Процедура банкрутства

Процедура банкрутства – це міроприємства що застосовуються до підприємства-боржника з метою вирішення майнових претензій між боржником та кредитором.

До таких міроприємств відносяться:

- нагляд

- зовнішнє управління

- конкурсні дії

- мирова угода

- санація.

Нагляд – це процедура, що має на меті підготувати (розробити) міроприємства, направлені на оздоровлення підприємства, або його ліквідацію. Нагляд вводиться з прийняття господарським судом заяви про визнання боржника банкрутом. Він здійснюється під наглядом кредиторів. З цього моменту діяльність підприємства здійснюється з низкою наступних суттєвих обмежень:

- не можна проводити реорганізацію підприємства

- не можна створювати нові філіали та представництва

- не можна виплачувати дивіденди

- не можна розміщувати цінні папери

- угоди, пов’язані з нерухомим майном, вартість якого складає 10% вартості активів з метою отримання та надання позик можуть здійснюватися включно за згодою тимчасового керуючого.

Тимчасовий керуючий призначається судом з числа кандидатів, запропонованих кредиторами, з метою проведення процедури нагляду.

До обов’язків тимчасового керуючого відносяться:

- забезпечення збереження майна боржника

- проведення аналізу фінансового стану підприємства

- визначення наявності ознак фіктивного чи навмисного банкрутства

- ідентифікація всіх кредиторів

- скликання перших зборів кредиторів.

По закінченні процедури нагляду, тимчасовий керуючий надає в суд звіт про свою діяльність, відомості про фінансовий стан підприємства боржника та пропозиції про можливість або неможливість відновлення його платоспроможності. На підставі наданого звіту та клопотання перших зборів кредиторів господарський суд приймає одне із наступних рішень:

1. Введення зовнішнього управління.

2. Визначення боржника банкрутом та відкриття конкурсного виробництва.

3. Укладення мирної угоди.

Зовнішнє управління.

Зовнішнє управління – це процедура банкрутства, яка здійснюється з метою реалізації можливості не ліквідувати підприємство та відновити його платоспроможність шляхом проведення організаційних та економічних дій, направлених на оздоровлення фінансового стану підприємства (в т.ч. шляхом реалізації частини його майна). Зовнішнє управління вводиться судом на основі рішення зборів кредиторів на термін не більше 12 місяців. На цей термін може бути подовженим ще до 6-ти місяців. З введення зовнішнього управління проводяться наступні дії.

1. Вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів боржником.

2. Керівник підприємства-боржника відстороняється від управління підприємством.

3. Управління підприємством покладається на зовнішнього керуючого.

Діями по відновленню платоспроможності підприємства-боржника можуть бути:

- перепрофілювання виробництва

- ліквідація нерентабельних виробництв

- ліквідація дебіторської заборгованості

- продаж частини майна підприємства

- поступка прав вимог боржника

- продаж підприємства.

Продаж підприємства або частини його майна проводиться на аукціонах. Отримані суми грошей включаються в склад майна підприємства. У випадках, коли суми грошей, отримані від проведення відповідних дій, достатні для повного задоволення вимог кредиторів, процедура банкрутства припиняється. Якщо суми грошей недостатні для задоволення вимог кредиторів в повному обсязі, зовнішній керуючий пропонує кредиторам укласти мирову угоду. При недосягненні мирової угоди господарський суд приймає рішення про визнання боржника банкрутом та відкритті конкурсних дій.

Конкурсні дії.

Конкурсні дії – це судова процедура ліквідації підприємства-банкрута при якій підприємство підлягає примусові продажі, а конкурсна маса грошей розподіляється серед кредиторів.

Цілями конкурсних дій є:

1. Спів розмірне задоволення вимог кредиторів.

2. Об’ява боржника вільним від боргів.

3. Попередження неправомірних дій сторін по відношенню одна до одної.

Прийняття господарським судом рішення про визнання підприємства-боржника банкрутом веде за собою відкриття конкурсних дій. Термін конкурсних дій не може перевищувати 1-го року, а в виключних випадках він може бути подовженим ще на 6 місяців. З цього часу наступає наступне:

1. Термін виконання всіх грошових зобов’язань боржника вважається таким що наступив.

2. Закінчується нарахування штрафів, пені, відсотків та інших фінансових санкцій за всіма видами заборгованостей.

3. Відомості про фінансовий стан боржника перестають відноситися до комерційної таємниці.

4. Не допускається здійснення любих дій по відчуженню майна боржника.

