На національному рівні на сьогодні у Франції створені

Впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах

Впровадження студентського самоврядування у вищих навчаль­них закладах є конкретною реалізацією громадянських прав студен­тів, формування у них почуття відповідальності, вміння вирішувати соціальні, економічні та культурноосвітні проблеми. Водночас студентське самоврядування є дієвою формою самовиховання.

Студентське самоврядування сприяє задоволенню молодіжних потреб, реалізації студентських інтересів, є середовищем спілку­вання і взаємодії молоді. Необхідно враховувати, що в студентському «суспільстві» діють, крім загальноприйнятих законів, норм поведінки, специфічні норми і правила, права і свободи, обов'язки і відповідальність.

Студентські організації є посередником між адміністрацією вищих навчальних закладів та студентськими колективами. Проте важливо враховувати, що студенти виявляють найбільшу довіру органам студентського самоврядування. Неформальна ініціатива студентства має значний вплив на молодь, сприяє розвитку здібностей, вирішенню різноманітних проблем з навчання, проведення дозвілля тощо.

У контексті європейської інтеграції ключовим завданням освітньої галузі є утвердження фундаментальних цінностей західної культури: парламентаризму, права людини, прав національних меншин, свободу пересування, свободу отримання освіти будь-якого рівня та інше, що є невід'ємним атрибутом грома­дянського демократичного суспільства. Особливої актуальності ці проблеми набувають після приєднання України до Болонського процесу — одного із інструментів інтеграції України в Європу.

У Болонському процесі конструктивна роль відводиться студентським спілкам, наголошується, що с т уден т с т во є повноправним пар т нером в управл і нн і вищою осв іт ою.

Приєднання України до Болонського процесу значно розширює демократичні засади освітнього процесу, мобільність студентів та неформальну їх освіту, відкриває можливості брати участь у виконанні широкомасштабних навчальних програм.

■^ Широкомасштабн і навчальн і програми:

> «Історія європарлстепту»;

> «Етапи Євроінтеграції»;

У «Європейський союз та вектори зовнішньої політики України»;

> «Політичні системи зарубіжних країн» тощо.
Болонський процес орієнтує вищі навчальні заклади на

залучення студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів до формування Зони Європейської вищої освіти.

У вищих навчальних закладах України органи студентського самоврядування функціонують як система і процес реалізації своїх прав, обов'язків та ініціатив через прийняття рішень та їх втілення в реальність.

Студентське самоврядування регламентується Статутом універ­ситету і визначається «Положенням про студентське самовряду­вання», постановами вченої ради, наказами ректора.

Системний підхід до організації студентського самоврядування характеризується тим, що воно охоплює усі сфери життєдіяльності університету: навчально-виховну, науково-дослідну, спортивно-оз­доровчу роботу, побут, відпочинок, дозвілля, участь у суспільно-громадському житті та функціонує на всіх рівнях: академічної групи, факультету, гуртожитку, університету тощо.

Студентське самоврядування визначає основні форми і напрями своєї діяльності. Воно стало важливим фактором і умовою удосконалення навчально-виховного процесу, спрямованим на якісне навчання, сприяння діяльності студентських наукових гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами, працевлаштування випускників, виховання духовності та культури студентів, формування у студентської молоді національно-громадянської

позиції, соціальної активності, оволодіння навичками організатора, керівника, формування громадянської політичної культури, становлення особистості нового типу. Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів університету, факультету, гуртожитку, які ухвалюють «Положення про студентське самоврядування»; обирають виконавчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти; визначають структуру повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування. Самоврядування в університеті стало тим підґрунтям, на якому майбутні спеціалісти набувають організаторських і управлінських навичок.

У вищих навчальних закладах Франції, Великої Бри т аніїта П і вн і чної Ірланд і ї ст у ден т ське самоврядування в основном у зор і єн т оване на:

> захист інтересів студентів на всіх рівнях вищої освіти;

> реалізацію студентських іиіціаптв у навчально-виховному прогресі, а також: в науковій, професійній, культурній та інших соціальних сферах діяльності;

У підвищення ефективності взаємодії між студентами та університетською адміністрсщісю;

> забезпечення студентських прав і свобод у відповідності
до громадянських норм, що діють у суспільстві;

> співпрацю з державними та місцевими органами влади;
У організацію побуту, різноманітних форм дозвілля,

подорожей, працевлаштування студентів;

> створення нового інформаційного простору для студентів
університету та їх зв’ язок із світовими інформаційними дже­релами.

Самоорганізація студентів Франції

Студенти вищих навчальних закладів Франції мають можливість бути представленими у різноманітних установах на всіх інституційних рівнях. Всі студенти університету можуть брати участь у виборах своїх представників. На університетському рівні студенти обираються до Центральних Рад університету (Адміністративна Рада, Наукова рада, Рада з питань навчання та університетського життя), до студентських рад факультетів, а також до Ради об'єднаних факультетів за певним напрямом підготовки та Ради в гуртожитках. Студенти, які обрані до вищезазначених рад, обирають своїх представників до Національної Ради з Вищої Освіти. Паралельно проходять вибори на рівні кожного навчального округу до Адміністративної ради Регіонального Центру Університетських та Учбових Справ.

