Особливості сучасного загальновійськового бою в тилу противника, сили і засоби його ведення, характерні риси та основні принципи його ведення

В теперішній час у розвитку військової техніки і тактиці дій підрозділів армій світу відбуваються швидкі і глибокі зміни. Вони викликані поступленням на озброєння військ найбільш розвинутих держав нових, більш могутніх засобів боротьби, безперервним ростом технічної оснащеності військ, розвитком способів ведення сучасних бойових дій.

Під сутністю сучасного загальновійськового бою варто розуміти його значення, що відрізняє його від інших явищ і процесів збройної боротьби, насамперед від боїв, які велися в минулі війни. У сутності бою закладене його внутрішній зміст, що виражається в єдності всіх його складових частин елементів.

С древніх часів і до появи вогнепальної зброї сутністю бою була рукопашна сутичка воїнів, озброєних холодною зброєю.

З розвитком і вдосконалюванням вогнепальної зброї найважливішим істотним елементом бою стає вогонь, що дозволив вести протиборство воюючих сторін на відстані, не вступаючи в безпосередній контакт, і, таким чином, збільшився просторовий розмах бою, що також було істотним для того періоду розвитку суспільства й військової справи.

Масове оснащення військ артилерією, кулеметами, застосування танків і авіації привели до того, що успіх на полі бою став досягатися погодженими зусиллями підрозділів, частин і з'єднань всіх родів військ, що беруть участь у ньому. Бій став здобувати риси загальновійськового бою, просторовий розмах його ще більше збільшився. Сутність його складалася в нанесенні вогневого ураження противнику й прориві його позиційної оборони з наступним розвитком успіху.

Нанесення ураження противнику і його розгрому можуть бути досягнуті лише потужними ударами всіх видів зброї, своєчасним використанням результатів їхніх ударів, а також активними й рішучими діями підрозділів, частин і з'єднань всіх родів військ і спеціальних військ.

Сучасний загальновійськовий бій вимагає від військ умілого застосування всіх засобів ураження, високої рухливості й організованості, повної напруги всіх моральних і фізичних сил, непохитної волі до перемоги, залізної дисципліни й бойової згуртованості. Це досягається високою бойовою виучкою, свідомим виконанням свого військового обов’язку, стійкістю, хоробрістю, відвагою й готовністю особового складу в будь-яких умовах домагатися повної перемоги над противником; знанням начальниками своїх підлеглих, особистим спілкуванням з ними, увагою до їх повсякденого життя та турботою, високою вимогливістю до них, вихованням у підлеглих відданості своєї Батьківщині.

До сил та засобів сучасного бою відноситься: особовий склад і озброєння підрозділів, частин і з'єднань, призначені для ведення й забезпечення бою.

Характер бою й способи його ведення залежать головним чином від його матеріальної основи, тобто від озброєння, бойової техніки й людей, що застосовують ці засоби збройної боротьби.

Великій вплив на зміну характеру бою й способи його ведення здйснює і друга складова частина матеріальної основи бою - люди, їхній моральний дух.

Сучасний період розвитку військової справи характеризується появою й бурхливим розвитком якісно нових засобів боротьби, принципово відмінних від тих, які застосовувалися в роки минулої війни, повною моторизацією армії, інтенсивною механізацією, а також впровадженням у війська засобів радіоелектроніки.

Ядерна й високоточна зброя є головним, найбільш потужним засобом ураження противника. Уміле його застосування дозволяє з високою ефективністю й у короткий термін знищувати засоби масового ураження противника, наносити йому більші втрати, руйнувати спорудження й інші об'єкти, створювати зони радіоактивного зараження, райони руйнувань, завалів, пожеж і затоплень місцевості, а також здійснювати на особовий склад збройних сил і населення сильний моральний і психологічний вплив. Воно застосовується раптово, масовано й у поєднанні зі звичайною зброєю.

Звичайну зброю становлять всі вогневі й ударні засоби, що застосовують артилерійські, зенітні, авіаційні, стрілецькі й інженерні боєприпаси й ракети у звичайному спорядженні, запальні боєприпаси й вогнесумещі. Звичайна зброя може застосовуватися самостійно та у поєднанні з ядерною зброєю для ураження живої сили й техніки противника, а також для руйнування й знищення різних об'єктів.

Дата добавления: 2014-01-11