5. Знімаються всі раніше накладені арешти майна боржника.

6. Всі вимоги до боржника здійснюються тільки в границях конкурентних дій.

Для здійснення конкурсних дій господарський суд призначає конкурсного керуючого. З цього терміну до нього переходять всі повноваження по управлінню справами підприємства-боржника.

Конкурсний керуючий виконує наступні функції:

1. Проводить інвентаризацію та оцінку майна.

2. Проводить продаж майна боржника на відкритих торгах (якщо зборами кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна).

3. Проводить розрахунки з кредиторами у відповідності до реєстру вимог кредиторів. Позачергово погашаються судові витрати, виплата винагороди конкурсному керуючому, поточні комунальні та експлуатаційні платежі боржника, а також фінансові зобов’язання що виникли в ході нагляду, зовнішнього управління та конкурсних дій.

Подальші вимоги кредиторів задовольняються в наступній послідовності:

- перша черга – вимоги громадян, перед якими боржник несе відповідальність за нанесення шкоди здоровлю та життю.

- друга черга – виплати вихідних допомог, оплата праці осіб, що працюють за трудовою згодою, виплата винагород за авторськими угодами.

- третя черга – задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, що забезпеченні заставою майна боржника.

- четверта черга – погашення обов’язкових платежів в бюджет та позабюджетні фонди.

- п’ята черга – розрахунки з іншими кредиторами.

Вимоги кожної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої черги. При недостатності грошових засобів на погашення вимог наступної черги, вони розподіляються між кредиторами відповідної черги пропорційно до сум вимог. Після закінчення розрахунків з кредиторами конкурсний керуючий передає в суд звіт за результатами проведення конкурсних дій. Після розгляду звіту суд виносить визначення про завершення конкурсних дій, що є підставою для внесення запису про ліквідацію підприємства-боржника в єдиний державний реєстр юридичних осіб. З цього моменту повноваження конкурсного керуючого вважаються вичерпаними, а підприємство-боржник – ліквідованим.

Мирова угода.

Мирова угода – це процедура банкрутства, що полягає в досягненні угоди між боржником та конкурсними кредиторами на любому етапі проведення процедури про неспроможність (банкрутство) підприємства та дозволяє боржнику забезпечити свої зобов’язання без його ліквідації шляхом отримання відстрочки, розстрочки або знижку з боргів. Мирова угода повинна вміщувати положення про розміри, порядок та терміни виконання зобов’язань та (чи) припинення зобов’язань боржника шляхом надання відступних, поновленням зобов’язань, прощанням боргу або іншими шляхами, передбаченими діючим законодавством.

Мирова угода може вміщувати наступні умови:

- про відстрочку або розстрочку виконання зобов’язань

- уступку прав вимог боржника

- виконання зобов’язань боржника третіми особами

- знижку з боргу

- обмін вимог на акції

- задоволення вимог кредиторів іншими способами, які не вступають в протиріччя з діючим законодавством.

Мирова угода може бути укладеною тільки після погашення заборгованості за вимогами кредиторів першої та другої черги. Затвердження мирової угоди судом є основою для припинення повноважень тимчасового керуючого, зовнішнього керуючого, конкурсного керуючого.

Санація підприємства.

Санація (від лат. sanatio – лікування, оздоровлення) – це система заходів, спрямованих на попередження ліквідації підприємства внаслідок появи ознак банкрутства. При цьому власники підприємства, кредитори, чи інші особи (в т.р. і органи державної влади) надають боржнику: цільову фінансову, пільгові кредити, пільгове оподаткування та ін.

Такі допомоги надаються тим підприємствам, які можуть в короткий термін ефективно використати отримані фінансові засоби із врахуванням величини зносу основних засобів підприємства в порівнянні із середньо галузевими та рівня попити на продукцію із врахуванням її якості та споживацьких характеристик. Всі підприємства об’єднують в чотири групи:

1 – знос нижчий за середньо галузевий, попит – високий

2 – знос вищий за середньо галузевий, попит – високий

3 – знос нижчий за середньо галузевий, попит – низький

4 – знос вищий за середньо галузевий, попит – низький.

Перша група може вийти з кризи самостійно, друга та третя – мають перспективи на санацію, а четверта – на ліквідацію.

Наявність відновлення платоспроможності оформляється планом фінансового оздоровлення (бізнес-планом). У випадку позитивного рішення про санацію визначаються розміри фінансової допомоги, терміни проведення санації, розміри відсотків на кредити та терміни повернення кредитів.

Дата добавления: 2014-01-11