Фактори впливу на організацію

Фактори впливу на організацію - це рушійні сили, які впливають на виробничо-господарську діяльність організації і забезпечують певний рівень отриманих результатів. Фактори визначають будь-які процеси, що здійснюються в організації, та поділяються на групи за такими ознаками: рівнем впливу (макроекономічні, мікроекономічні) та середовищем впливу (фактори внутрішнього та зовнішнього середовища організації).

Фактори внутрішнього середовища організації - це основні внутрішні змінні організації (цілі, структура, завдання, технологія, працівники, ресурси), які впливають на її діяльність із середини.

Фактори зовнішнього середовища організації - це рушійні сили, що визначають функціонування організації у зовнішньому середовищі. Фактори зовнішнього середовища організації поділяються на дві групи:

• прямої дії (безпосередньо впливають на діяльність організації та залежать від цієї діяльності);

• непрямої дії (впливають не безпосередньо, а через певні механізми і взаємовідносини).

Фактори внутрішнього середовища організації:

1. Цілі - конкретний кінцевий стан або очікуваний результат діяльності організації (групи). Існує багато різновидів цілей залежно від характеру організації.

2.Структура - взаємовідносини рівнів управління і видів робіт (функціональних сфер), які виконують служби або підрозділи. Поєднує горизонтальний і вертикальний поділ праці в організації.

3. Завдання - види робіт, які необхідно виконати певним способом та в обумовлений термін, залучаючи предмети, знаряддя праці, інформацію, людей тощо.

4.Технологія - засіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини тощо) на вихідні (товари, роботи, послуги). Історично технологія формувалась у ході трьох переворотів: промислової революції; стандартизації; механізації та автоматизації із застосуванням конвеєрних складальних систем. За ознакою рівня організації виробництва технології поділяють на такі групи:

1) технології дрібносерійного та індивідуального (одиничного) виробництва;

2) технології масового або великосерійного виробництва;

3) технології безперервного виробництва.

З огляду на особливості їх внутрішньої організації та застосування на виробництві виділяють:

1) багатоланкові технології (наприклад, складання автомобіля);

2) посередницькі технології (наприклад, банківська справа, діяльність митних брокерів);

3) інтенсивні технології (наприклад, монтаж кінофільму).

В Україні найчастіше технології класифікують на індивідуальні, дрібно-серійні, серійні, великосерійні, масові, масово-потокові.

5. Працівники є найважливішим внутрішнім ситуаційним фактором організації, їхні ролі визначаються здібностями, кваліфікацією, обдарованістю, освітою, потребами, сприйняттям цілей організації, поведінкою, ставленням до праці, позицією, розумінням цінностей, оточенням тощо.

6. Ресурси - засоби, які можуть бути використаними для створення товарів, надання послуг, одержання певних результатів.

Фактори прямої дії зовнішнього середовища:

1. Споживачі. Будь-яка організація у ринкових умовах орієнтується у своїй діяльності на задоволення потреб споживачів, виробляючи такі товари та послуги, на які існує попит з їх боку. Організація може впливати на формування попиту та смаки споживачів завдяки рекламній кампанії, наданню додаткових послуг, привабливіших пропозицій тощо.

2. Постачальники забезпечують організацію необхідними вхідними ресурсами. Несвоєчасні поставки, підвищення цін на ресурси, недотримання вимог постачальниками знижують ефективність діяльності організації. Організація може застосовувати диверсифікований підхід до постачальників і у такий спосіб захистити себе від певних ризиків та висувати свої вимоги до них.

3.Конкуренти. Конкуренція змушує організацію постійно вдосконалювати свою виробничо-реалізаційну діяльність з метою досягнення необхідного рівня конкурентоспроможності. Організація може впливати на погіршення позицій конкурентів, поліпшуючи економічні, технологічні, естетичні та інші характеристики своєї продукції чи послуг.

4.Органи державної влади. До них належать органи законодавчої (Верховна Рада України; місцеві ради народних депутатів), виконавчої (Адміністрація Президента України; Кабінет Міністрів України; Національний банк України; Державна податкова адміністрація України тощо) та судової гілок влади. Вони розробляють, формують та затверджують засади функціонування організації у державі, контролюють виконання і дотримання законодавства, інших вимог. Організації можуть вносити певні пропозиції стосовно діяльності державних органів влади, оскаржувати окремі інструкції органів державної влади, вимагати виконання відповідних дій тощо.

5. Інфраструктура охоплює фінансові інституції, транспортні сполучення, зв'язок тощо; впливає на швидкість та якість розрахунків, перевезення, отримання необхідної інформації, що визначає ділові відносини організації. Організація може бути задіяна у розбудові інфраструктури регіону, надавати конкретні пропозиції щодо удосконалення певних складових інфраструктури тощо.

