Суть процесу ціноутворення

Ціноутворення — це процес встановлення цін на товари та послуги.

При ринковому ціноутворенні реальний процес формування цін відбувається не на виробництві, не на підприємстві, а у сфері реалі­зації продукції, тобто на ринку під дією попиту і пропозиції, товар­но-грошових відносин. Ціна товару та його користь проходять пере­вірку ринком і остаточно формуються на ринку. Кожна фірма ста­виться до проблем ціноутворення по-своєму. В дрібних фірмах ціни зазвичай встановлюються головним керівником. У великих компані­ях проблемами ціноутворення, як правило, займаються керівники се­реднього рівня. Однак і тут керівництво подає загальні установки, формує цілі політики цін, затверджує ціни, запропоновані керівниц­твом нижчих ешелонів. У галузях, де фактори ціноутворення відігра­ють вирішальну роль (аерокосмічна промисловість, залізниці, нафто­добувна промисловість та ін.), фірми часто створюють відділи цін, які розробляють ціни або допомагають робити це іншим підрозді­лам.

Процес ціноутворення здійснюється на основі методології. Ме­тодологія ціноутворення — це сукупність найбільш загальних правил формування ціни, пов'язаних в основному з макроекономічними особливостями господарської системи, а також із різними сферами

ціноутворення. У зв'язку з цим методологічні принципи можуть бути загальними як для економіки в цілому, так і для групи суміжних га­лузей, виробництв. Загальні методичні правила визначаються зако­нодавчими органами країни. Ці правила стосуються переліку витрат, шо включають до собівартості як розрахункову основу ціни і поряд­ку відображення в ціні елементів прибутку. Останній у найзагальні-шому вигляді являє собою суму прибутку, необхідну для нормальної роботи підприємства, і податків, які включаються в ціну. Методоло­гія процесу ціноутворення єдина для будь-якої системи незалежно від того, хто її встановлює, періоду дії, сфери діяльності підприєм­ства. На основі методології виробляється політика ціноутворення підприємства, а також його стратегія.

Найважливішими елементами методології ціноутворення є прин­ципи ціноутворення:

—науковість;

—цільова спрямованість;

—безперервність;

—єдність процесу ціноутворення.

Для здійснення процесу ціноутворення в ринковій економіці без­посередньо на підприємстві потрібні певні умови. Основні з них:

—економічна самостійність;

—комерційні умови діяльності;

—захищеність;

—конкуренція на ринку;

—рівновага ринку.

Конкретизація політики ціноутворення здійснюється різними ме­тодами встановлення цін і контролю над ними. Варто зазначити, що ціни різняться спрямованістю, метою, механізмом утворення та дії. Іна­кше кажучи, методика як елемент методології дає змогу здійснювати політику, яка відповідає економічній стратегії діяльності підприємства.

Таким чином, методика ціноутворення — це сукупність більш кон­кретних правил побудови ціни, які відображають специфіку галузей, виробництв, продуктів.

В умовах адміністративного регулювання економіки всі елемен­ти ціни виступають у формі нормативів, встановлених керуючими органами. В умовах ринкової економіки ціна не є нормативом. Ос­новний масив цін представлений вільними цінами, використовувані разом з ними регульовані ціни не ідентичні фіксованим адміністра­тивним цінам. Ступінь свободи, важелі цінового регулювання нео­днакові і залежать від специфіки конкретної галузі і виробництва. Це методичний аспект ціноутворення. Із поняттям «методологія ціно­утворення» пов'язують таку категорію, як модель ціни.

Модель ціни - це найбільш принципова форма виразу ціни як еко­номічної категорії. Модель ціни, як і методологія ціноутворення, визначається в першу чергу типом господарської системи. Тип гос­подарської системи, пов'язана з ним методологія ціноутворення, модель ціни — ось вихідні умови, що визначають цінову поведінку учасників господарського процесу.

Цінові методи — це методи формування цін на товари і послуги в рамках прийнятої цінової стратегії.

Механізм ціноутворення в умовах ринкових відносин прояв­ляється через ціни, їх динаміку.

Динаміку цін формують два важли­вих фактори - стратегічний і тактичний.

Стратегічний фактор проявляється тоді, коли ціни утворюються на основі вартості товарів. Навколо вартості постійно відбуваються коливання цін. Процес цей дуже складний. Тактичний фактор вира­жається втому, що ціни на конкретні товари формуються під впли­вом кон'юнктури ринку.

Перший фактор — це фактор довгострокового, перспективного результату, другий може часто змінюватися (в днях, годинах і т.д.), оскільки динаміка кон'юнктурних зрушень дуже висока. Як пер­ший, так і другий фактори є дуже важливими в умовах ринкової еко­номіки, і ними потрібно досконало оволодіти і навчитися користу­ватись.

