Види та організаційно-правові форми підприємництва

Сутність підприємницької діяльності

ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ: СУТНІСТЬ, ВИДИ, ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ

Иные кабинетные методы исследования

(Кадр 22). Возвращаясь к кабинетным методам в археологии, отмети также методы, связанные с определением назначения и функций древних вещей путем выявления следов работы на них (трасология), с изучением способов производства вещей (металлография, спектральный анализ, петрография и т.д.), с реконструкцией природных условий функционирования древних сообществ (метод споро-пыльцевого анализа) и пр.

1.1. Сутність підприємницької діяльності.

1.2. Види та організаційно-правові форми підприємництва.

1.3. Реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності.

13.1. Державна реєстрація підприємницької діяльності.

13.2. Реєстрація в ДПА України.

13.3. Реєстрація у Пенсійному фонді.

13.4.Реєстрація у фондах соціального страхування.

13.5.Дозвіл на виготовлення печатки юридичної особи.

1.4.Відкриття рахунка у банку.

1.5.Ліцензування підприємницької діяльності.

1.6.Види та цілі об'єднань підприємств.

1.7.Державне регулювання підприємництва.

1.8.Франчайзинг.

Підприємництво - це безпосередня, самостійна, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності в порядку, встановленому законодавством.

Підприємництво здійснюється на основі (ст. 44 Господарського кодексу України):

* вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

* самостійного формування програми діяльності; вибору постачальників і споживачів продукції; залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, встановлення цін на продукцію та послуги;

* вільного найму підприємцем працівників;

* комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

* вільного розпорядження прибутком, що залишається після сплати податків.

Метою підприємницької діяльності завжди є отримання прибутку.

Підприємницьку діяльність в Україні громадянин може здійснювати або як приватний підприємець (фізична особа), або як юридична особа.

Громадянина (фізичну особу) визнають суб'єктом підприємництва в разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи.

Юридичною особою визнають організацію, що має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і виконувати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді (ст. 23 Цивільного кодексу України).

Підприємство - самостійний господарюючий статутний об'єкт, який має права юридичної особи та веде виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

Основним законодавчим актом, що визначає правовий статус підприємств, зокрема приватних, є Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р. № 887-ХП зі змінами і доповненнями. Саме цей закон містить положення щодо їхнього створення, реєстрації, реорганізації та ліквідації.

Підприємства мають право створювати:

• філії;

• представництва;

• відділення;

• інші відокремлені підрозділи з правом відкриття поточних рахунків.

Філією вважається структурно відокремлена частина юридичної особи, що розміщена поза межами розташування керівного органу юридичної особи та виконує ту саму діяльність, що і юридична особа. Філія має своє керівництво, підпорядковане керівництву юридичної особи; діє на підставі Положення про філію (або генерального доручення).

Представництво є структурно відокремленою частиною юридичної особи, що діє за межами розташування юридичної особи від її імені. Діяльність представництва обмежується винятково представницькими функціями - укладання угод, здавання-приймання продукції тощо.

Відмінність представництва від філії полягає в тому, що представництво виконує лише представницькі функції і захист інтересів юридичної особи, а філія може здійснювати як окремі, так і всі функції юридичної особи.

Залежно від форм власності, що діють в Україні, розрізняють такі види підприємств (ст. 63 ПСУ):

• приватні (діють на основі приватної власності громадян);

• колективні (діють на основі колективної власності);

* комунальні (діють на основі комунальної власності територіальної громади);

* державні (діють на основі державної власності);

* підприємства, засновані на змішаній формі власності (на основі об'єднання майна різних форм власності);

* інші підприємства.

Залежно від способу створення та формування статутного фонду підприємства поділяються на:

* унітарні — створені одним засновником, який виділяє для цього майно, формує статутний фонд, не розділений на частки, затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через призначеного ним керівника керує підприємством та формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є державні, комунальні підприємства, а також підприємства, засновані на власності громадян, релігійних організацій або приватній власності;

* корпоративні - створені, як правило, двома чи більше засновниками за їхнім загальним рішенням, діють на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників) їхнього спільного управління справами, а також на основі корпоративних прав. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, створені у формі господарського товариства, а також інші підприємства, засновані на власності двох і більше осіб.

