Виникнення класичної політичної економії у Франції

Становлення класичної політичної економії у Франції відбу­валося в дещо відмінних історичних умовах, ніж у Англії. Пану­вання феодальних відносин, слабкий розвиток промисловості, поразка у боротьбі з Англією за зовнішні ринки збуту, спустош­ливі війни та непомірна розкіш королівського двору привели країну до глибокої соціально-економічної кризи. Жорстка екс­плуатація селян, переобтяжених численними феодальними повинностями, штучне утримання низьких цін на сільськогосподарську продукцію, вільне ввезення у країну хліба, сировини та заборона їх вивезення викликали занепад сільського господарства. Про­текціоністська політика тогочасного міністра Франції Ж.Б. Кольбера, спрямована на досягнення активного торговельного балан­су та зміцнення абсолютистської влади, наочно демонструвала банкрутство меркантилістської доктрини.

Саме тому класичній політичній економії у Франції з самого початку були притаманні різка критика ідей меркантилізму, посилена увага до аграрних проблем та співчутливе ставлен­ня до селянства. Засновник класичної політичної економії у Франції П'єр Лепезан де Буагільбер (1646—1714) вважав економічну доктрину меркантилізму та засновану на ній політику кольберизму основною причиною злиденного економічного станови­ща країни. Стверджуючи, що "з Францією поводяться як із за­войованою країною", він оголосив себе "адвокатом сільського гос­подарства" і виступив з теоретичним обґрунтуванням проблем ре­формування економіки країни.

Основні економічні ідеї П. Буагільбера дещо відрізнялись від економічних поглядів В. Петті (рис. 4.1). Вони знайшли відобра­ження у таких працях вченого, як "Докладний опис становища Франції, причини падіння її добробуту і прості методи відновлен­ня, або Як за один місяць доставити королю усі гроші, яких він потребує і збагатити все населення" (1696), "Роздрібна торгівля Франції" (1699), "Міркування про природу багатства, грошей і податків" (1707), "Звинувачення Франції" (1707) та ін.

Запропоновані автором заходи подолання негативних явищ в економіці Франції передбачали реформування податкової систе­ми з метою усунення перешкод на шляху природного розвитку господарського життя. "Щоб задовольнити всі потреби держави і повернути народу давній добробут, — писав П. Буагільбер, — не потрібно ніяких чудес, достатньо лише перестати здійснювати насильство над природою".

У своїх творах вчений:

• Підкреслював об'єктивну сутність економічних законів, подібних до законів природи. Наголошуючи на необхідності активізації діяльності держави з метою подолання економічного занепаду Франції, П.Буагільбер вимагав економічної свободи та звільнення внутрішньої торгівлі від обмежень. Французький дослідник писав, що потрібен нагляд, щоб при­мусити дотримуватись згоди і законів справедливості заради такої великої кількості людей, які тільки й прагнуть їх по­рушити, помиляються зранку до вечора в надії побудувати свій добробут на розоренні своїх сусідів. Але лише одній природі під силу віддати подібний наказ і підтримувати мир, втручання будь-якого іншого авторитету все зіпсує, якими б не були його добрі наміри. Основу багатства країни вчений вбачав у розвитку сільського господарства, відтак він вима­гав запровадження вільної торгівлі зерном, необмеженого вивозу хліба за кордон та заборони його імпорту.

- Вбачав багатство нації не в грошах, а в різноманітності корисних благ і речей (передовсім продуктів землеробства), у користуванні "хлібом, вином, м'ясом, одягом, усіма розко­шами понад необхідні".

Розвиваючи цю тезу, П. Буагільбер, так само як і В. Петті, вважав предметом економічних досліджень аналіз проблем сфери виробництва. Водночас метою товарного виробниц­тва, на відміну від англійського дослідника, він оголошу­вав споживання, звертаючи увагу лише на речовий зміст багатства як суми споживчих вартостей.

- Виклав своє розуміння "істинної вартості" як основи про­порційного обміну. Визначаючи мінові пропорції працею, витраченою на виробництво товару, дослідник стверджував, що мірою "істинної вартості" є робочий час.

- Першим в історії економічної науки звернув увагу на те, що цінам ринкової рівноваги відповідають цілком визна­чені пропорції суспільного виробництва. Наголошуючи на необхідності рівноваги в ринковій економіці, мінові відноси­ни дослідник трактував як замкнуте коло купівель, які по­в'язують між собою усіх товаровиробників. Аналізуючи "стан достатку" як рівноважний стан економіки, який найкраще узгоджує пропорції виробництва з суспільними потребами, він підкреслював, що досягнення подібного стану можливе лише за умов вільної конкуренції. Випереджаючи ідею А. Сміта про "невидиму руку ринку", П. Буагільбер писав про те, що "всі, хто підтримує і вдень, і вночі... багатство виключно в ім'я власних інтересів, створюють тим самим, хоча це те, про що вони менш за все турбуються, загальне благо".

Найважливішою умовою економічної рівноваги і прогресу вважав "пропорційні ціни", за яких виробники покривають свої витрати і отримують прибуток, підтримується стійкий споживчий попит, а гроші "знають своє місце" в обслугову­ванні товарного обігу.

• Оголосив гроші основним злом та джерелом нещасть товаровиробників, вбачаючи у них причину порушень при­родної рівноваги товарного обігу та відхилень ринкової ціни від "істинної вартості". Ігнорування грошової фор­ми вартості виявилось у недооцінці вченим самостійності та значущості грошей у господарському житті. Стверджуючи, що для знищення влади грошей необхідно звести їх роль до простого знаряддя обміну, французький до­слідник виступав за заміну золота та срібла паперовими зна­ками. Він писав про те, що самі по собі гроші "не є благом і їх кількість не збільшує достатку країни, необхідно лише щоб їх кількість була достатньою для підтримки цін, які склалися на засоби існування".

Економічні ідеї П. Буагільбера справили значний вплив на подальший розвиток економічної думки. Вони стали теоретико-методологічною основою для розвінчання меркантилізму і фор­мування специфічних традицій "французької школи" класичної політичної економії, знайшовши відображення у творчості Ф. Кене і Ж.Б. Сея, С. де Сісмонді і П. Прудона, Л. Вальраса та ін.

Дата добавления: 2014-01-11