Суть та особливості економіки ФКіС

ВІДПОВІДІ

на контрольні питання з економіки спорту

Відповідь на питання:

Економіка ФКіС одна із галузей народного господарства, яка являє собою систему підприємств, організацій та закладів, які здійснюють свою діяльність спрямовану на задоволення фізкультурно-спортивних всезростаючих потреб.

Предметом даної дисципліни є також вивчення специфіки дії, прояву економічних законів у галузі ФКіС.

Економічні відносини в ФКіС мають свої особливості, які виражаються у формах власності, в формуванні господарського механізму, особливість матеріальної бази, технології, діяльності, в способах компенсації, затрат праці та матеріальних засобів, в обміні діяльністю фізкультурно-спортивних працівників із іншими галузями. Якщо промислові підприємства виготовляють продукцію, то фізкультурно-спортивні організації надають послуги.

Відповідь на 2 пит.

2. Матеріальна база включає сукупність елементів, які використовуються для занять фізичною культурою і спортом. Основні виробничі фонди це засоби праці, які використовуються організаціями галузі протягом тривалого періоду (не менше одного року) і поступово, в міру зношування, переносять свою вартість на надані послуги, зберігаючи при цьому свою натуральну форму. Вони поділяються на виробничі і невиробничі. До складу виробничих, основних фондів відносяться спортивні споруди, обладнання, транспортні засоби, контрольно-вимірювальні прилади та ін.

3. Амортизація – поступове зношування основних виробничих фондів (обладнання, спортивних споруд, будівель) і перенесення цієї частини їх вартості на собівартість наданих послуг з метою нагромадження коштів на поставлення основних фондів.

Норми амортизаційних відрахувань встановлюються державою. Величина норми амортизації залежить від фізичного та морального зношування. Прискорена амортизація основних фондів сприяє розвитку науково-технічного прогресу та покращення показників діяльності.

Амортизаційні відрахування проводяться протягом нормативного строку їх служби або строку, протягом якого балансова вартість цих фондів цілковито переноситься на витрати виробництва.

4. Оборотні засоби – сукупність оборотних фондів і фондів обігу, що беруть участь у виробничому процесі. Оборотні фонди – частина виробничих фондів, яка повністю споживається в кожному виробничому циклі, повністю переносить свою вартість на надані поснули. У склад оборотних фондів входять виробничі запаси (сировина, основні та допоміжні матеріали, паливо й пальне, тара, запасні частини). На виробничих об’єктах сюди відносяться: незавершене виробництво й витрати майбутніх періодів.

Показником ефективності використання оборотних засобів є оборотність оборотних засобів. О.О.З. визначають за допомогою коефіцієнта оборотності, який показує швидкість обороту, а також показником середньої тривалості обороту О.З.

5. Продуктивність праці це кількість послуг поданих за певний час або затрати праці на одну послугу. Стосовно спортивних організацій, тренерів під продуктивністю праці розуміють результативність праці, що характеризується кількістю підготовлених розрядників або кількість спортсменів (майстрів спорту, КМС...).

Для вимірювання продуктивності праці (ПП) можуть застосовуватись натуральні, вартісні вимірювачі або трудомісткості. На практиці ці показники використовують як взаємодоповнюючі та перевага того чи іншого вимірювача залежить від змісту робіт та наявності облікової інформації.

6. Продуктивність змінюється під дією різних факторів. До основних факторів відносяться:

1. Кваліфікація працівників;

2. Забезпеченість та стан матеріальної бази;

3. Рівень прогресивності технології;

4. Організація діяльності (виробництва);

5. Організація праці і в т.ч. стимулювання праці.

7. Організація праці – це система заходів, яка передбачає: підбір і розстановку кадрів, розподіл та кооперацію праці; нормування праці; організацію робочих місць та створення умов праці; стимулювання праці. Підбір пов’язаний із формуванням персоналу по кількості, професіях та кваліфікації.

Розподіл парці здійснюється зі врахуваннями професії та рівня кваліфікації. Для організації праці можуть застосовуватись наступні норми: норми штату, норми часу, норми виробітку, нормативна трудомісткість, нормативна завантаженість, нормативна тривалість та частота занять, нормативний бюджет робочого часу. Основною підставою для встановлення норм є спостереження з наступним опрацюванням отриманих даних та встановлення норм.

