Мікросоціологія та макросоціологія

У сучасній соціології склалося певне розгалуження двох основних рівнів соціологічних досліджень. Якщо у дослідженні вивчається міжособова взаємодія індивідів (як кажуть англійською, face-to-face іnteractіon), якщо вивчається, що окремі індивіди говорять і роблять, як вони утворюють невеликі, так звані контактні групи, то такі дослідження відносять до мікросоціології. У цьому терміні грецьке слово ”мікро” означає ”малий”. Наприклад, як у термінах “мікробіологія”, “мікроструктура” або ”мікрокосм”. Мікросоціологія має справу з повсякденним життям; наприклад, з тим, як знайомляться майбутні подружжя; як утворюються ігрові групи дітей або спортивні команди; як утворюються, функціонують та змінюються родинні кола або кола друзів; яким чином і які відносини складаються у шкільному класі чи у студентській групі й таке інше.

Протилежний підхід у соціології - це вивчення будови суспільства у цілому, як певної соціальної системи, і його найбільших складових чи підсистем: економіки, політики, культури, їх взаємозв’язків, а також великих соціальних угрупувань, таких як нації або соціальні класи. Коли соціальне життя розглядається на такому рівні узагальнення, тоді дії окремих людей не розрізнюються. Як не розрізнюється, наприклад, поведінка окремих атомів та молекул, коли вивчаються морські течії, вітри або рух планет. Цей рівень досліджень дістав назву макросоціології. У цьому терміні грецьке слово ”макро” означає ”великий”, як, наприклад, у термінах ”макроструктура” або ”макрокосм”.

Макросоціологія досліджує як великомасштабні соціальні об’єкти, так і довгочасні соціальні процеси. На цьому рівні аналізу вивчаються, наприклад, взаємовплив економічних і політичних процесів у певному суспільстві, зміни у структурі його релігійних конфесій, вивчається вплив змін у технологіях суспільного виробництва на соціальні структури суспільства або фактори змін його етнічних структур і таке інше.

Безумовно, слід пам’ятати, що мікросоціологія і макросоціологія - це взаємопов’язані галузі соціологічного знання, тому що ті соціальні явища, що відбуваються на макро- і мікрорівнях, теж пов’язані між собою. З одного боку, макроструктури створюються завдяки масової повторюваності певних форм взаємодій на мікрорівні. З іншого боку, те, що переважна кількість людей думає, говорить чи робить, формується під впливом певних макроструктур суспільства. Вивчення відносно сталих та упорядкованих структур суспільства і поведінки індивідів, які діють у суспільстві, з необхідністю доповнюють одне одного.

Розуміння взаємозв’язку макро- та мікросоціальних явищ та розуміння суспільства, в якому ми живемо, дає можливість повніше зрозуміти самих себе. Американський соціолог Райт Міллз назвав цей компонент знання “соціологічною уявою” (the socіologіcal іmagіnatіon), маючи на увазі здатність людини побачити своє життя, клопоти, проблеми, сподівання у зв'язках з широким соціальним та історичним контекстом, у якому людина живе.

Вивчаючи соціологію, ми краще розуміємо як організоване суспільство, хто має владу, які переконання спрямовують нашу поведінку та як наше суспільство стало таким, яким воно є. Більше того, можна сказати, що соціологія забезпечує нас особливою формою свідомості. Ця свідомість дозволяє нам краще зрозуміти соціальні сили, з якими ми зустрічаємося, і не тільки ті, які обмежують нас, але й ті, які допомагають нашому звільненню. І тому соціологія, за крилатим висловом Пітера Бергера, є визвольною наукою (lіbertіng scіence).

Дата добавления: 2014-01-11