Відбір проб ґрунтів та донних відкладів

Особливості аналітичного контролю ґрунтів та донних відкладів

План

ТА ДОННИХ ВІДКЛАДІВ

АНАЛІТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ ҐРУНТІВ

7.1 Особливості аналітичного контролю ґрунтів та донних відкладів.

7.2 Відбір проб ґрунтів та донних відкладів.

7.3 Підготовка проб ґрунтів та донних відкладів до аналізу.

7.4 Основні етапи аналізу ґрунтів та донних відкладів.

Хімічні інгредієнти, які входять по складу ґрунтів та донних відкладів, з точки зору їх аналітичного визначення можна поділити на три групи. До першої групи належать компоненти, які становлять основну мінеральну частину цих об’єктів, а також вуглець та азот органічних сполук. Для їх визначення тверду пробу треба повністю перевести у розчин. Другу групу інгредієнтів складають біологічно активні та доступні для рослин компоненти, які вилучають з ґрунтів та донних відкладів дією певних розчинників. До третьої групи входять неорганічні та органічні токсичні речовини, які є антропогенними забруднювачами ґрунтів. Для визначення цих сполук їх також переводять в розчинений стан обробкою спеціальними розчинниками. При цьому треба зважувати на те, що один і той же інгредієнт може одночасно входити до різних груп. Наприклад, певна частина іонів кальцію або іншого металу (мікроелемента) входить до складу практично нерозчинних у воді сполук, однак інша частина вступає в обмін з іншими іонами і переходить у розчин, тобто є біологічно активною формою. Через те спосіб підготовки та обробки проб ґрунтів та донних відкладів залежить від цілей аналізу і може призвести до одержання різних результатів при визначенні одного і того ж інгредієнта в певному об’єкті. Наприклад, валовий вміст багатьох хімічних інгредієнтів у ґрунтах та донних відкладах, як правило, перевищує вміст доступних для рослин форм цих інгредієнтів.

На відміну від природних вод та повітря хімічний склад ґрунтів і донних відкладів є більш стабільним у часі і в просторі, особливо щодо вмісту в них основних компонентів немає потреби часто відбирати проби в багатьох місцях. Однак вміст у ґрунтах та донних відкладах доступних для рослин компонентів є більш лабільним і може значно змінюватись у часі і просторі, зокрема на різних ділянках поверхні та на різних глибинах. Тому для визначення цих компонентів проби відбирають з більшої кількості місць на поверхні та з різних глибин. Час відбору проб погоджують з етапами вегетації рослин.

Проби донних відкладів відбирають за допомогою спеціальних пристроїв – ґрунтовідбірників. Після відбору з них відділяють воду фільтруванням під вакуумом і висушують на повітрі, як ґрунти. Висушування сприяє припиненню мікробіологічних процесів, які призводять до зміни вмісту біогенних елементів та органічних сполук. Повітряно-сухі зразки можна легко просіювати крізь спеціальні сита при підготовці проби для аналізу. Сухі зразки можна також добре перемішувати з метою відбору середньої проби. Однак потрібно враховувати, що при висушуванні змінюються рН, гідролітична кислотність, вміст закисного заліза та доступних для рослин сполук азоту, фосфору тощо. Через те при спеціальних дослідженнях аналізують свіжий відібраний ґрунт або свіжі донні відклади.

7.3 Підготовка проб ґрунтів та донних відкладів до аналізу

Повітряно-сухий ґрунт або донні відклади масою 600-750 г розміщують на чистому папері і вилучають з них корені рослин, каміння та інші включення. Великі грудки ґрунту розтирають у фарфоровій ступці і перемішують з основною масою.

Середню пробу готують до аналізу способом квартування. Для цього ретельно перемішану пробу розміщують на чистому папері у вигляді квадрата і шпателем ділять по діагоналі на чотири рівні частини. Дві протилежні частини об’єднують і з них відбирають проби для аналізу, а інші дві висипають у коробку, закривають і зберігають для можливих повторних аналізів.

Щоб одержати однорідні зразки, середню пробу перед аналізом просіюють через сито з діаметром дірочок 0,25 мм. Частки, які залишилися на ситі, розтирають у ступці і знову просіюють. Просіювання через ґрунтові сита треба проводити з закритою кришкою і відкривати її не раніше ніж через 2-3 хв. після закінчення просіювання, для того щоб надати можливість осісти пилу і не втратити найбільш активну частину ґрунтів та донних відкладів – мулисту фракцію. Таку підготовку середньої проби виконують для проведення валового аналізу. При підготовці ґрунтів або донних відкладів для одержання витяжки досить просіяти пробу через сито з діаметром дірочок 1 мм.

Для відбору лабораторної проби просіяну середню пробу розмішують на аркуші чистого паперу, перемішують і розстеляють шаром завтовшки 1- 0,5 см. Потім ділять шпателем на малі квадрати і відбирають ложкою або шпателем з кожного квадрату невеликі порції зразка, ретельно перемішують. Для аналізу відбирають 5-10 г дрібно розтертої і дрібно перемішаної проби.

Існують також інші способи підготовки ґрунтів та донних відкладів для проведення лабораторних аналізів.

Дата добавления: 2014-01-11