Державні та муніципальні підприємства утворюються компетентними органами державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної/муніципальної власності, як правило, без поділу її на частки, і входять до сфери їхнього управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника (держави/територіальної громади). Майно державного/муніципального підприємства перебуває у державній/муніципальній власності і закріплюється за таким підприємством на правах господарського відання. Органом управління державного/муніципального підприємства є керівник підприємства, якого призначає орган влади, до сфери управління якого входить підприємство. Державні підприємства діють на підставі Положення.

Різновидом державних підприємств є казенне підприємство, яке створюється рішенням Кабінету Міністрів України у галузях, в яких основним (понад 50%) споживачем продукції є держава, переважає (понад 50%) виробництво суспільно необхідної продукції, яке не може бути рентабельним, і у яких за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція.

Приватні підприємства - це організаційно-правова форма підприємства, що основана на власності фізичної особи, тобто окремого громадянина, але має права юридичної особи. У такому разі власник підприємства одночасно є засновником підприємства та підприємцем. Приватне підприємство є статутним суб'єктом - діє на підставі статуту. Створивши таке підприємство, засновник провадить господарську діяльність безпосередньо, але може також наймати працівників. Законодавство не визначає розміру мінімального статутного фонду приватного підприємства. Розмір статутного фонду приватного підприємства визначає його власник.

Створивши юридичну особу, підприємець відповідає за зобов'язаннями юридичної особи лише у розмірі майна юридичної особи. Приватне підприємство має бути засноване лише однією фізичною особою, інакше воно вважатиметься господарським товариством.

Підприємствами колективної власності є:

* господарські товариства;

* виробничі кооперативи;

* підприємства споживчої кооперації.

Господарське товариство - це підприємство (організація), створене на засадах угоди між юридичними та/або фізичними особами, за допомогою об'єднання їх майна та ведення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Господарські товариства завжди є об'єднаннями кількох осіб та юридичними особами. Види господарських товариств, правила їхнього створення, діяльності, права і обов'язки їхніх учасників і засновників в Україні визначає Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.1991р. № 1576-12 зі змінами і доповненнями за ПСУ.

В Україні існують такі види господарських товариств (організаційно-правові форми підприємництва):

* акціонерні товариства;

* товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ);

* товариства з додатковою відповідальністю (ТзДВ);

* повні товариства;

* командитні товариства.

Акціонерне товариство, товариство з обмеженою та товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - на підставі засновницького договору.

Статут є документом, що містить відомості про найменування, місцезнаходження, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного фонду, органи управління і контролю, їхню компетенцію, а також інші передбачені законодавством відомості про суб'єкт підприємницької діяльності. Статутний фонд є сумою внесків учасників або членів у майно господарського товариства, необхідною для його заснування і забезпечення діяльності. Розмір статутного фонду господарського товариства визначається установчим договором і фіксується у статуті.

Засновницький договір - це документ, в якому засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передавання йому свого майна, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участь у ньому засновників, а також інші, передбачені законодавством, відомості про суб'єкт підприємницької діяльності.

Товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація товариства здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. № 755-ІУ. Товариства, що займаються банківською діяльністю, реєструє Національний банк України (НБУ) в порядку, визначеному законодавством про банки і банківську діяльність.

Будь-які зміни, що вносяться до установчих документів товариства, підлягають державній реєстрації за тими самими правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Вкладами учасників та засновників товариства у статутний фонд можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (зокрема на інтелектуальну власність), грошові кошти, зокрема в іноземній валюті.

Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника-засновника у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах (засновницький договір, статут) товариств.

Дата добавления: 2014-01-11