Види зносу основних фондів

У процесі виробництва основні виробничі фонди зношуються і після відповідного часу вимагають часткового відтворення (капітального ремонту, модернізації), а потім і повного відтворення (реновації). Розрізняють два види зносу - фізичний і моральний.

Фізичний знос - це зміна механічних, фізичних, хімічних та інших властивостей знарядь праці, яка відбувається під впливом процесів праці і сил природи.

Фізичне зношення являє собою поступову втрату основними фондами в процесі виробництва своєї початкової споживчої вартості, в зв'язку з чим вони стають непридатними до використання.

Фізичний знос основних фондів має місце не тільки в процесі їх експлуатації, але і в період їх бездії під впливом сил природи (корозія, ржавіння).

Фізичний знос основних фондів залежить від різних факторів:

І) якості виготовлення основних фондів;

2) характеру їх завантаження;

3) умов експлуатації;

4) якості догляду за основними фондами;

5) періодичності ремонтів і якості ремонтних робіт;

6) ступеня захисту основних фондів від навколишніх умов;

7) кваліфікації робітників.

Фізичний знос відбувається нерівномірно навіть для однакових елементів основних фондів. Розрізняють повний і частковий знос основних фондів. При повному зносі діючі фонди ліквідуються і замінюються новими (капітальне будівництво або поточна заміна зношених основних фондів). Частковий знос відтворюється шляхом ремонту.

Значна частка застарілих основних фондів викликає великі втрати так як, по-перше, старіння обладнання вимагає збільшення витрат на капітальний ремонт для підтримання його в робочому стані; по-друге, застаріле виробництво не має можливості використовувати нову техніку. Як наслідок, обсяг продукції та послуг зменшується.

Моральний знос звичайно настає раніше фізичного зносу, тобто основні фонди:, які ще можуть бути використані, вже економічно неефективні, і буває двох видів.

Моральний знос першого роду викликаний підвищенням продуктивності праці в галузях, які виготовляють основні фонди.

Виробництво раніше випущених машин в даний час здійснюється з меншими витратами, і вони стають дешевшими. Розмір зменшення вартості залежить від темпів росту продуктивності праці і періоду часу від виготовлення основних фондів до моменту визначення величини морального зносу і є різницею між первинною і відновною вартістю.

Ф_в = Ф (1-q/100)^T (2.12)

(2.13)

де Ф_в - відновна вартість;

Ф_п - первісна вартість;

q - середньорічний темп росту продуктивності праці, в %;

Т- ­період часу з моменту виготовлення до моменту визначення відновної вартості.

Отже, моральний знос першого роду враховується при визначенні відновної вартості основних фондів і приводить до здешевлення відтворення машин та інших видів обладнання незмінної конструкції.

Моральний знос другого роду є результатом науково-технічного прогресу і зумовлений впровадженням у виробництво економічно ефективніших машин і обладнання, тобто визначається впровадженням продуктивнішого обладнання.

Моральний знос другого роду приводить до втрат в результаті того, що використовуючи застарілу техніку, підприємство витрачає більше робочого часу, сировини, матеріалів на одиницю продукції.

Собівартість аналогічної продукції на морально застарілому обладнанні вища, ніж на новому.

Підвищення собівартості при тривалому використанні морально застарілої техніки може привести до економічних втрат, які значно перевищують вартість знарядь праці. Тому застаріле обладнання необхідно замінити до настання терміну його фізичного зносу. Величину морального зносу другого роду визначають за формулою:

(2.14)

де Ф_п.ст, Ф_п.н - первісна вартість відповідно старого і нового обладнання;

П_р.ст, П_р.н - річна продуктивність морально застарілого і нового обладнання;

Т_сл.ст, Т_сл.н - термін служби морально застарілого і нового обладнання, в роках.

Дата добавления: 2014-01-11