8. Оплата праці це одна із найважливіших форм стимулювання праці. Оплата праці повинна давати можливість працівнику забезпечувати просте та розширене відтворення. Оплата праці повинна будуватися на принципах:

1. оплата за кількість та якість праці.

2. диференціація оплати в залежності від складності, умов праці, шкідливості...

3. зростання продуктивності повинно випереджувати темпи росту заробітної плати.

Для організації оплати праці застосовуються такі форми як погодинна та відрядна оплата праці. Погодинна застосовується тоді коли недоцільно або неможливо встановити норми праці. Відрядна – якщо норми є розроблені або їх можна встановити. В системах цих двох основних форм оплати праці є погодинно-приміальна та відрядно-приміальна системи оплати праці та їх різновиди.

9. Фінанси організації являють собою систему грошових відносин, які виражають формування, розподіл і використання грошових доходів і фондів об’єктів господарювання у відтворюючому процесі.

Фінансово-господарська робота передбачає складання кошторису колективу фізкультури, кошторисів на спортивні заходи; на ремонт або будівництво спортивних споруд.

Кошторис складають на рік, розміри доходів та витрат визначають у грошах.

Джерела фінансування ФКіС:

1. із держбюджету фінансування держбюджетних організацій.

2. місцеві бюджети, які обслуговуються

3. засобами підприємств стосовно належних їм споруд

4. доходи від комерційної діяльності...

5. доходи від використання спорт споруд та споруд в рекламних цілях.

10. Утримання спортивних споруд включає фінансових, матеріальних та трудових витрат. Величина витрат встановлюється на основі кошторису утримання та експлуатацію спортивних споруд. Основними видами витрат є оплата праці персоналу спортивних споруд, Амортизаційні відрахування, витрати на опалення, вентиляцію, освітлення, воду, охорону споруд, поточний ремонт та ін.

Витрати по окремих статтях розраховуються прямим рахунком або необмеженими методами.

Прямий метод передбачає підрахунки видатків по окремих статтях на основі прогресивних нормативів з врахуванням складу витрат, обсягу робіт по використанню спортивної споруди.

Наближений метод встановлення величини витрат ґрунтується на інформації попередніх звітних періодів на даному об’єкті або споріднених. Часто величина витрат встановлюється у відсотках до вартості споруди.

11. Економічне планування необхідне для забезпечення ефективності діяльності організації.

План – це модель майбутнього стану економічної системи в цілому галузі із організації (підприємств).

Планування одна із складових управління, що полягає у розробці планів та їх реалізації. Економічне планування є основною частиною кожного плану і має за мету економічне обґрунтування заходів та показників.

Розрізняють плани перспективні (стратегічні), річні, поточні плани, оперативні...

Основна вимога до планів – задоволення потреб в фізичному розвитку, культивування видів спорту з врахуванням спортивних інтересів.

Принципи яких необхідно дотримуватись в процесі планування: наукова обґрунтованість, неперервність і наслідковість, збалансованість, системний підхід, комплексний програмний підхід.

12. Бізнес-планування це один із сучасних методів обґрунтування проектів чи проведення комерційних заходів. Бізнес-план визначає діяльність реалізації програми заходу (проекту), характеризує і оцінює фактори, які впливають на ефективність (прибутковість) запланованих дій, акцій. Основними складовими бізнес-плану є характеристика і опис бізнес-програми, стратегія бізнес-проекту, оцінка рику і маркетингова стратегія реалізації програми, визначення джерел формування та напрямків використання фінансів, ризики... важливим при цьому є оцінка конкурентів прогноз сильніших і слабких сторін проекту, альтернативних стратегій його реалізації, і досягнення прибутку.

Бізнес – план

БП – документ у якому подані аналіз і оцінка діючої або запланованої до реалізації програми заходу. БП визначає доцільність реалізації програми, заходу дій на підприємстві, характеризує і оцінює фактори, які впливають на ефективність (прибутковість) запланованих дій, акцій. В резюме БП викладаються основна ідея та доцільність проведення пропонованого комерційного заходу, реальність і оптимальні шляхи його здійснення, оцінка можливих фінансових результатів: стратегія та основні джерела фінансування.

