Соціальні статуси

Статус - це позиція у певній соціальній структурі суспільства з певними правами та обов’язками. Наприклад, студент, професор, декан, завідувач кафедрою, ректор - це певні позиції у соціальній структурі університету, тобто, певні статуси. Статуси відрізняються правами та обов’язками, які визначаються соціальними нормами.

Кожна доросла людина у сучасному суспільстві має кілька статусів (наприклад, студент, син, приятель, громадський діяч і т. д. - в одній особі).

Статус визначає, по-перше, де саме - в якій соціальній позиції - людина, “включена” до суспільства, “з’єднана” з ним. По-друге, статус визначає, як саме людина має поводитися з іншими людьми - представниками інших статусів. Наприклад, статус дочки визначає основні взаємовідносини тієї особи, що займає цей статус, з іншими членами родини. Статус президента фірми визначає його основні відносини із службовцями, з акціонерами, з президентами інших фірм.

З усіх статусів кожної людини соціологи виділяють той статус, який чинить найбільший вплив на взаємодії та взаємовідносини людини із соціальним середовищем, і тому має найбільше значення для встановлення соціальної ідентичності. Це - головний статус (master status). Але ідентифікація тільки за головним статусом є певним спрощенням реальної соціальної позиції, яка є багатовимірним утворенням.

Вирішення протиріч між вимогами різних статусів, пріоритети, які носій статусу має надавати різним вимогам своїх різних статусів, - це дуже мало вивчене поле проблем. Тут поки що не дослідженні співвідношення різних компонентів статусів (особливо - різних обов’язків, які вони покладають на носія кожного статусу) у конкретних соціальних ситуаціях. Це потребує збору та аналізу такого великого обсягу деталізованої інформації, до якого соціологи ще не дійшли.

У багатьох випадках різні статуси людини не суперечать один одному. Але бувають ситуації статусної несумісності (іnconsіstensy), коли різні аспекти одного або кількох статусів однієї людини суперечать один одному. І йдеться не тільки про суперечливість обов’язків, які пов’язані зі статусом. Можуть суперечити один одному і відповідні ставлення інших людей до різних статусів однієї й тієї ж людини.

Наприклад, за даними американських соціологів, у ставленні до чорношкірого професора університету іноді переважає сприйняття його професійного статусу, а іноді - коли спрацьовують расові упередження - сприйняття його етнічного статусу.

Інший приклад, що наводять американські соціологи. Коли ті чорношкірі американці, що досягли високого становища у своїх професійних справах, переїздять до багатого житлового району, вони іноді зустрічаються з тим, що комівояжери, які приходять до їх дому, щоб щось продати, звертаються до них, не як до господарів, а як до прислуги.

Найбільш суттєві відмінності існують між тими статусами, які суспільство встановлює людині незалежно від її дій, і тими статусами, які людина може набути (або втратити) завдяки своїй діяльності. Перші статуси людина отримує найчастіше від народження. Це статуси, зумовлені статтю (наприклад, статус дівчини), місцем у родинних зв’язках (дочка, онучка, сестра), етнічною належністю (українець, росіянин, білорус, єврей), расовою належністю (білий, чорний, жовтий), місцем народження (громадянин такої-то країни), прізвищем сім’ї. У феодальному суспільстві таким же чином встановлювався ще і соціальний стан (пан, холоп, дворянин, міщанин). У сучасному суспільстві дитина отримує від народження найчастіше тільки соціально-економічний статус (вищий, середній, нижчий; або з багатої родини, заможної, бідної).

Соціальна позиція, що надається людині суспільством або групою на підставах, які від неї не залежать, називається в соціології приписним статусом (ascrіbed status - статусом, що приписується). Крім статусів, які людина отримує від народження, приписними є статуси, які вона отримує, наприклад, за віком, а також у зв’язку із зміною статусів родичів (наприклад, дружина студента стає дружиною президента, а дружина лейтенанта - генеральшею чи удовицею і таке інше).

З іншого боку, у суспільстві є статуси, які людина отримує через власний вибір та зусилля, які вона для цього докладає. Такий статус називають досяжним статусом (achіeved status - статусом, що досягається). Так, людина завдяки своїм зусиллям стає студентом, фахівцем певного профілю, чоловіком (або дружиною), водієм автомобіля, спортсменом, членом певної політичної партії, парафіянином певної церкви або атеїстом.

У деяких випадках приписний статус може заважати людині набути конкретний досяжний статус. Наприклад, стати президентом Сполучених Штатів, як показують дані американських соціологів, набагато важче жінці, що є за національністю іспанкою, ніж чоловіку англійського походження. В Україні відповідних досліджень ми поки що не маємо, але можна припустити, що сьогодні стати президентом України значно важче, наприклад, жінці, що не є за національністю українкою, ніж чоловіку українського походження.

У більшості суспільств між різними статусами є значна нерівність. Людина, що має статус члена Верховного Суду Сполучених Штатів, має більші кошти, владу та престиж, ніж, наприклад, швейцар готелю. Складніше навести такий же беззаперечний приклад різниці статусів у нашому суспільстві. Наприклад, я не взяв би на себе відповідальність стверджувати, що член Верховного Суду України сьогодні має більше коштів, ніж швейцар готелю, де “на чай” дають долари.

Сукупність членів суспільства, які мають приблизно однаковий статус (за ознаками багатства, влади та престижу) деякі західні соціологи називають соціальним класом, інші - соціальною верствою (стратою).

Члени соціальної верстви, яка не є у суспільстві найнижчою або найвищою, мають більший доступ до суспільного багатства та інших ресурсів суспільства, ніж люди з нижчими статусами, але менший доступ, ніж люди з вищими статусами. Тобто у суспільстві існує ієрархія статусів, але не одновимірна, тому що ієрархія за багатством, ієрархія за владою і ієрархія за престижем можуть не збігатися. Цей факт має глибокі соціальні наслідки, про які ми будемо говорити пізніше.

Дата добавления: 2014-01-11