| Назва
| Опис методики
|
| Опитувальник
"Самопочуття.
Активність. Настрій
(САН)"[212], [213]
| Автори-розробники - В.А.Доскін, Н.А.Лаврентьєва, В.Б.Шарай, М.П.Мирошніков (1973 рік). Н.А.Курганським був створений модифікований варіант методики, яка містила 5 нових показників: психічна активація, інтерес, емоційний тонус, напруженість, комфортність. Призначений для диференціального самооцінювання функціонального стану за параметрами самопочуття, активності та настрою. САН є таблицею, що складається з ЗО пар слів, які від ображають досліджувані особливості психоемоційного стану. Категорії самопочуття, активності, настроюпредставлені 10 парамислів кожна. Досліджуваний має оцінити за 7-бальною шкалою ступінь вираженості кожної ознаки. Кількісний результат є сумою первинних балів або їхнє середнє арифметичне.
|
| Опитувальник нервово-психічного напруження[213]
| Розроблений Т.А.Немчиним у 1966 році. Призначений для вимірювання ступеня вираженості напруженості соматичних та нервово-психічних резервів людини в складних умовах життєдіяльності. Опитувальник складається з 30 пунктів, кожний з яких відображає певну ознаку нервово-психічного напруження за трьома рівнями вираженості (повна відсутність, незначні прояви, надмірна вираженість). За вибір одного з рівнів нараховується 1,2 або 3 бали.
|
| Шкала астенічного
стану (ШАС)[213]
| Запропонована Л.Д.Малковою та Т.Г.Черговою у 2000 році. Методика спрямована на оцінку стану, котрий характеризується відчуттям загальної слабкості, розладом сну, зниженням ефективності психічних процесів та низкою вегетативних порушень. Складається з 30 пунктів, побудованих на основі клінічних спостережень та шкал ММР1. Досліджуваний має оцінити кожний із симптомів астенічного стану стосовно власних актуальних переживань за 4-бальною системою.
|
| Шкала зниженого настрою (субдепресії)
(ШСНС)[213]
| Опитувальник є адаптацією методики В.Тунга, здійсненої Т.М.Балашовою у 2000 році. Методика діагностує знижений, або субдепресивний настрій (зниження психосоціальної активності, порушення сну та вегетосоматичних функцій). Методика містить 20 тверджень, які відображають симптоми субдепресії. Для оцінки кожного симптому використовується така сама шкапа, як в ШАС.
|
| Особиста шкала
проявів тривоги
(Manifest Anxiety Scale
-MAS)[215]
| Запропонована Дж.Тейлор у 1953 році. У 1975 році В.Г.Норакідзе здійснив адаптацію методики (50 діагностичних тверджень та 10 пунктів шкали неправди). Призначена для вимірювання проявів тривожності як особистісної властивості. Складається з 50 тверджень, на які досліджуваний має відповісти "так" чи "ні". Твердження були відібрані з набору пунктів ММРІ на основі їхньої здатності диференціювати досліджуваних із "хронічною реакцією тривоги".
|
| Дитяча шкала проявів
тривожності
(Children's Manifest
Anxiety Scale- CMAS)
[42], [212]
| Розроблена у 1956 році А.Кастанеда, Д.Палермо, В.Мак-Кендлесс на основі шкал Дж.Тейлор. Адаптована у 1991-1993 роках А.М.Прихожан. Призначена для вивчення симптомів тривожності в дітей віком від 9 до 11 років. Шкала містить 42 питання. спрямовані на ідентифікацію симптомів тривожності, та 11 контрольних запитань.
|
| Шкали тривоги та
тривожності
Ч.Спілбергера (State-
Trait Anxiety Inventory
-STAI)[91].[77], [212],
[226]
| Автор -Ч.Спілбергер (1966-1973 роки). У 1973 році була розроблена шкала STAIC, яка містить 20 питань, призначених для діагностики дітей віком 10-15 років. Адаптація методики була здійснена Ю.Л.Ханіним у 1976-1978 роках. Опитувальник спрямований на діагностику ситуативного стану тривоги (A-State) та тривожності як особистісної риси (A-Trait). Шкала складається з 2-х частин по 20 завдань у кожній. Перша шкала (STAI: Х-1) діагностує актуальний стан досліджуваного, а завдання другої шкали (STAI: Х-2) спрямовані на виявлення тривожності як властивості особистості. Кожне висловлювання, включене до опитувальника, оцінюється респондентом за 4-бальною системою.
|
| Шкала тривожності
[212]
| Запропонована А.М.Прихожан у 1987 році. Призначена для діагностики тривогогенності різних життєвих ситуацій старшокласників (8-11 класи). Методика містить ситуації 3-х типів (ситуації пов'язані зі школою, спілкуванням з учителями; ситуації, які актуалізують уявлення про себе; ситуації спілкування). За допомогою 5-бальної системи оцінювання виявляються: загальний показник тривожності, шкільна, самооцінкова та міжособистісна тривожність.
|
| Тест шкільної
тривожності[91], [212].
| Автор-розробник - Б.Н.Філліпс (1978 рік). Спрямований на вивчення рівня та характеру тривожності в дітей молодшого та середнього шкільного віку. Складається з 58 питань, які діагностують загальну тривожність у школі, переживання соціального стресу, фрустрацію потреби в досягненні успіху, страх самовираження, страх ситуації перевірки знань, страх невідповідності очікуванням оточуючих, знижений фізіологічний опір стресу, страх у стосунках з учителями.
|
| Індекс життєвого
стилю (Life Style Index
- LSI)[42]
| Розроблений Р.Плучеком, Г.Келлерманом та Г.Конте у 1979 році. Призначений для діагностики механізмів захисту "Я", які пов'язані з різними афективними станами. Опитувальник складається з 97 тверджень, які вимагають відповіді по типу "так - ні". Вимірюється 8 видів захисних механізмів (витіснення, заперечення, заміщення, компенсація, реактивне утворення, проекція, раціоналізація, регресія).
|
| Методика
"Діагностика рівня
емоційного вигорання"[91], [197]
| Запропонована В.В.Бойко (1996 рік). Діагностує наявність емоційного вигорання у професіоналів, що пов'язане з психічним стомленням, дефіцитом мотивації та пригніченими емоційними реакціями щодо різних виробничих ситуацій. Методика містить 84 питання, за допомогою яких з'ясовується ступінь тяжкості симптомів емоційного вигорання: переживання психотравмуючих обставин, задоволення собою, "загнаність у клітку", тривога й депресія, неадекватне вибіркове емоційне реагування, емоційно-моральна дезорієнтація, розширення сфери економії емоцій, редукція професійних обов'язків. емоційний дефіцит, емоційне відсторонення, деперсоналізація, психосоматичні та психовегетативні порушення.
|
