Категорії екотурів та напрямки екотуризму

Підсумовуючи вищенаведене, можна виділити такі категорії екотурів й напрямки екотуризму, що створю­ють відповідні їм цільові ринки.

І. Пізнавальні та освітньо-виховні екотури:

• археоекологічний туризм (archeoecological tourism) − сприяє пізнанню історії взаємодії людини і природного середовища, починаючи з найдавніших епох. Адже тільки зрозумівши минуле, можна прогнозу­вати своє майбутнє;

• еколого-історико-краєзнавчий (history-ecological tourism) − спрямований на пізнання сучасної історії взаємодії людини і природного середовища;

• етноекологічний туризм (ethnoecological tourism) − ознайомлює з конкретними етносами, їх традиційним способом життя, особливостями природокористування та взаємодії з навколишнім природним середовищем. Насамперед, це стосується етнічних груп та малих на­родностей, що дотепер живуть у природному середовищі та у традиційній екологічно орієнтованій культурі при­родокористування та духовній екокультурі, в яких мог­ли б повчитися і цивілізовані (урбанізовані та індустріалізовані) нації;

• еколого-географічний, або геоекологічний ту­ризм (geoecological tourism) − спрямований на пізнання закономірностей розвитку природного середовища, су­часного стану і тенденцій розвитку, особливостей антро­погенного впливу цивілізації та зворотних природних реакцій, що дозволяє краще зрозуміти роль і місце лю­дини у природі, відчути реальний стан речей, побачити, наскільки глибоко людина впливає на природне середо­вище і як насправді сильно вона залежить від природи;

• ландшафтно-екологічний туризм (landscape-eco­logical tourism) − орієнтований на пізнання природи як сукупності генетично та історично зумовлених природних комплексів (ландшафтів з їх типовими й унікальними компонентами та властивостями). Цей вид туризму допо­магає визначити місце людини у природному середовищі;

• еколого-ботанічний, або екоботанічний туризм (ecobotanical tourism) − орієнтований на пізнання при­чин біологічної різноманітності рослинного світу, умов його формування та особливостей збереження, залеж­ності від конкретних природних умов;

• зооекологічний туризм (zooecological tourism) − ознайомлює з поведінкою різноманітних видів тварин у природних умовах, у тому числі з рідкісними представ­никами, сучасним станом зоокомплексів, методами їх охорони та відтворення;

• екологоспелеологічний туризм (ecospeleological tourism) − розкриває специфіку формування та розвитку екосистем печер та видові особливості тварин підземно­го світу, умов їх існування та завдання щодо їх охорони;

• акваекологічний, або гідроекологічний туризм (hydroecological tourism) − сприяє пізнанню водних еко­систем боліт (swamp safari), озер, річок, морів і оке­анів, особливостей та умов їх функціонування, охорони і відтворення;

* екодайвінг (ecodiving) − підводний екотуризм, спрямований на пізнання біологічного різноманіття підводного світу, умов його існування та особливостей збереження.

ІІ. Спеціалізовані навчальні та навчально-тре­нувальні екотуристичні програми і комплекси (тренінги, семінари, курси, табори, ігри, зма­гання тощо):

* «робінзонади» та «одіссеї» (Robinson's, odyssey's) − навчально-тренувальні екотуристичні про­грами з життєдіяльності у природному середовищі та ви­живання в екстремальних природних умовах без допо­моги цивілізаційних засобів існування, програми пригодницького та екстремального туризму;

* вірьовочні курси (ropes course) − навчально-тре­нувальні екотуристичні програми з техніки туризму та екотуризму (робота з вірьовками, страховка та самост­раховка й ін.);

* тренінги командної взаємодії (team building) − навчально-тренувальні екотуристичні соціоекологічні програми життєдіяльності в соціальному та природному середовищі;

* еколігвістичні курси (ecolingual courses) − вив­чення іноземної мови у сполученні з екотуристичними програмами.

ІІІ. Рекреаційні (відпочинково-оздоровчі) екотури:

* екскурсійно-прогулянковий − екскурсійні та відпочинково-прогулянкові програми вихідного дня на самопутівних екологічних стежках та маршрутах у міських та приміських парках, лісопарках, гідропарках тощо;

* куротно-бальнеологічний екотуризм − відпочи­нок та оздоровлення в екотуристичних центрах (сана­торіях, курортах, будинках відпочинку та ін.) в еко­логічно чистих регіонах з харчуванням екологічно чистими продуктами (гірські, рівнинні, пустельні тощо);

* агроекологічний туризм (agroecological tourism) − зелений сільський туризм та дачний відпочинок в еко­логічно чистих регіонах, а також садівництво та заняття іншою некомерційною агродіяльністю.

IV. Наукові та ділові екотури:

* конгресовий екотуризм (congresses ecotourism) − подорожі екологів-науковці для ознайомлення з науко­вими досягненнями в галузі охорони природи та еко­логічної політики, відвідання екотуристичних центрів, музеїв природи, планетаріїв, зоо- та аквопарків, океанаріумів, а також зон екологічного лиха тощо;

* діловий екотуризм (business ecotourism) − подо­рожі підприємців з метою ознайомлення та обміну досвідом у галузі екотехнологій, безвідходного вироб­ництва, альтернативної енергетики, утилізації відходів, раціонального природокористування, охорони природи, відтворення природного середовища тощо.

У підсумку слід зазначити, що різні екотуристичні центри, пропонуючи різноманітні екотуристські послу­ги, можуть залучати туристів з багатьох секторів ринку. Водночас з множини екотуристичних центрів турист мо­же вибрати і той, що пропонує тільки один вид екотуристських послуг. Так, турист, що цікавиться екоспелеологічним туризмом, проводить свою відпустку в екотуристичних центрах, де є печери, а екотурист-водник - там, де є водні об'єкти (річки, озера тощо).

Дата добавления: 2014-01-11