Водночас філософія як особливе явище духовної культури відрізняється від спеціальних наук

Це виявляється в оперуванні загальними поняттями, категоріями, прагненні довести свої положення, раціональну аргументацію, звертанні переважно до розуму, а не до уяви (як міфологія) й не до віри (як релігія).

У процесі виникнення й розвитку філософія тлумачилась як знання, позбавлене чуттєвої конкретності (знання про сутність, про загальне).

Філософія і наука.

Як форма світогляду філософія відрізняється від інших його типів - міфології та релігії.

Уже в рабовласницькому суспільстві чітко окреслилася тенденція, відповідно до якої предмет сприймали таким, яким він є, без усіляких вигадок.

У XVII ст. з'явилась тенденція, згідно з якою прагнули "розкласти предмети по поличках" (створювалась "застигла" картина світу).

Проте існувала й протилежна тенденція, формувався діалектичний метод дослідження.

За його допомогою людська думка проникала "вглиб" предмета. Річ розглядалася в її відношеннях і розвитку, з різних сторін та граней.

- у межах філософії як "науки наук" паралельно з філософськими виникали й розвивались наукові знання, що були єдиною формою теоретичного осягнення дійсності, рухалися від емпіричного до теоретичного рівня.

У XVII ст. почався процес виокремлення з філософії наукових знань. Її предмет змінився, хоч у своєму розвитку вона продовжувала перебувати в постійному зв'язку з науковими знаннями. Процес впливу на науку з боку філософії й навпаки завжди був плідним.

Філософія має спільні риси з наукою:

- спільною з наукою рисою є її пізнавальна установка (прагнення до пізнання істини), теоретична форма знання.

Відмінність філософії від спеціальних наук полягає в тому, що:

- кожна зі спеціальних наук досліджує якийсь фрагмент дійсності, окрему галузь явищ, тоді як філософія розглядає найбільш загальні питання світорозуміння, її предметом є не окремі явища, а світ в цілому (не в розумінні простої суми всіх речей, а в розумінні їх загального зв'язку, загальних законів буття в розвитку);

- кожна окрема наука прагне розглядати свій предмет об'єктивно, таким, яким він є сам по собі, усуваючи момент суб'єктивності, Філософія ж не усуває суб'єктивності, для неї відношення "людина - світ", "суб'єкт - об'єкт" саме і є її головною проблемою.

Відмінність філософії від релігії:

- релігія орієнтується на непізнавальне осягнення сфери надприродного буття, фіксує його лише в актах віри, в той час як філософія ставить і намагається вирішити найзагальніші (а тому й найглибші, найсуттєвіші) питання світорозуміння. (проте для їх остаточного вирішення ніколи не вистачає емпіричного (досвідного) матеріалу).

1.6. Характерні риси філософії:

- філософія виражає не тільки світорозуміння, а й певне світоставлення;

- філософія спрямована не тільки на осягнення об'єктивної істини, а й на формування системи цінностей, визначення того, що має для людини найважливіше значення;

Внаслідок цього на змісті, характері філософських поглядів, пошуків і висновків позначаються й особливості різних історичних епох, цивілізацій з їх певними "ментальностями" (способами мислення), специфічними рисами світорозуміння й життєсприйняття.

- оскільки філософія як духовне явище є формою суспільної свідомості, вона несе на собі відбиток історичного й життєвого досвіду, позицій різних національних і соціальних спільнот і груп; на неї впливає сила традицій, вона взаємодіє з різноманітними формами духовного життя;

- у філософії можливі принципово різні позиції, різні, в тому числі й альтернативні, відповіді на докорінні питання світогляду;

- філософії властивий плюралізм (множинність) учень і типів філософствування;

- філософське знання за своєю природою діалогічне, воно потребує повної свободи обговорення питань, вибору позицій.

Дата добавления: 2014-01-11