Механізм державного регулювання ринків фінансових послуг

Завдання та функції Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

Механізм державного регулювання ринків фінансових послуг.

ТЕМА 10. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Інфраструктура валютного ринку

Інфраструктура валютного ринку представлена валютними біржами, брокерськими фірмами, дилерськими конторами, що поєднують посередницькі послуги з консультаційними, продажем інформації тощо. Система торгівлі валютою наблизилась до практики світового ринку, де великий обсяг операцій здійснюється на міжбанківському ринку. Місцем зустрічі продавців і покупців валюти є також валютні аукціони, які проводять банки, що мають генеральну валютну ліцензію. На фоні розвитку міжбанківського валютного ринку біржовий валютний ринок залишався основним сегментом валютного ринку України.

Головним валютним ринком вважається Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ) і її філії у Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі та Львові. Поряд з УМВБ працює також Кримська міжбанківська валютна біржа. Система цифрового зв’язку, що об’єднує всі філії біржі, дозволяє вести у реальному часі швидкісний обмін інформацією під час торгів.

У перспективі розвитку валютного ринку має бути розширена кількість регіональних філій УМВБ (і самих бірж) та вдосконалена їх робота, тобто розширено спектр біржових операцій. У першу чергу, це операції з державними цінними паперами.

Питання для самоконтролю:

1. Елементи фінасрструктури фінансового ринку.

2. Що собою являє інформаційна складова фінасрструктури фінансового ринку?

3. Що таке законодавче забезпечення діяльності суб’єктів фінансового ринку?

4. В чому особливості функціонування первинного ринку цінних паперів?

5. Що таке вторинний обіг цінних паперів?

6. Структура Національної депозитарної системи.

7. Що таке депозитарій цінних паперів?

8. Хто такі зберігачі цінних паперів?

9. Хто такі реєстратори власників іменних цінних паперів?

10. Хто складає інституційну базу інфрастуртури ринку цінних паперів?

11. Ким представлена інфраструктура валютного ринку?

3. Національний банк як орган державного регулювання фінансового ринку­­

4. Державна політика на валютному ринку­­

5. Роль саморегулюючих організацій на ринку цінних паперів­­

Державне регулювання ринку фінансових послуг – це об'єднання в єдину систему певних методів та інструментів, об'єктів і суб'єктів, що дозволяють упорядкувати діяльність усіх його учасників і операцій між ними шляхом встановлення державою певних вимог та правил задля підтримки рівноваги взаємних інтересів усіх учасників.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" метою державного регулювання ринків фінансових послуг є:

1. Проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг.

2. Захист інтересів споживачів фінансових послуг.

3. Створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг.

4. Створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства.

5. Забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників.

6. Дотримання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства.

7. Запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг.

8. Контроль за прозорістю та відкритістю ринків фінансових послуг.

9. Сприяння інтеграції в Європейський та світовий ринок фінансових послуг.

Необхідно відзначити, що регулювання ринку фінансових послуг є обов'язком уряду, тому альтернативи в сучасних умовах державному регулюванню не існує. Відзначимо принципи на яких повинна ґрунтуватися система регулювання цього ринку:

− захист законних прав та інтересів інвесторів з боку держави;

− розкриття емітентами інформації, яка необхідна інвесторам для прийняття рішень;

− рівний доступ учасників ринку до інформації;

− відображення співвідношення попиту і пропозиції через ціни;

− підтримка добросовісної конкуренції між учасниками ринку;

− наявність державного органу регулювання зі сталими, чітко окресленими повноваженнями;

− сприяння інноваціям у галузі фінансових послуг.

Важливе місце в системі державного регулювання ринку фінансових послуг відведено методам та інструментам урядового впливу. В арсеналі державного регулювання є інструменти інвестиційної, фіскальної, кредитної і грошової політики чи так звані "ринкові" важелі впливу держави на зовнішнє середовище ринків. Разом з цим використовується і пряме державне втручання в механізм його функціонування – як за допомогою законодавчої діяльності, так і за допомогою нагляду за ринком фінансових послуг.

Відповідно до закону будь-яка діяльність, пов'язана із залученням грошей населення, повинна ліцен­зуватися. Законом України "Про фінансові послуги та державне регу­лювання ринків фінансових послуг" передбачено обов'язкове ліцензування діяльності щодо надання фінансових послуг та вста­новлення порядку такого ліцензування.

Дата добавления: 2014-01-11