Рада безпеки ЕКОСОР

Групи організацій, що входять в ЕКОСОР:

• ПРОГРАМИ ООН (штаб-квартира в Нью-Йорку. Найбільш значима – програма розвитку)
• Регіональні економічні комісії для Африки, Європи, Латинській Америці
• Спеціалізовані установи: МОП, Продовольча, с/г організації, Організація ООН в сфері освіти, науки і культури – ЮНЕСКО, МВФ, Світовий банк; Організація ООН по програмі розвитку (ЮНІДО)
• Автономні органи ООН: МАГАТЕ, Міжнародна туристична організація, Конференційна організація ЮНКТАД – конференції із торгівлі і розвитку

Поза ООН:

• усі не урядові організації – міжнародна торгова палата.
• усі галузеві організації типу картелів (Рада митного співробітництва ОЕСР.

1. МОП (1919р.), більше 170 країн входять у неї. Функції:
• сприяння розробці національних програм для забезпечення повної зайнятості і росту життєвого рівня
• поліпшення умов праці, охорони здоров’я, життя.
• визначення права на колективне проведення переговорів і співпраці між роботодавцями і праівниками
2. ЮНКТАД – конференція ООН з торгівлі і розвитку (1964р.). Функції:

• обговорення проблем міжнародної торгівлі
• допомога країнам з перехідним типом економіки і тим, що розвиваються в інтегрування міжнародної торгівлі;
• проведення діалогів з питань організації, розвитку міжнародної торгівлі;

Напрями:

1) розроблений кодекс поведінки для ТНК, створена комісія, що до ТНК:

• комісія з науки і техніки; торгівля товарами і послугами;
• комісія по інвестиціях

2) була створена, так звана, „Загальна система преференцій для країн, що розвиваються” (1968р.) – всі розвинуті зобов’язані надавати пільги країнам, що розвиваються;

Міжнародна торгівельний центр – допоміжна при ЮНКТАД. Комісія ООН з прав міжнародної торгівлі.

1. Міжнародна торгівельна палата – не урядова організація членами якої є крупні підприємства (1919). Функції: захист прав приватної власності, вільної конкуренції, лібералізації ЗЕД, допомога країнам інтегруватися в світове господарство. (Союз підприємці, ТПП)
2. СОТ. ГАТТ – генеральна угода про тарифи і торгівлю 1944р. на Бретен-Вудській конференції. З правом дії з 1947р. ГАТТ – звід законів, конституція Світової торгівлі. Спочатку її підписали 23 країни. Поступово цей звід трансформується. СОТ з’являється з 1995 року. У неї входять 147 країн. Їх об’єм торгівлі становить 96% від світової торгівлі. Не входять: Росія, Казахстан, Туркменістан, Пн. Корея, Україна, Білорусь та ін. Основні принципи вирішення питань:

• консолідація
• переговори
• недискримінація країн

Принципи торгівлі:

• найбільше сприяння
• національний режим
• заборона демпінгу і дозвіл на антидемпінгові збори
• можливість прийняття зворотніх змін по відношенню країн, які не виконали ці правила.

4. Україна і МЕО

Україна є членом:

• МВФ(1992)
• МБРР
• МТП
• МОП(1954)
• Рада митного співробітництва (1950)

Органи, які займаються ЗЕД:

1. ВРУ – приймає закони, які визначають структуру органів державного регулювання ЗЕД; затверджує митні тарифи
2. КМУ – координує ЗЕД, видає ліцензії, веде різні переговори.
3. НБУ – формує золотовалютний резерв, підтримує курс валют експортно-імпортних операцій
4. ДУМКУ – державне управління митного контролю України
5. ТПП

Міжнародна торгівля, як головна форма МЕВ

1. Теорії МТ (самостійно – історія економічних вчень)
2. Масштаби і тенденції МТ.
3. Світові товарні ринки
4. конкурентно-спроможність товарів, її показники і фактори
5. Ціноутворення на світовому ринку, світова ціна
6. Україна на світовому ринку

1. Теорії МТ (самостійно – історія економічних вчень)

Міжнародна торгівля – це історична перша форма міжнародних економічних відносин в основі якої лежить МПП. Це результат взаємодії попиту і пропозиції на конкурентному ринку.

Міжнародний ринок – це обмін товарами між країнами на основі МПП.

Місце міжнародної торгівлі визначається:

• через неї реалізується результат взаємодії всіх МЕВ
• Міжнародна торгівля товарами стимулює розвиток ринку послуг
• Міжнародна торгівля сприяє подальшому поглибленню МПП

2. Масштаби світової торгівлі.

У 1995р. об’єм експорту товарів становив 5,09 трил. $. На 2005р. – 10 трил. $.(швидко зросла експортна квота). Сьогодні експортна квота – 18%, 1997р. – 14%. (Франція, Італія – 23%, Нідерланди – 53%, Японія – 9,5%, США – 11%, України – 57%. Імпортна квота: Франція – 22%, США – 12%, Японія – 8%, Україна – 45%.

Фактори, що впливають на торгівлю:

• МПП
• ТНК
• Торгівельна політика країни
• Конкуренція
• Реформи в перехідній країнах

Основні тенденції:

1. збільшення питомої ваги продукції промисловості в порівнянні з сировиною – 80%
2. диверсифікація поставок країн на зовнішні ринки.

