Біологічний моніторинг як складова екологічного моніторингу

Біологічний моніторинг (біомоніторинг) призначений для рішення трьох основних задач:

1) Інформаційне забезпечення діяльності по збереженню біоти: визначення стану біотичної складової біосфери (на різних рівнях організації біосистем) і її реакції на антропогенний вплив.

2) Оцінка стану навколишнього середовища по біотичних параметрах. Особливу роль грає виявлення початкових стадій несприятливих змін середовища, до яких багато компонентів биоты набагато дошкульніше, ніж людина.

3) Дослідження змісту різних інгредієнтів у біоті відноситься до біологічного моніторингу досить умовно; скоріше, це одна зі складової загальної задачі визначення змісту забруднювачів у різних середовищах.

Крім того, існує багато приватних форм біологічного моніторингу для інформаційного забезпечення конкретних напрямків діяльності по охороні навколишнього середовища.

Особливою підсистемою біомоніторингу може вважатися моніторинг популяцій конкретних біологічних видів, де спостереження ведуться:

– за популяціями, очевидно необхідними для існування всієї екосистеми (наприклад, популяції домінуючих видів дерев у лісових екосистемах);

– за популяціями-індикаторами, що добре характеризують своїм станом ступінь благополуччя тієї або інший екосистеми і найбільш чуттєвими до антропогенного впливу (наприклад, планктонні рачки Epishura baikalensis в оз. Байкал у зоні впливу ЦБК);

– за популяціями, що мають велику господарську цінність (наприклад, коштовних видів риб).

Останнім часом збільшується роль генетичного моніторингу (спостереження можливих змін у генофонді різних популяцій).

Моніторинг популяції людини (як компонента біосфери) теж може, певною мірою, вважатися однієї з форм популяційного біомоніторингу. Соціально-гігієнічний моніторинг – система спостереження, аналізу, оцінки і прогнозу стану здоров'я населення і середовища існування людини. Цілі соціально-гігієнічного моніторингу –вивчення причинно-наслідкових зв'язків між станом здоров'я населення й умовами середовища.

В даний час найбільш розвита система біологічного моніторингу поверхневих вод (гідробіологічний моніторинг) і лісів. Однак навіть у цих областях біомоніторинг істотно відстає від моніторингу абіотичних характеристик середовища – як по методологічному, методичному і нормативному забезпеченню, так і по кількості спостережень.

Зараз роботи в області біологічного моніторингу (у тому числі моніторингу екосистем і моніторингу рідких і охоронюваних видів рослинного і тваринного світу) активно проводяться в ряді країн. Розвиток системи біомоніторингу віднесено до однієї з найбільш актуальних природоохоронних задач.

Відповідно до принципу орієнтації ЄДСЕМ на екосистемний підхід, екологічний моніторинг узагальнює результати і біологічного, і геофізичного моніторингу на рівні екологічних систем.

Дата добавления: 2014-01-11