Суспільні функції економічної історії

Економічна історія повною мірою виконує функцію прогнозування. Адже досліджуючи те чи інше явище в економіці, необхідно не лише точно встановити, а і якомога вірогідніше передбачити його майбутній розвиток. А це можна зробити, спираючись лише на минуле. Економіка — процес, теперішність — це лише мить у ньому. Будь-яке економічне явище має історичне коріння; і це необхідно обов´язково враховувати, особливо в умовах створення нового економічного ладу.

Економічна історія виконує не лише світоглядну, а й важливу гуманістичну функцію — навчає економіста, менеджера, що будь-яке господарське рішення має як господарське вираження, так і конкретну політичну і моральну ціну.

У системі суспільствознавства в цілому економічна історія виконує ряд важливих, соціально значимих функцій.

1-а функція — акумулююча, полягає в зборі, вивченні й узагальненні господарського досвіду людства. Без знання цього досвіду неможливо виявити закономірності економічного розвитку людського суспільства, виробити науково обґрунтовану економічну політику й уникнути прийняття суб'єктивних рішень.

2-а функція — підготовча полягає в тому, що на конкретних фактах і прикладах з історії світової економіки (народного господарства) засвоюється зміст базових економічних термінів (продуктивні сили, виробничі відносини, способи виробництва, власність, господарський механізм, форми господарства, форми організації виробництва, обміну, розподілу, споживання) і т.д.

3-а — світоглядна, полягає у формуванні економічною історією наукової картини світового процесу господарської еволюції людства, показуючи безперервну зміну форм власності, господарських механізмів, форм виробництва, керування, соціальної структури суспільства і т.д., а також їх відмінності по країнах, регіонах, епохах.

4-а — формування реалізму економічного мислення. Це можливо тому, що історія народного господарства вивчає, аналізує не тільки позитивний досвід господарського розвитку країн і народів, але й помилки, прорахунки й неспроможність економічної політики держав, що обумовили погіршення життєвого рівня народу, стагнацію й зниження темпів економічного росту й в остаточному підсумку — відставання тієї або іншої країни на певному історичному етапі.

5-а — методологічна, слугує ЕТ, що полягає в:

• ілюстративної ролі — прикладами з економічної історії підтверджується дія виведених економічною теорією законів;

• критичної ролі — економічною історією перевіряються науковість, правдивість політико-економічного аналізу; факти й матеріали з економічної історії визначають хронологічні границі дії тих або інших економічних законів;

• функції наукового обґрунтування нових економічних теорій — виведення «всесвітніх законів економічного розвинена» без історичного методу неможливо (тут він є фундаментальним).

Розуміння важливої ролі історико-економічних знань,що не обмежується тільки ілюстративною функцією, характерно для поглядів найбільш великих учених. Так, А. Тойнби, автор книги «Промисловий переворот в Англії в XVIII в. писав, що історико-економічна наука здатна служити філософією економічного розвитку». А Джон Невілл Кейнс у книзі «Предмет і метод політичної економії» (1891) спеціальну главу присвятив співвідношенню політичної економії з економічною історією. Саме в цій праці він виділив три головні функції цієї науки:

• історична ілюстрація економічних теорій;

• історична критика (тобто перевірка історією) економічних теорій;

• історичне обґрунтування нових економічних теорій*.

(^* Цит.: Истоки. Вып. 1. Вопросы истории народного хозяйства и экономической мысли. — М.: Экономика, 1989. — С.34.)

Висновки Дж.Н. Кейнса про три основних функціях економічної історії були прийняті вченими Англії, США, британських домініонів, що, безсумнівно, вплинуло на темпи й ступінь розвитку науки в цих країнах в XX столітті.

Дата добавления: 2014-01-11