Основними розділами БП є:

1. характеристика (опис) бізнес програми;
2. стратегія бізнес проекту;
3. оцінка ринку і маркетингова стратегія реалізації програми;
4. характеристика стану виробництва і його функціонування (експлуатації);
5. система управління (менеджмент) і визначення оптимальних процесів прийняття рішень;
6. визначення джерел формування і напрямків оптимального використання фінансів, факторів і ступенів ризику;
7. оцінка конкурентів і визначення місця (сегмента ринку), прогноз (оцінка) сильних і слабких сторін бізнес проекту, альтернативних стратегій його реалізації і досягнення прибутку.

БП виступає основою бізнес – пропозиції при переговорах

з можливими інвесторами та майбутніми партнерами при підписанні контрактів з персоналом. БП повинен бути поданий у такій формі яка дозволяє зацікавленій особі отримати найбільш повне уявлення про справу, та перспективи своєї участі в ній.

Ефективність БП пов’язана з організацією розробки:

· забезпечення взаємозв’язку окремих розділів БП;

· багатоваріантність, та вибір оптимального варіанту;

· доведення основних положень документу до зацікавлених осіб.

13. Собівартість – це узагальнюючий показник ефективності діяльності організації в якому знаходять відображення всі досягнення та витрати.

Собівартість встановлюється шляхом складання калькуляцій або кошторисів на надані послуги. Витрати, які включають в собівартість поділяють на прямі і непрямі, виробничі та поза виробничі, елементні, і комплектні, основні і накладні.

Собівартість це витрати на надання послуги або виконання робіт виражені в грошах.

Від собівартості залежить прибутковість. Зниження собівартості є реальною основою для зниження ціни товару.

Зниження собівартості можна досягнути завдяки впровадженню досягнень, науково-технічного прогресу, вдосконалення організації виробництва та праці, зниження непродуктивних витрат.

14. Прибуток характеризує ефективність організації, надання послуг. Величина прибутку підраховується як різниця між ціною (вартістю) наданих послуг та собівартістю послуг. На суму отриманих прибутків впливає собівартість послуг, кількість наданих послуг, рівень цін, структура послуг. Збільшення прибутків дозволяє краще вирішувати питання самофінансування. Для збільшення прибутків необхідно використовуючи маркетингові підходи з метою завоювання більшої частки на ринку послуг. Ця мета також пов’язана із підвищенням якості послуг, що може не тільки сприяти зростанню попиту, але також дати підстави для перегляду цін.

Чинниками підвищення прибутковості є ті ж, що і зниження собівартості, а також маркетингова діяльність.

Рентабельність це відносний показник прибутковості. Розрізняють рентабельність послуг та загальну рентабельність діяльності організації.

На рівень рентабельності впливають ті ж чинники, що, що і на собівартість та прибуток, але підвищити рівень рентабельності можна за рахунок внесення структурних змін в програму, перелік наданих платних послуг.

Р_пр= ,

Р_вир= ,

де Р_п., Р_вир – рентабельність послуги і відповідна рентабельність виробництва (діяльності)

П – прибуток, тис.грн.

Фо – основні виробничі фонди тис.грн.

- нормативні оборотні засоби.

15. Економічна ефективність полягає в економії живої та уречевливої праці для досягнення мети. Рівень ефективності встановлюється співвідношенням результату спорту і витрат.

Для сфери ФКіС характерним є перш за все соціальна ефективність.

Проте соціальний ефект зумовлює ріст економічного ефекту. Так витрати на заняття фізичною культурою, спортом, оздоровлення впливають на позитивно на ріст продуктивності праці внаслідок скорочення перерв в роботі по хворобі, зумовлюють підвищення робото здатності.

Вдосконалення організації діяльності зумовлює економію витрат на утримання спортивних споруд, сприяє швидкому досягненню результатів.

Для сфери ФКіС важливим є врахування енергетичного ефекту, який є частиною сукупного ефекту.

Для визначення ефекту підраховують зміни результатів по елементах витрат, які змінюються.

Економічна ефективність характеризується абсолютними показниками і і відносними. Абсолютна ефективність характеризує загальну величину ефекту, яка може бути отримана в результаті впровадження організаційно-технічних заходів.

Відносна економічна ефективність характеризує переваги одного варіанту порівняно з іншими, який застосовувався до впровадження новизни.

Дата добавления: 2014-01-11