Висновок

Загальна характеристика слизу.

Гетерополісахариди

Слиз (Mucilagines) утворюється в рослинах шляхом природного перетворення слизових оболонок (насіння льону) або ослизнення цілих клітин (корінь алтеї), міжклітинних речовин (у водоростей). Знайдено слиз у рослин із родин ароїдні, лілійні, бобові, льонові, мальвові та ін.

Слиз класифікують за хімічним складом та будовою. Розподіляють його на нейтральний та кислий. Нейтральний слиз складається з гексозанів та пентозанів, кислий слиз містить залишки уронових кислот. У рослинах відіграє роль запасних поживних речовин та захисну. Утримуючи вологу, захищає насіння рослини від висихання.

Реакції ідентичності. Із рослинної сировини слиз вилучають за допомогою води. Ідентифікують слиз під мікроскопом з розчином метиленового синього. Клітини зі слизом забарвлюються в синьо-блакитний колір.

Нейтральні моносахариди з реактивом Фелінга дають цегляно-червоний осад; кислі моносахариди з розчином карбазолу та концентрованою сульфатною кислотою — червоно-фіолетове забарвлення.

Застосування. Настої із сировини, яка містить слиз, використовують в медицині при захворюваннях травного каналу, верхніх дихальних шляхів як обволікальні, пом'якшувальні засоби.

до другого питання:

Слиз є важливою складовою полісахаридів, міститься у багатьох лікарських рослинах. Фармацевт повинен знати загальну характеристику слизу, щоб надавати кваліфіковану інформацію населенню про використання ЛР, що містять слиз.

3. Коротка характеристика: камеді, пектинових речовин, клітковини, крохмалю.

Гомополісахариди

Крохмаль(Аmylum) одержують із бульб картоплі, пшениці, зернівок кукурудзи, рису. Утворюється в зелених листках як продукт фотосинтезу. У клітинах рослин відіграє роль енергетичного резерву. Під впливом ферментів амілази та фосфорилази він стає розчинним і розноситься по органах рослини. У вигляді зерен накопичується в бульбах, плодах, насінні. Крохмальні зерна складаються з амілози та амілопектину. Мають специфічну форму і розміри для кожного виду рослин.

Властивості. Білий або жовтуватий хрусткий порошок, без запаху й смаку. Не розчиняється в холодній воді, спирті, хлороформі. Розчиняється в гарячій воді (55—70°С), утворюючи в'язкий колоїдний розчин (клейстер), розчинами кислот гідролізується, фермент амілаза розщеплює крохмаль до мальтози, та ізомальтози. Крохмальні зерна легко ідентифікуються під мікроскопом, вони мають характерний вигляд. Реакція ідентичності: розчином йоду забарвлюється в синьо-фіолетовий колір.

Застосування. Широко використовують зовнішньо в присипках, входить до складу мазей. Внутрішньо — як обволікальний засіб у вигляді клейстеру, у клізмах.

Целюлоза, або клітковина (С₆ Н₁₀О₅)п є складовою частиною оболонок рослинних клітин. Залежно від виду рослини вміст клітковини може бути різним. Наприклад, в насінні бавовнику — 98%, у зерні пшениці — 1,9%. Кожна молекула целюлози скла­дається з 60 молекул глюкози, які утворюють сітчасті структури.

Одержують целюлозу з деревини, трави, відходів сільського господарства.

Властивості: целюлоза — біла речовина, яка розчиняється в концентрованих розчинах мінеральних солей. В інших розчинниках не розчиняється. ГІри кислотному гідролізі утворюється глюкоза. Використовують целюлозу для виробництва волокна, паперу, у харчовій промисловості, фармації. Целюлозу використовують при розладах перистальтики кишечника, у травному каналі не засвоюється. У медицині використовують вату, яка містить 98% целюлози і має високі адсорбційні вла­стивості. Одержують вату з бавовни, яку культивують на всіх континентах. У дикому вигляді росте у тропічних районах. Залежно від ступеня очищення медична вата поділяється на компресну, гігроскопічну очну та хірургічну. З бавовняної целюлози виготовляють марлю та бинти. Використовують у медицині як перев'язувальний матеріал.

Фруктани — це полісахариди, які побудовані із залишків Д-фруктози.

У рослинах утворюються лінійні та розгалужені форми фруктанів. Накопичуються фруктани у вакуолях. До фруктанів належить інулін. Найбільше інуліну виявлено в підземних органах рослин родини айстрових (коренях цикорію, кульбаби, ехінацеї, топінамбуру). Інулін використовують у харчуванні як профілактичний та лікувальний засіб для нормалізації вуглеводного обміну, як імуностимулятор. Застосовують при шкірних захворюваннях, цукровому діабеті, для поліпшення апетиту.

Гетерополісахариди

Камеді(Сummi) утворюються внаслідок переродження оболонок клітин, вмісту клітин, міжклітинної речовини під час механічного пошкодження дерев та кущів. Вони відіграють захисну роль, заливаючи місце пошкодження, запобігають загниванню та висиханню. У посушливих районах у рослинах утворюється значна кількість камеді, яка утримує запаси вологи.

Хімічний склад. Класифікація. Камеді складаються з калієвих, кальцієвих та магнієвих солей, уронових кислот та моносахаридів. За хімічним складом їх поділяють на кислі та нейтральні. За розчинністю поділяють на арабінові — розчинні в холодній воді (аравійська камедь); бассоринові — набухають у воді (камедь трагаканту); церазинові — нерозчинні в холодній воді і не набухають (вишнева камедь).

Властивості. Реакції ідентичності. Камеді не розчиняються в спирті, органічних розчинниках. З водою утворюють колоїдні розчини. З водним розчином йоду дають фіолетове забарвлення, з реактивом Драгендорфа — різнокольорові осади, залежно від виду камеді. При спалюванні мають запах паленого паперу.

Заготівля. Використання. На стовбурах роблять надрізи, камедь витікає у вигляді прозорої, в'язкої маси. На повітрі висихає, стає твердою. Камеді виділяються і з природних тріщин. Знімають шматки камеді і сортують. Чисті, білі, прозорі використовують у фармації; забруднені, жовті, бурі — у техніці. Використовують камедь у харчовій, текстильній, шкіряній, лакофарбовій та фармацевтичній промисловості.

Пектин(Рektinum). Головною складовою частиною пектинових речовин є залишки α-D-галактуронової кислоти, з'єднані глікозидними зв'язками у довгий ланцюг. До складу входять нейтральні полісахариди арабани та кислі арабогалактани. У рослинах вони бувають нерозчинними та розчинними сполуками. Нерозчинні пектини з целюлозою містяться в клітинних оболонках, розчинні пектини — у соках рослин. Багато розчинних пектинів міститься в дозрілих яблуках, сливах, моркві, буряках тощо. Пом'якшення плодів під час зберігання пов'язане з переходом нерозчинних пектинів у розчинні. Пектинові речовини заповнюють міжклітинний простір.

Властивості. У чистому вигляді — це аморфічні порошки білого, жовтуватого, іноді сірого кольору, без запаху, або запах дуже слабкий. У холодній воді розчиняються погано, під час нагрівання пектини розкладаються і утворюють колоїдні розчини. Не розчиняються в спирті та органічних розчинниках, оптично активні. Пектин утворює гелі за наявності цукрів та кислот. У медичній практиці використовують як відхаркувальний, пом'якшувальний, обволікальний, протизапальний засіб. Виводять із організму радіонукліди, шкідливі метали. У фармації використовують як стабілізатори, плівкоутворювачі, пролонгатори тощо.

Дата добавления: 2014-01-11