6.Законодавчі акти. Будь-яка організація функціонує на засадах базових законодавчих актів: Господарського кодексу України, Закону України "Про підприємства в Україні", Закону України "Про підприємництво", змін до законодавчих актів. Може ініціювати ухвалення конкретних законів, критикувати законодавчу базу тощо.

7. Профспілки, партії, громадські організації. Профспілки на підприємствах здійснюють контроль за дотриманням трудового законодавства, дбають про поліпшення умов праці, підвищення її оплати, поліпшення охорони здоров'я та відпочинку, розвиток спорту, художньої самодіяльності. Вони укладають з керівництвом підприємства колективні договори, де обумовлюють всі питання, пов'язані з умовами, оплатою та організацією праці. Партії беруть безпосередню участь у законотворчому процесі, результати якого теж безпосередньо впливають на організацію; виступають також ініціаторами страйків, опозиційних дій тощо. Керівництво організації може відхиляти умови профспілок, не погоджуватися з окремими їхніми вимогами, вести переговори з ними тощо. Організації можуть лобіювати свої інтереси в законодавчих і виконавчих органах через представників партійних організації тощо.

8. Система економічних відносин у державі формує умови, правила і принципи функціонування організації. У ринкових умовах підприємство працює за законами попиту і пропозиції, конкуренції тощо. Якщо умови функціонування підприємств в окремій економічній системі стають нестерпними, то організації можуть протестувати, вимагати інших умов їхньої діяльності.

9. Організації-сусіди впливають на організацію, працюючи з нею на одних площах, використовуючи спільні комунікації, склади, приміщення тощо. Організація може відокремити комунікації, викупити приміщення, яке орендують організації-сусіди тощо.

Фактори непрямого впливу зовнішнього середовища на організацію:

1.Міжнародні події - це будь-які політичні, економічні, соціальні, військові події, що відбуваються у світі та торкаються більше ніж двох країн світового співтовариства. Приклад впливу на організацію: внаслідок терактів у США були заборонені до певного часу всі авіарейси, що з'єднували цю країну з іншими країнами світу. Організації інших держав, які мали постачальників у США, не змогли вчасно отримати необхідні ресурси для виробничо-господарської діяльності.

2.Міжнародне оточення характеризує економічний, політичний, соціальний стан країн, з контрагентами яких співпрацює підприємство. Якщо одна з сусідніх держав (де розміщуються контрагенти організації) застосувала економічні санкції до нашої країни, то вона у відповідь може також запровадити певні економічні обмеження (заборона імпорту, експорту певних видів товарів, запровадження товарних квот тощо). Організація ризикує втратити можливість співпрацювати з контрагентами сусідньої держави.

3. Науково-технічний прогрес (НТП) охоплює процес розвитку науки і техніки, що зумовлює глибокі перетворення в усіх верствах суспільства. Особливістю НТП є високі темпи розвитку науки, скорочення часу впровадження фундаментальних наукових винаходів, створення прогресивних технічних засобів, технологій тощо. Підприємство впроваджує нові сучасні технологічні лінії; продукція стає конкурентоспроможнішою, підприємство стає сильнішим конкурентом для інших організацій, що працюють на ринку.

4. Політичні обставини - обставини, що склались під час формування державного устрою, здійснення реформ, розвитку суспільства, політичної боротьби тощо.

5. Соціально-культурні обставини відображають загальний рівень культури в країні, стан соціального забезпечення громадян, доходи на душу населення, соціальну стабільність, розвиток мистецтв, літератури, науки тощо. Високий рівень культури і доходів населення сприяє формуванню висококваліфікованої робочої сили, що, своєю чергою, зумовлює виготовлення якісної конкурентоспроможної продукції.

6. Рівень техніки і технології демонструє відповідність стану техніки та технології сучасним вимогам: ресурсоекономності, простоти в застосуванні, використанню новітніх інформаційних та комп'ютерних систем, високому рівню автоматизації, безпечності, продуктивності тощо. Якщо на підприємстві є застаріле обладнання, яке є небезпечним для працівників, високотравматичним, то виготовити на ньому якісну та конкурентоздатну продукцію дуже важко.

7. Особливості міжнародних економічних відносин охоплюють особливості міжнародної торгівлі, міграції робочої сили, вивезення капіталу, міжнародних фінансово-кредитних і валютних відносин. Певні тарифні та нетарифні обмеження, що застосовуються іноземними країнами щодо країни базування організації, можуть зробити економічно невигідною співпрацю з контрагентами, які функціонують у них.

8. Стан економіки характеризує загальний рівень розвитку економіки: високорозвинута; слабкорозвинута; економіка, що розвивається; перехідна (трансформаційна) тощо. Чим вищим є розвиток економіки, тим сильнішою є конкуренція в галузях; законодавство запобігає створенню умов для формування монополій та олігополій тощо.

Дата добавления: 2014-01-11