Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття культури ХХІ століття. Глобальні проблеми




Основні поняття

Екзистенціалізм — філософський світогляд, який утверджує унікальність існування світу людської суб'єктивності.

Експресіонізм — художній світогляд, який відображає ситуацію безвихідності самотньої людини у ворожому їй світі.

Концептуалізм — художній світогляд, в якому дійсність замінюється її вербалізованою концепцією.

Модернізм (від modern – новий) – термін сумарний, який позначає велику кількість не схожих між собою, різноматніх і суперечливих художніх напрямів у світовій культурі ХХ століття. Він виникає як своєрідна світоглядна та художньо-естетична реакція на поглиблення духовної кризи суспільства. Філософсько-світоглядними підвалинами модернізму були ідеї ірраціоналістичного волюнтаризму німецьких філософів Артура Шопенгауера та Фрідріха Ніцше, інтуїтивізму французького мислителя Анрі Бергсона, психоаналізу Зігмунда Фрейда, швейцарського психолога Карла Юнга, екзистенціалізму Ж.Сартра, А.Камю, М.Хайдеггера. Їх філософська спадщина сповнена роздумів про трагізм життя, в якому людина відчуває себе приречено і самотньою, про складний і суперечливий характер спілкування людини з навколишнім світом. Висновки, до яких приходять вони у своїх працях, здебільшого є досить песимістичними: світ жорстокий і абсурдний, суперечності й конфлікти неможливо розв’язати раз і назавжди, самотня людина безсила щось змінити, бо всі її дії і вчинки безглузді, а обставини, в яких вона мусить перебувати, – ворожі щодо неї і подолати їх без принципового переосмислення світоглядних підвалин, ідеалів і цінностей людства неможливо.

Неоміфологізм — спосіб осмислення травмуючої дійсності на основі принципу антропоморфності міфологічного світосприймання в природі та суспільстві.

Симулякр — ключове поняття постмодерністської естетики, яке замінило художній образ; знак відсутності дійсності, правдоподібна подоба, симуляція, що не має за собою реальності.
Сюрреалізм — художній світогляд, який абсолютизує сферу підсвідомого.

Постмодернізм — сучасний етап культурного розвитку з плюралістичною моделлю світу.
Холізм — філософія цілісності світу, людини та їх пізнання.

Хронотоп — єдність просторових і часових параметрів.

 

Кінець ХХ – поч.ХХІст. у порівнянні з попередніми періодами характеризується небаченим прискоренням розвитку усіх сфер суспільного життя. Насамперед це стосується сучасного машинного виробництва і самої людини. Зокрема чисельність населення зросла більш як в три рази.

Термін “глобальні проблеми” був уведений у наукову літературу і отримав широке розповсюдження завдяки Римського клубу. Глобальні проблеми сучасності – це ціла наука проблем, які зачіпають життя всього людства, а їх розв’язання можливе лише зусиллями всіх народів, які населяють землю. Весь комплекс глобальних проблем можна згрупувати навколо напрямів розвитку, що описують спосіб існування індивіда в світі. Це взаємозв’язки: “людина – техніка”, “людина – культура” і “людина – природа”.

Система “людина – культура” зачіпає сутнісні риси людського буття. Скорочення культурного поля людини загрожує всім. Зокрема вважається, що існує тенденція втрати національних культур.

1) Проблеми, що загрожують існуванню всього людства: екологічні – запобігання термоядерним війнам, забрудненню навколишнього середовища, виникненню нових епідеміологічних хвороб.

2) Проблеми, вирішення яких забезпечить прогресивний розвиток суспільства – непоновлюваність сировинних запасів, голод, демографічний вибух, освоєння космосу, передумова міжнародних відносин.

Криза сучасної культури з’явилась не тільки з виникненням особливого типу світогляду – постмодерну. В ХХ ст. людина стикнулася з глобальними проблемами, від рішення яких залежить доля цивілізації. Спочатку глобальна соціокультурна криза, тобто криза в межах всієї планети, усвідомлювалась як всезагальне руйнування матеріальної та духовної культури.

1-а проблема – перша світова війна, де людина і людство усвідомили, що для війни не існує кордонів держав. З цим пов’язане філософське вчення цього періоду про ноосферу В.Вернадського. Саме в атмосфері війни Вернадський прийшов до ідеї про ноосферу як завершуючий стан еволюції біосфери, де людина представлена як наймогутніша геологічна сила, яка змінює Землю. Зважаючи на це, можна виділити два види криз:

- перша криза полягає в тому, що сучасні тенденції світового розвитку, орієнтовані на принцип кількісного росту, ведуть до катастрофічних наслідків. Зараз сюди можна віднести кризу «обмеженість певних видів ресурсів», «вичерпання ресурсів в регіонах», кризу «економічних кордонів».

- другий вид кризи тривожного характеру пов’язаний з виникненням небезпечних тенденцій у використанні різного роду ресурсів.

В ході безконтрольної переробки ресурсів виникає велика загрузка на екологічну сферу. Мова йде про знищення лісів, про парниковий ефект, зменшення озонового шару.

Інші види глобальних криз пов’язані з розвитком самого суспільства. Науково-технічний прогрес призводить до таких катастроф як Чорнобиль.

Криза всередині розвитку зумовлена нерівномірним розподілом негативного впливу науково-техн. прогресу на населення, країни, регіони. Країни, які мають великі енергоресурси, здійснюють їх переробку і тим самим впливають на екологію. Отже, криза пов’язана з нерівномірним розвитком країн і культур.

В 1960 – 1970 – і рр. виникло багато центрів з вирішення проблем людства. Одним з таких є Римський клуб, який проводить свої дослідження у двох напрямках: економічного зросту і людських відносин. Відомими дослідниками є Ауреліо Печчеї, Дж. Форрестер, Д.Меддоуз, М.Месарович, Е.Пестель, ін.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 465; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.