Операції опціон

В операціях опціон клієнт сплачує банку невелику премію та одержує право купити валюту в будь-який день встановленого угодою періоду за зафіксованим при укладенні угоди курсом або відмовитися від купівлі-продажу, якщо виконання угоди за визначеним курсом у даному інтервалі часу виявиться для нього більш невигідним, ніж втрата коштів на премію. При сприятливому курсі виконання угоди дозволяє не тільки компенсувати витрати на премію, а й одержати певний прибуток.

Валютний опціон – це договірне зобов'язання, що дає право (для покупця) і зобов'язання (для продавця) купити або продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу за фіксованим у момент укладання угоди курсом на наперед узгоджену дату або протягом узгодженого періоду.

В обмін на одержання такого права покупець опціону сплачує продавцю певну суму, яку називають премією. Ризик покупця опціону обмежений розміром цієї премії, а ризик продавця опціону знижується на величину одержаної премії.

При цьому виділяють:

- опціон пут – право продати валюту для захисту від її потенційного знецінення або в розрахунку на її потенційне знецінення;

- опціон кол – право купити валюту для захисту від її потенційного подорожчання або в розрахунку на потенційне підвищення її курсу.

Крім того, розрізняють:

- європейські валютні опціони – опціони, які можуть бути реалізовані тільки в день закінчення терміну дії контракту;

- американські валютні опціони, які дають право купити чи продати базовий актив у будь-який час від дня закінчення терміну дії контракту.

Оскільки у випадку реалізації американських валютних опціонів продавець зазнає вищого ризику, то за них сплачується вища премія ніж за європейські валютні опціони.

Основною характеристикою валютних опціонів є те, що його власнику надається вибір: або реалізувати опціон за наперед фіксованою ціною, або взагалі відмовитися від його виконання.

На відміну від ф'ючерсних контрактів, валютні опціони покликані обмежити ризик, пов'язаний з несприятливим розвитком курсів валют зберігаючи при цьому шанси на одержання прибутку у випадку їх сприятливого розвитку. Тому валютні опціони –відносно новий інструмент валютного ринку.

Ф'ючерсні валютні операції.

Ф'ючерсні валютні операції – це строкові угоди на біржах, що являють собою купівлю-продаж золота, валюти, фінансових та кредитних інструментів за фіксованою в момент укладання контракту ціною, з виконанням операції через певний проміжок часу (від 3 днів до 2–3 років). Розрахунки здійснюються через клірингову палату, яка є посередником між покупцем і продавцем і гарантує виконання сторонами своїх зобов'язань.

Ф'ючерсні валютні операції дещо за своєю суттю подібні до форвардних, оскільки обидві операції здійснюються з поставкою валюти на термін понад три дні з дня укладання контракту, при цьому ціна виконання контракту в майбутньому визначається в день його підписання.

Але існують такі суттєві відмінності ф'ючерсних валютних операцій від форвардних:

1) якщо форвардні операції здійснюються на міжбанківськом валютному ринку, то ф'ючерсні – переважно на біржовому.

2) визначення термінів і обсягів операцій за форвардними контрактами відбувається на основі взаємної домовленості сторін, тоді як умови виконання ф'ючерсних контрактів прив'язані до певних дат роботи бірж (наприклад, перший понеділок кожного третього місяця), тобто стандартизовані за термінами, обсягами та умовами поставок;

3) індивідуальні контракти, що укладаються між клієнтом і банком при форвардних валютних операціях, як правило, дорожчі порівняно зі стандартними ф'ючерсними контрактами. Тому форвардні операції супроводжуються більшою маржею (спредом) і призводять до більших витрат для клієнта, порівняно з ф'ючерсними;

4) доступ на форвардні валютні ринки для невеликих фірм обмежений, оскільки мінімальна сума для укладання контракту становить, здебільшого, 500тис. дол. США. Ф'ючерсний ринок доступний як для індивідуальних, так і малих інституціальних інвесторів;

5) якщо форвардні валютні операції на 95% закінчуються поставкою валюти за контрактом, то ф'ючерсні операції навпаки, на 95% закінчуються укладанням зворотної (офсетної) угоди, при якій не здійснюється реальної поставки валюти, а учасники цієї операції одержують лише різницю між початковою ціною укладання контракту і ціною, що існує на день здійснення зворотної (офсетної) угоди;

6) при формуванні форвардного валютного контракту набір валют практично не обмежений. Ф'ючерсні валютні операції здійснюються з обмеженим набором, як правило, резервних валют.

Основою для отримання прибутку на виникнення збитків є різниця між поточним і узгодженим за ф’ючерсною угодою валютним курсом (базис рівноваги). Цю різницю розраховують за формулою:

Б_Р = К_{С *} (10)

де К_С – спот-курс;

С_Д – доларова відсоткова ставка за депозитом;

С_В – відсоткова ставка за депозитом длява люти, що обмінюється на долари;

Д – тривалість періоду між укладенням і здійсненням угоди, днів.

Ціна ф’ючерсу визначається як сума спот-курсу та базису рівноваги.

Дата добавления: 2014-01-11