Типи даних

Основними типами даних мови С розподілені на дві категорії: цілі і числа з плаваючою точкою.

Основні типи даних задаються за допомогою ключових слів: int, long, short, unsingned, char, float, double and signed.

Цілі числа можуть приймати позитивні і негативні значення.

int – основний тип цілих чисел.

long чи long int - підтримує цілі числа, що не уступають по величині найбільшим числам типу int і навіть більше.

short чи short int – є як мінімум 16-бітовим.

Цілі числа без знака приймають тільки позитивні чи значення нуль.

Числа з плаваючою точкою можуть приймати як позитивні так і негативні значення.

Float – основний тип; використовує 32 біта.

Double – дозволяє використовувати більша кількість значимих цифр, використовує 64 біта.

Long double – велика одиниця пам’яті.

1.1.5. Функції стандартного введення-виведення

Функції стандартного введення - виведення описані у файлі stdio.h.

printf() - форматне виведення на екран:

int printf(char *format, <список виводу >);

Перший параметр є символьним рядком, що задає специфікації формату. Інші параметри - перерахування змінних і виразів, значення яких виводяться. Кожна специфікація формату має вид (параметри в квадратних дужках необов'язкові):

%[flags][width][.prec][F|N|h|l]type

де	type -	тип специфікації
	d чи i	ціле десяткове число зі знаком
	u	десяткове число без знака
	x	ціле 16-ричне число без знака
	f	число з плаваючою точкою
	e	число в E-формі
	g	число з плаваючою точкою або в E-формі
	c	один символ
	s	рядок
	%	символ %
	flags -	ознака вирівнювання:
	+ чи порожньо	вирівнювання по правому краї
	-	вирівнювання по лівому краї
	width -	ціле число - загальна ширина поля. Якщо це число починається з цифри 0, виведення доповнюється ліворуч нулями до заданої ширини. У задану ширину входять всі символи виведення, включаючи знак, дробову частину і т.п.
	prec -	ціле число, кількість знаків після крапки при виведенні чисел з плаваючою точкою
	F -	відповідний елемент списку виведення є далеким вказівником
	N -	відповідний елемент списку виведення є близьким вказівником
	l -	відповідний елемент списку висновку є long int чи double

scanf() - форматне введення з клавіатури:

int scanf(char *format, <список введення >);

Перший параметр є символьним рядком, що задає специфікації формату (див. функцію printf()). Інші параметри - перерахування адрес змінних, у які вводяться дані. У цьому списку перед іменами всіх перемінних, крім тих, котрі вводяться по специфікації типу %s, повинний стояти символ &.

1.1.6. Логічні операції

Арифметичні операції:

Бінарними арифметичними операціями являються:

+ додавання;

- вирахування;

* множення;

/ ділення;

% ділення по модулю

++ збільшення на одиницю;

- - зменшення на одиницю

Операція ділення (/) цілих супроводжується відкиданням дрібної частини, яка б вона не була.

Операція % - операція взяття модуля використовується в цілочисельні арифметиці. Її результатом являється залишок від ділення цілого числа, яке стоїть зліва від знака операції на число, яке розташоване справа від нього.

Операція % не застосовується к float та double.

Операції відношення та логічні операції:

Операторами відношення являються:

<, < =, >, > =

Всі вони мають однаковий пріоритет. Рівно на одну ступінь нижче пріоритет операторів зрівнювання на рівність: = =,! =

Оператори відношення мають більш низький пріоритет, ніж арифметичні.

До логічних операцій відносять:

&& логічне “И” – дає результат 1, якщо операнд зліва та справа 1, та 0 в противному випадку.

| | логічне “ИЛИ” – дає результат 1, якщо хоч би один операнд дорівнює 1, дає 1.

! логічне “НЕ” – дає результат 1, якщо операнд справа дорівнює 0 та 0 в противному випадку.

Логічні операції та операції відношення обчислюються зліва направо та обчислюються як тільки стає відомим істинність результату.

Операції присвоювання:

В якості операцій використовують: +, -, *, /, %, &, і, >>, <<, ^

Особливості операцій присвоювання:

1) крім операцій пересилки значення операцій присвоювання має ще і значення рівне результату присвоювання. Це значить, що можна записувати декілька операцій присвоювання, тобто а = в = с=3

2) натискання комбінованих операцій присвоювання і =і+2, тобто і + = 2 до старшого значення “+” та зробити новим значенням.

Вираз 1 операція = вираз 2; (вир.1) = (вир.1) опер. (вир.2) з тієї різниці, що вираз 1 обчислюється один раз.

В мові С операції з високими пріоритетами обчислюються першими. Самим вищим пріоритетом являється пріоритет, який дорівнює 1. Пріоритети та порядок операцій наведені в таблиці 1.2

Таблиця 1.2 - Приорітети операцій та порядок їх обчислення

Пріоритет	Знак операції	Типи операцій	Порядок виконання
	() []. ->	Вираження	Зліва направо
	- ~! * & ++ -- sizeof наведення типів	Унарні	Вправо наліво
	* / %	Мультиплікаційні	Зліва направо
	+ -	Адитивні
	<< >>	Зсув
	< > <= >=	Відношення
	==!=	Відношення (рівність)
	&	Порозрядне І
	^	Порозрядно виключаюче ІЛІ
	|	Порозрядне ІЛІ
	&&	Логічне І
	||	Логічне ІЛІ
	?:	Умовна
	= *= /= %= += -= &= |= >>= <<= ^=	Просте та складове присвоювання	Справа наліво
	,	Послідовне віднімання	Зліва направо

1.2. Робота з побітовими операціями

Дата добавления: 2014-01-11