Студентське самоврядування поширюється також на міжна­родний рівень, зокрема студенти беруть активну участь у Національному Європейському союзі студентів.

Найбільший вплив студенти мають на рівні університету, оскільки їх участь у Центральних Радах Університету пов'язана безпосередньо з питаннями прав та обов'язків студентів, їх політичних і профспілкових свобод, запровадження нових спеціальностей, поліпшення умов життя студентів, функціонування медичних та соціальних служб, бібліотек та інформаційних центрів, визначенням напрямів дослідницької політики, програми основного навчання та післядипломної перепідготовки тощо. Частка студентів

> у Адміністративній раді складає 20-25 відсотків від загальної кількості членів ради (30-60 членів ради);

> у Раді з питань навчання та університетського життя частка студентів складає 40-50 відсотків студентів від загальної кількості членів ради (20-40 членів ради);

> у Науковій раді =— складає 7,5-12,5 відсотків при загальній кількості членів ради від 20 до 40 членів ради.

Важливою формою студентської самоорганізації є асоціації. Вони можуть створюватися на різних рівнях: на рівні університету (учбово-професійні, культурні, спортивні та ін), на регіональному або на національному рівнях.

· Федерація загальних студентських асоціацій, яка включає 1400 асоціацій, об 'єднаних в рамках близько тридцяти студентських федерацій та тридцяти одпопрофільних асоціацій;

· Організація сприяння та захисту студентів;

· Національна Спілка студентів Франції є єдиною проф­спілковою студентською організацією. Свою діяльність спрямовує на захист матеріальних та моральних прав студентів;

· Націонсьчьна міжуніверситетська Спілка – молодіжна організація.

Окремою формою студентського самоврядування у Франції є синдикати. Студентські синдикати організуються на універси­тетських та регіональних рівнях, які об'єднуються у національні. На сьогодні у Франції існують такі студентські синдикати: Федерація Студентських Синдикатів, Синдикат солідарних, унітарних та демократичних студентів, Федерація Дітей Республіки, Національна Конфедерація Праці, Конфедерація студентів.

Студентське самоврядування у Великій Британії (студентські організації)

Студентські організації у Великій Британії футпщіонують у формах студентської спілки, студентського уряду або студентської ради.

Студентські Ради виражають студентські думки щодо універ­ситету, відповідають за надання різноманітних послуг студентам. Зазначені ради керують деякими комерційними установами, що знаходяться на території університету (магазини, нічні клуби), друкують студентські газети, надають консультації щодо успішного навчання в університеті; керують спортивними клубами тощо. Голова студентської ради обирається членами студентської ради і отримує заробітну плату.

Студентські спілки дуже часто відіграють роль навчальних центрів, проводять різноманітні компанії, дебати тощо. Студентські

засоби масової інформації намагаються залучити ширше коло респондентів до обговорення цих подій, хоча такі заходи не несуть відповідальності за прийняті рішення.

Доречно наголосити, що всі Студентські ради вищих навчальних закладів мають потужне фінансування. Вони отримують матеріальну підтримку від університетів, державних установ, спонсорів, а також мають прибутки від комерційної діяльності.

Одна з найбільших студентських організацій у Великій Британії є Національна Спілка Студентів Об'єднаного Королівства, яка представляє інтереси більше ніж 5 мільйонів студентів. Ця спілка щорічно проводить навчання близько 300 студентських керівників.

Студентські керівники контролюють стан справ у студентських спілках, а також визначають їх політику. Кожний студент має змогу брати участь у процесі прийняття рішення щодо перспективних планів роботи спілок на загальних зборах.

Крім вищезазначених організацій студентського самоврядування у Великій Британії функціонують Студентська спілка Кембріджсь-кого університету, Спілка студентів Бермінгему, Студентська спілка Лондонського Королівського коледжу та ін.

Зміст студентського самоврядування має ґрунтуватися на основних засадах демократизації суспільства.

Це цікаво:

Міністр освіти і науки України Ніколаєнко С. М. на зустрічі з представниками студентського самоврядування вищих навчальних закладів (Березень, 2005 р., м. Київ) підкреслив, що участь студентів в управлінні вищими навчальними закладами — значний крок до демократизації вищої школи, становлення її автономії. А без цих складових «не буде необхідної європейської якості вищої освіти, не буде конкурентоспроможності наших випускників, конкурентної економіки».

«Наша співпраця виходить за межі навчального процесу, — підкреслив Ніколаєнко С. М. —Це ще й освітньо-культурна діяльність, питання виховної, спортивно-масової роботи, підтримки діяльності студентських будівельних загонів, організації хар­чування, побуту — безпосередня участь у житті вищих нав­чальних закладів. Ідеться про участь студентів у виборах керівників, в оцінці якості навчального та наукового процесів. Це буде комплексна співпраця».

3. Всеукраїнська студентська рада

як представницький орган студентів

Дата добавления: 2014-01-11