Індивідуальне підприємництво

Ліквідується повне товариство за загальними правилами ліквідації юридичних осіб та якщо в ньому залишається один учасник. Такому учаснику надається право трансформувати товариство на інше господарське товариство протягом шести місяців.

Заснованим на договорі є також командитне товариство.

Особливістю командитного товариства є наявність у його складі засновників двох груп із різним правовим становищем: повні учасники — ті, що несуть необмежену відповідальність за зобов'язаннями товариства, та «командитисти», які практично не беруть участі у керівництві товариством та відповідають за його борги тільки у межах внесених ними вкладів. На командитне товариство поширюються норми ЦК, які регулюють правове становище повного товариства, оскільки вони за своєю правовою природою схожі. Командитне товариство створюється й діє на підставі засновницького договору, який підписується усіма учасниками з повною відповідальністю. Якщо командитне товариство створюється одним учасником із повною відповідальністю, то установчим документом є одноособова заява (меморандум), яка містить усі відомості, встановлені цією статтею для командитного товариства.

Особа може бути повним учасником тільки в одному командитному товаристві, водночас вона не може бути учасником повного товариства. Якщо особа є повним учасником товариства, вона не може бути вкладником цього товариства.

Управління діяльністю командитного товариства здійснюється виключно учасниками з повною відповідальністю. Вкладники такого права не мають і можуть діяти від імені товариства тільки за довіреністю.

Розмір внесків учасників товариства та їх характер визначаються засновниками товариства, але є одне обмеження щодо створення спільного капіталу товариства, згідно з яким розмір вкладів вкладників не повинен перевищувати 50 % спільного капіталу повного товариства.

Кодекс передбачає права та обов'язки вкладника товариства. Обсяг прав вкладників значно зріс, а саме: визначено право на отримання частини прибутку товариства, при цьому розмір частки залежить від розміру внесених до спільного капіталу коштів; закріплене право вкладника на придбання частки, яка відчужується іншим вкладником; закріплене право після закінчення фінансового року вийти з товариства та одержати свій вклад у порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом); передати свою частку (її частину) у спільному капіталі іншому вкладнику або третій особі, повідомивши про це товариство, при цьому його участь у товаристві припиняється. Зазначений перелік не є вичерпним, інші права можуть бути встановлені в засновницькому договорі.

Вкладник товариства несе відповідальність перед кредиторами за вчинений ним правочин від імені та в інтересах товариства без відповідних повноважень, але у разі схвалення його дій командитним товариством може бути звільнений від такої відповідальності.

Ліквідується командитне товариство у разі вибуття усіх його вкладників, при цьому Кодексом передбачена можливість перетворення такого товариства на повне його повними учасниками. А якщо вибули всі повні учасники, то воно ліквідується у порядку, встановленому для ліквідації юридичних осіб. Командитне товариство не може ліквідовуватись, якщо в ньому залишаються хоча б один повний учасник і один вкладник.

Після розрахунків із кредиторами вкладники мають переважне право перед повними учасниками на одержання вкладів.

За недостатності коштів товариства для повного повернення вкладникам їхніх вкладів наявні кошти розподіляються між вкладниками пропорційно до їхніх часток у спільному капіталі товариства.

Господарські товариства різноманітні за своєю організаційною структурою та іншими ознаками, однак мають багато спільного між собою. Спільні риси господарських товариств відображено на рис. 3.7.

Рис. 3.7. Спільні риси господарських товариств

Усі вони є юридичними особами і внаслідок можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов'язання, виступати в судових органах від свого імені.

Спільними для них є зміст і порядок державної реєстрації. Право власності ГТ також виникає з однакових джерел. Товариство є власником майна, переданого йому засновниками й учасниками у власність; продукції, виробленої товариством у результаті своєї діяльності; одержаних доходів, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Усі ГТ несуть ризик випадкової втрати або пошкодження майна, яке є їх власністю.

Прибуток ГТ утворюється з надходжень від підприємницької діяльності після покриття всіх витрат на її здійснення. Усі ГТ сплачують передбачені законодавством податки та інші платежі до бюджету та позабюджетних фондів. Чистий прибуток залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання. Спільним є також порядок припинення діяльності товариства.

Переваги та господарських товариств порівняно з іншими підприємницькими утвореннями представлено в табл. 3.5.

Таблиця 3.5. Переваги та недоліки господарських товариств

Переваги ГТ	Недоліки ГТ
кращі можливості для розвитку й розширення своєї діяльності	повна особиста відповідальність (для ГТ з ПВ, командитного)
кращі можливості матеріально-фінансового забезпечення	більша регламентованість із боку держави (для АТ)
безперервність діяльності	невисока оперативність у прийнятті рішень всіма учасниками товариства
менший психологічний стрес, що припадає на кожного учасника
додаткове джерело доходу (для АТ);
спеціалізація учасників за напрямами діяльності

Індивідуальне підприємництво — це таке підприємництво, власником якого є одна людина. Власник індивідуального бізнесу є, як правило, і його менеджером. Він діє від свого імені і на свій ризик, має необмежену відповідальність (персональну) усім своїм майном за зобов'язання, які виникають у процесі підприємницької діяльності. Це означає, що майно індивіда як компенсацію за борги також конфіскують.

Індивідуальне підприємництво має різні форми, відображені на рис. 3.8.

Рис. 3.8. Форми індивідуального підприємництва

Індивідуальна трудова діяльність (ІТД) - це найпростіша форма підприємництва. Щоб почати таку діяльність, достатньо подати в податкову службу за місцем проживання заяву про реєстрацію. Для більшості видів діяльності ніяких дозволів на їх проведення не вимагається. Окремі види діяльності, перелік яких установлюється законодавчо, дозволяється проводити тільки за ліцензією. Особи, які займаються ІТД, не мають права використовувати найману працю. Індивід у ринкових умовах діє як фізична особа: купує патент; платить тільки прибутковий податок із громадян; розрахунки веде, як правило, готівкою чи використовує свій особистий рахунок в Ощадбанку; бухгалтерський облік веде за спрощеною формою — дохід визначає як різницю між виторгом і витратами.

Підприємництво без утворення юридичної особи — це одна з вигідних форм індивідуального підприємництва. На ринку товарів і послуг підприємець без утворення юридичної особи користується такими ж правами, як і підприємство, а саме: має право відкрити свій розрахунковий рахунок у банку, товарний знак, одержувати кредити, проте він не має права використовувати найману працю, хоч може залучати громадян до своєї роботи на основі договору підряду чи на комісійних умовах. Ставки податків на доходи, одержані від такого виду діяльності, нижчі ніж у підприємств. Підприємець без утворення юридичної особи є платником таких податків: прибуткового, місцевих податків і страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Індивідуальне приватне підприємство - це таке підприємство, власником якого є приватна особа чи сім'я. Приватне підприємство є юридичною особою, тому може використовувати найману працю. Власник індивідуального підприємства самостійно відповідає всім своїм майном за свої зобов'язання.

Індивідуальним підприємствам властиві як певні переваги, так і певні недоліки, які в узагальненому вигляді представлені на рис. 3.9.

Рис. 3.9. Переваги та недоліки індивідуального підприємництва

Дата добавления: 2014-01-11