Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Соціальне ледарство (socіal loafіng) та соціальні дилеми

Звичайно вважається, що три особи спільно можуть тягнути канат втричі сильніше, ніж одна особа, і що вісім можуть тягнути у вісім разів сильніше. Але дослідження показали інше. Якщо канат тягне одна особа, її зусилля, у середньому, дорівнює 59 кілограмам (130 фунтів), група з трьох таких осіб тягне канат у середньому із зусиллям 160 кілограмів (352 фунти), тобто у 2,7 рази більше, ніж одна особа, а група із восьми осіб тягне канат із зусиллям близько 248 кілограмів (546 фунтів), - тобто тільки у 4,2 рази більше, ніж одна особа.

Було запропоновано кілька пояснень такого явища. Раніше це пояснювали недосконалістю координації зусиль членів групи. Але ця гіпотеза була спростована на початку 1970-х років в експериментах Інгхема. Він вимірював зусилля, які прикладали сліпі люди, що тягли канат самі, але були переконані, що тягнуть разом з іншими. Виявилось, що за таких обставин люди теж послаблювали свої зусилля. Таким чином, був зроблений висновок, що коли люди працюють у групі, вони зменшують свої зусилля. І це явище отримало назву соціального ледарства (Вільямс, Харкінс і Латан, 1981).

Існують декілька гіпотез, які пояснюють це явище. За одною гіпотезою, люди звичайно відчувають, що вони не досягають справедливого поділу зусиль, і тому послаблюють свої індивідуальні зусилля. За іншою гіпотезою, люди звичайно сподіваються, що у гурті можна непомітно уникнути частини роботи, і тому послаблюють індивідуальні зусилля. Крім того, коли люди працюють в групі, вони часто очікують, що інші члени групи теж ледарюють (це показали дослідження Джексона і Харкінса на початку 1980-х років).

Американські соціологи прийшли до висновку, що у схожих обставинах працювали радянські селяни у колгоспах, тому що на своїх присадибних ділянках вони працювали набагато ефективніше. Такі ділянки складали менш ніж 1 відсоток сільськогосподарської землі колишнього Радянського Союзу, в той же час на них вирощувалося близько 7 відсотків валової сільськогосподарської продукції.

Але зі сказаного не треба робити висновок, що груповій роботі треба покласти край. Групи необхідні, тому що вони можуть зробити багато такого, що поодинці зробити взагалі неможливо. І коли люди виконують складні завдання, робота часто іде краще, коли люди працюють разом з іншими. Це також показали емпіричні дослідження (Джексон і Вільямс, 1985). І коли соціальна солідарність висока, а групова мета сприймається як захоплива, люди дійсно можуть подвоювати свої зусилля, працюючи у групі. Такі приклади дають деякі спортивні команди, а також ізраїльські колективні господарства - кібуци (своєрідні колгоспи). На жаль, відповідних досліджень у нас ще не було.

Соціальне явище, дещо схоже із соціальним ледарством - це ситуація, у якій члени групи зустрічаються з протиріччям між задоволенням своїх особистих інтересів і сприянням добробуту групи. Цей феномен отримало назву соціальної дилеми.

Яскравий приклад соціальної дилеми наводив Гарет Хардін. Він досліджував ситуацію, коли деяка кількість пастухів користувалася спільним пасовиськом. Кожен з пастухів міг вважати, що якщо він додасть ще одну корову до свого стада, він одержить від цього додатковий прибуток. Але якщо кожний пастух зробить те саме, пасовище буде винищено і всі пастухи матимуть збитки.

Подібна ситуація виникає при використанні будь-яких обмежених ресурсів - чистого повітря, води, електрики, газу і такого іншого. Кожна особа окремо може вважати, що її особиста вигода полягає у використанні більшої кількості ресурсів та у забруднені середовища на більшу суму, ніж це коштує для неї особисто, якщо витрати на очищення середовища розподіляються на усе населення рівномірно.

Соціальні дилеми зустрічаються у двох основних формах:

q дилема спільного користування, коли людина має вирішувати, брати чи не брати зі спільних ресурсів;

q та дилема спільного нагромадження, коли людина має вирішувати, додавати чи не додавати свого до спільних ресурсів.

Перша дилема отримала також назву “дилема раціону” (сommons dіlemma), другу називають “дилемою громадського добра” (publіc goods dіlemma). Остання дилема часто виникає у ситуаціях, коли спільне благополуччя групи можуть забезпечити кілька її членів. Підхід у такий ситуації з позиції “нехай це робить хтось інший” отримав назву “free-rіder mechanіsm”, що можна перекласти українською як “механізм дурняка” (дармівщини), або як “механізм “зайця” (безбілетника).

Проблема полягає в тому, що залишаючись на самоті зі своїми особистими інтересами, люди часто спонукаються до того, щоб скористуватися внесками інших у добробут громади в цілому.

Ситуація дармового користування плодами чужих зусиль виникає не тільки через бажання поживитися за чужий кошт. Вона виникає також тоді, коли людина побоюється, що хтось інший “на дурняка” скористається плодами її зусиль. Це явище отримало назву “ефекту сисуна” (sucker effect). Люди зазвичай не схильні грати роль “сисуна”, але вони зменшують свій внесок у спільну групову справу, коли вважають, що хтось таку роль грає.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Лідерство | Груповий конформізм
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 585; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.