Перший фактор ставить у найбільш сприятливі умови ті підприє­мства, що мають сучасну техніку, технологію, користуються передо­вими методами організації праці і т.п.

Другий - ті підприємства, що досконало і швидко вміють корис­туватися кон'юнктурою ринку. В цьому випадку потрібні гнучкість, ретельна підготовка виробництва і виробничої інфраструктури, де­тальне вивчення ринку (маркетинг), а також високопрофесійні ви­конавці (кадри).

Проте найбільшу впевненість в успіху і виграш отримують на рин­ку ті підприємства, що мають можливість використовувати обидва фактори.

1.4. Система цін і ознаки, покладені в її основу

Усі діючі в економіці ціни взаємопов'язані й утворюють єдину систему, яка перебуває в постійному русі під впливом ринкових фак­торів. Система цін являє собою сукупність взаємопов'язаних і взаємообумовлених цін в економіці, які дають змогу всім підприємниць­ким структурам нормально здійснювати свою діяльність і реалізува­ти кінцеву продукцію та послуги з найбільшою вигодою для себе. на характеризується видами цін, характером взаємозв'язків та взаємо залежностей між ними, рівнем, структурою та динамікою цін.

Система цін для окремої підприємницької структури складаєть­ся з трьох блоків взаємозалежних і взаємодіючих цін:

1) ціни, за якими підприємницька структура закуповує економічні ресурси, що необхідні їй для простого та розширеного відтворення своєї діяльності;

2) ціни, які використовуються підприємницькою структурою для
здійснення внутрігосподарських розрахунків між структурними
підрозділами за продукцію, роботи й послуги проміжного характеру

3) ціни, за якими підприємницька структура реалізує кінцеву
продукцію, роботи та послуги.

У цілому система цін також представлена окремими блоками взаємозалежних і взаємодіючих цін.

Тісний взаємозв'язок і взаємозалежність цін, які входять у систе­му, обумовлений двома обставинами:

1) усі ціни формуються на єдиній методологічній основі. Цією
основою є закони вартості, попиту й пропозиції, конкуренції;

2) господарська діяльність усіх підприємств (фірм), сфер виробництва й галузей економіки тісно взаємопов'язана і в кінцевому
підсумку утворює єдиний господарський комплекс. Взаємозв'язок
підприємств і галузей може носити виробничий, технологічний, економічний та інший характер.

Крім цього, система цін тісно пов'язана з економічним середови­щем, в якому вона функціонує. Таке середовище включає: товарне виробництво, різні форми власності, конкуренцію та ін. Залежність ціноутворення від економічного середовища знаходить свій вияв у різних за характером системах цін. Для командно-адміністративної економіки характерне функціонування централізованої системи цін. Відмінними ознаками цієї системи цін є наступні природа, характер та наслідки впливу цін на розвиток економіки:

• централізоване встановлення рівнів цін на продукцію й тарифів
на послуги відповідними органами державної влади, зумовлене монополією державної власності на засоби та результати виробництва;

• слабке врахування дії об'єктивних економічних законів;

• формування цін у сфері виробництва;

• диктат виробника продукції та послуг над споживачем і
відсутність конкуренції;

• диспропорції у рівні оптових, закупівельних і роздрібних цін;

• обмежена мережа каналів реалізації продукції та послуг, яка
спричинювала обмежену кількість видів і різновидів цін.

У тих країнах, де в економіці провідне місце належить приватній власності, функціонує та розвивається ринкова система цін, яка має зовсім інакші природу, характер і наслідки впливу на розвиток еко­номіки. Для ринкової системи цін характерні такі особливі риси:

• децентралізоване вільне встановлення рівнів цін на продукцію
й тарифів на послуги зумовлене домінуючим місцем приватної власності на засоби та результати виробництва;

• врахування дії об'єктивних економічних законів;

• формування цін у сфері товарного обміну;

• елементи державного регулювання ринкових цін;

• конкурентні основи встановлення ринкових цін і диктат споживача над виробником;

• динамічна підтримка пропорційності рівнів цін і тарифів;

• розгалужена мережа каналів реалізації продукції та послуг, яка
породжує різноманітні види цін.

Різнорідність видів економічної діяльності, способів організації виробництв, форм власності, типів ринків обумовлюють появу та існування різних видів цін, які використовуються економічними суб'єктами. їхня кількість, особливості та алгоритми використання можуть суттєво відрізнятися. Тому постає необхідність перейти до загальної класифікації цін, які сьогодні використовуються в різних операціях купівлі-продажу.

Дата добавления: 2014-01-11