Види собівартості

Структура собівартості в машинобудуванні

Класифікація витрат на виробництво продукції дозволяє визначи­ти структуру собівартості. Під структурою собівартості продукції машинобудування розуміють співвідношення окремих витрат у повній собівартості продукції.

Структура собівартості зумовлена специфічними особливостями ро­боти кожної галузі - обсягом виробництва, ступенем автоматизації, характером технологічних процесів, сировини. У залежності від того, який елемент переважає в собівартості прийнято розрізняти матеріалоємні, паливоємні, енергоємні, фондоємні та трудоємні галузі. Така класифікація вказує, в якому напрямку і за рахунок яких витрат по­винно досягатися зниження собівартості.

Машинобудування відноситься до трудоємних і матеріалоємних галузей, тобто в порівнянні із середніми даними в промисловості в цілому воно характеризується великою питомою вагою заробітної плати з відрахуваннями на соціальні заходи і трохи меншими, але досить ви­сокими витратами на сировину і матеріали. Це пов’язане з особливос­тями машинобудівного виробництва. Кожен виріб машинобудування - це складна s трудоємна продукція, яка вимагає високої кваліфікації ро­бітників. Номенклатура виробленої продукції різноманітна і підго­товка її зв’язана з великими витратами праці на проектування машин, розробку та виготовлення оснащення та інструменту.

За етапами формування витрат в залежності від ступеню готов­ності продукції до реалізації розрізнюють собівартість технологіч­ну, цехову, виробничу та повну (комерційну).

Для економічної оцінки варіантів нової техніки і вибору найефективнішого з них розраховується технологічна собівартість, яка являє собою суму витрат даного цеху, безпосередньо пов’язаних з виконанням технологічних операцій.

Цехова собівартість включає всі витрати цеху на виробництво даного виду продукції, тобто витрати на основні та допоміжні мате­ріали, паливо, енергію, заробітну плату виробничих робітників, витрати на утримання та експлуатацію обладнання та цехові витрати.

Виробнича собівартість - це загальні витрати підприємства на виробництво даного виду продукції. Вона складається із цехової собівартості та загальнозаводських витрат.

Повна (комерційна) собівартість - це витрати на виробництво і реалізацію продукції. Вона включає виробничу собівартість та позавиробничі витрати.

Необхідно розрізняти індивідуальну і середньогалузеву собівартість. В умовах виробництва певного виду продукції на декількох під­приємствах за індивідуальну собівартість приймається повна собівар­тість продукції на кожному окремому підприємстві-виробнику. Вона показує рівень організації виробництва, автоматизації та механізації, спеціалізації та концентрації, які неоднакові на різних підприємствах однієї галузі.

Середньогалузева собівартість визначається як середня зважена ве­личина із індивідуальних собівартостей даного виду продукції. Вона показує середній в галузі рівень техніки, організації виробництва, продуктивності праці та прогресивних норм витрачання матеріальних ресурсів.

Собівартість може бути плановою і звітною (фактичною).

Планова собівартість розраховується на основі прогресивних норм витрачання сировини, матеріалів, палива, енергії, транспортно-заго­тівельних витрат, технічних норм використання робочого часу, облад­нання, економії витрат на управління і обслуговування виробництва.

Звітна (фактична) собівартість продукції визначається фактич­ними витратами на виробництво і реалізацію продукції, фактичні ви­трати можуть бути нижчі або вищі планових. Причинами відхилень фактичних витрат від планових можуть бути покращання чи погіршення рівня використання основних і допоміжних матеріалів, основних фондів, ріст продуктивності праці тощо.

Дата добавления: 2014-01-11