На міжнародному ринку товари розподіляються на:

• Торгівельні – ті, які можуть переміщуватись між країнами
• Не торгівельні – ті, які споживаються в тій же країні, що виробляються і не переміщуються

1. зростає ємність ринків.
2. постійні географічні зрушення
3. поширюється торгівля інтеграційних угрупувань особливо внутрішньо-регіональних.
4. переваги промислово-розвинутих країн, як в експорті, так і в імпорті товарів.
5. зростання ролі ТНК.
6. зростання об’єму ринку послуг, ринку продукції індустрії розваг, ринку зброї.
7. регулювання МТ.

3. Світові товарні ринки

Найбільш типові ринки:

1. Ринок сировини, Ринок напівфабрикатів, Сільсько-господарчих товарів. Особливості:

• ринкова ситуація- чиста конкуренція, з елементами картелювання
• товари наи ньому, майже всі: біржові(існує 120 світових бірж, 64 біржи товарами)
• типові методи продажу на цих ринках через біржу або міжнародні угоди

2. продовольчі- товари, яків вже пройшли якусь переробку(в том числі банани, ананаси)

§ чиста конкуренція з елементами картелювання

3. промисловий ринок – ринок обладнання, машин, зброї

§ ринок товарів виробничого призначення (обладнання, авто) типова ситуація – олігополія, чи монополістична конкуренція

§ товари широкого споживання(одяг,кава) – монополістична конкуренція

§ ринок товарів для задоволення соціальних побутово потреб - олігополія

§ ринок фармацевтичних продуктів: монополістична конкуренція

4. ринок зброї. Сьогодні цей ринок склад. 35-37 млрд.$. основні експортери США – 18.4 млрд.$, Росія – 6.1 млрд.$, на 8 місці Україна 650 – млрд..$

4 конкурентно-спроможність товарів, її показники і фактори

Об’єми торгівлі залежать від того, наскільки конкурентно спроможна є продукція. Конкурентно спроможний товар – придбання його має бути вигіднішим і зручним покупцю, в порівнянні з аналогічними товарами.

Складові:

• технічні показники (відповідність стандартам)
• комерційні умови (ціна, ціна покупки, мито)
• організаційні умови придбання і використання товару (наявність додаткових послуг)
• економічні умови споживання (економічне споживання сировини і надійність)

Фактори:

• реклами
• товарний знак
• сертифікація
• курс валюти

Курс валюти – ціна одніє валюти виражена в іноземній валюті

Якщо курс валюти країни знижується експорт її товарів стає дешевше, а імпорт дорожче. Таким чином її товари на іноземних ринках більш конкурентно спроможні, а іноземні товари менш конкурентно спромоможні при інших незмінних умовах.

1. Ціноутворення на світовому ринку, світова ціна

Ціна відображає середні витрати. Світова ціна – грошовий вираз інтернаціональної вартості товару. Світова ціна – це ціна крупних експортно-імпортних угод на умовах готівкового платіжу та вільноконвертованій валюті на ринках з нормальним торгово-політичним режимом.

Фактори, які впливають на ціни:

• НТП
• Співвідношення попиту і пропозиції
• Циклічність виробництва
• Рівень монополізму/конкуренції
• Рівень регулювання цін державами
• Країнні особливості (специфіка) формування цін

Види цін:

• ціни контрактів
• біржові (найбільш відкриті) ними користуються, як орієнтиром
• прейскурантні (публікуюь продавці сировини)
• ціни проспектів (на товари, які йдуть в роздрібну торгівлю)
• каталожні
• ціни статистики зовнішньої торгівлі
• аукціонні (завжди завищенні за рахунок конкуренції
• ціни з програм допомоги міжнародних угод (завжди занижені)

Методи розрахунку цін:

• на основі витрат виробництва – „кост-пласт” (витрати +прибуток)
• виходячи з рівня попиту на ринку
• параметричні (згідно з ринком конкуренції – співставляються параметр и товарів аналогів

6. Україна на світовому ринку

1) Масштаби нашої торгівлі невеликі

2) Сировинне спрямування експору

3) Малоефективне регулювання експорту

4) Суттєві економічні проблеми

Тема 7. Ринкове регулювання міжнародної торгівлі

1. Торговий баланс країни. Види зовнішньо-торгівельної політики.
2. Методи регулювання ЗТП.
3. Міжнародні організації з регулювання торгівельних відносин.

1. Торговий баланс країни. Види зовнішньо-торгівельної політики.

Торговий баланс країни – це співвідношення вартості експорту/імпорту товарів. Торгівельний баланс:

• Активний (експорт більше імпорту - профіцит)
• Пасивний (імпорт більше експорту - дефіцит)

Баланс послуг і некомерційних платежів

Види зовнішньо-торгівельної політики:

• Протекціоналізм (захист національних товаровиробників):
• Колективний
• Селективний
• Фрітрейдерство

Необхідність регулювання МЕВ обумовлена:

1) конкуренція

2) суперництво в вивозі товарів, капіталу, робочої сили.

3) Інтеграція

4) Діяльність ТНК

5) Необхідність спрощення процедур.

6) Політика

Дата добавления: 2014-01-11