План лекції. Расписание занятий МИ на 1 семестр 2012-2013 уч

ПОЛІТИКА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ МАРКЕТИНГУ.

ТЕМА 1.

Начальник УМУ В.В. Регеда

Расписание занятий МИ на 1 семестр 2012-2013 уч. года

Дни	Часы	07ЛЛ	07ЛЛ	07ЛЛ	07ЛЛ	07ЛЛ	07ЛЛ	07ЛЛ	07ЛЛ	07ЛЛ
Понедельник
Вторник
Среда
Четверг
Пятница	8:00	Поликлиническая терапия Лек. к.м.н. Бибарсова А.М., д.м.н. Рахматуллов Ф.К. 1-307
9:50	Внутренние болезни Лек. д.м.н. Рахматуллов Ф.К., Рудакова Л.Е., Беляева Ю.Б., Бурмистрова, Шибаева 1-307
11:40	Хирургические болезни Лек. проф. Никольский В.И., доц. Темникова В.А., доц. Савельев В.П. 1-307
13:45	Акушерство и гинекология Лек. доц. Усанов В.Д., Баулина Н.В., ст.пр. Ишкова, М.В., Бочарников Д.Ю. 10-201
Суббота	8:00	Педиатрия Лек. д.м.н. Струков В.И. 10-201
9:50	Судебная медицина Лек. к.м.н., доц. Купрюшин А.С. 10-201
11:40	Клиническая фармакология Лек. к.м.н.. доц. Родина О.П. 10-201
13:45	Фтизиопульмонология Лек. Дитте Н.А. 10-201

1. Сутність, значення та завдання політики розповсюдження як складової системи маркетингу.

2. Характеристика основних елементів маркетингової політики розповсюдження.

3. Етапи планування політики розповсюдження.

4. Деталізація потоків розповсюдження.

Ключові терміни:

· маркетингова політика розповсюдження;

· канал розподілу;

· цілі розподілу;

· горизонт покупця;

· горизонт ринку;

· прямий, опосередкований та комбінований розподіл;

· інтенсивний, селективний та ексклюзивний розподіл;

· традиційна, вертикальна, горизонтальна та багатоканальна маркетингова система.

Список рекомендованої літератури:

1) основна література – 5, 6, 13, 19, 20;

2) додаткова література – 1, 6, 8, 10, 15, 17, 27, 30, 36, 37, 43, 48.

План семінару

1. Роль політики розповсюдження в реалізації маркетингової стратегії підприємства.

2. Взаємозв’язок і узгодженість політики розповсюдження з товарною, ціновою та комунікаційною політиками торговельного підприємства.

3. Відмінність між політикою розповсюдження та фізичним переміщенням товарів.

4. Визначення критеріїв оптимізації потоків розповсюдження.

1. Сутність, значення та завдання політики розповсюдження як складової системи маркетингу.

Методи розповсюдження товару є важливими складовими маркетингової діяльності. Витрати на збут становлять часом до 50% роздрібної ціни товару, тому, бажано, щоб збутова політика фірми органічно поєднувалась з іншими елементами комплексу маркетингу (такими як, наприклад, характеристика товару, позиціонування на ринку, ціновими стратегіями, комунікаційною політикою) і ретельно опрацьовувалась виробником..

Якщо заводи, фірми та інші підприємства є серцем промисловості, то система розподілу – це її кровоносна система. Завдяки їй купують і продають, зберігають і транспортують товари, фінансують торговельні угоди, здійснюють післяпродажне обслуговування, створюють ринки, вивчають, генерують і задовольняють попит, компенсують витрати, які мали місце під час виробництва товарів.

Процес розподілу товарів відображений на рис.1.1.

Рис.1.1. Процес розподілу товарів

Збут являє собою систему відносин у сфері товарно-грошового обміну між економічно і юридично вільними суб’єктами ринку збуту, що реалізують свої комерційні потреби.

Суб’єктами ринку збуту виступають продавці і покупці, а об’єктом збуту є безпосередньо товар, який пропонується на ринку.

Крім основних учасників ринку збуту на ньому присутні різні помічники зі збуту – підприємства і фірми, що сприяють функціонуванню збутового процесу (банки, транспортні підприємства, рекламні агентства, страхові компанії тощо).

Процес взаємодії суб’єктів маркетингової системи на ринку збуту відображена на рис.1.2.

		можливості
			потреби

Рис.1.2. Взаємодія суб’єктів маркетингової системи на ринку збуту

Маркетингова політика розповсюдження – це діяльність фірми щодо планування, реалізації й контролю за фізичним переміщенням сировини, матеріалів і готових виробів від місць видобутку та виробництва до місць їхнього використання, з метою створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів[1].

Іншими словами, політика розподілу – це діяльність фірми з планування, реалізації та контролю руху товарів від товаровиробника до споживача з метою задоволення попиту і отримання прибутку.

Корисність маркетингової політики розподілу полягає в:

- забезпеченні своєчасного пропонування товару (корисність часу),

- доставки товарів до місць попиту (корисність місця),

- змінах форми і вигляду товарів з метою досягнення більшої привабливості

для споживачів (корисність форми),

- можливості придбання товарів (корисність власності).

Політика збуту з орієнтацією на організаційні функції пошуку та відбору покупців

Організація каналів збуту  

Рис.1.3. Напрямки політики розподілу

Стратегічні задачі маркетингової політики розповсюдження полягають в організація збутової мережі для ефективного продажу виготовленої продукції. Водночас завдання маркетингу полягає в пошуку постійних переваг над конкурентами шляхом задоволення бажань споживача. Отже, до стратегічних задач відносяться:

1) прогнозування і планування перспективних потенційних каналів і шляхів збуту;

2) обґрунтування і вибір прямого або непрямого типу збуту товарів.

На тактичному рівні завдання політики розподілу такі:

3) робота з постійними клієнтами;

4) реалізація програм із залучення нових покупців;

5) пошук і добір комерційних пропозицій на постачання товару або надання послуг;

6) організація стимулювання оплати замовлень;

7) встановлення шляхів проходження комівояжерів, їх чисельності, мотивації і контролю;

8) перевірка діяльності зовнішньої служби фірми-виробника, зокрема наявності та достатності торговельних запасів, необхідності презентації товару, заходів щодо підтримки збуту;

9) визначення структури та величини загальних витрат, а також витрат по кожній складовій, пов’язаних з фізичним розподілом товару та порівняння цих витрат з рівнем сервісу постачання;

10) аналіз і розвиток комп’ютерного забезпечення в системі розподілу для оперативного відстеження попиту та пропозиції, а також розвитку самообслуговування, системи обліку і контролю за обсягами продажів і цінами реалізованих товарів для прийняття оперативних маркетингових заходів.

В економічних відносинах досягнення цілей збуту забезпечує фірмі одержання запланованого прибутку і задоволення потреб покупців. Критеріями для прийняття рішень щодо реалізації політики розподілу виступають:

- величина товарообігу;

- частка ринку;

- витрати зі збуту;

- ступінь розгалуженості мережі розподілу, що характеризується рівнем збереження продукту в процесі його збуту і розподілу від виробника до споживача;

- імідж каналів збуту;

- рівень кооперації суб’єктів у системі розподілу, що забезпечує зниження конфліктності і комерційного ризику;

- гнучкість і живучість розподільної мережі.

		МАРКЕТИНГОВА ПОЛІТИКА РОЗПОДІЛУ

Рис. 1.4. Схема інтегрованої функції маркетингової політики розподілу

Рис.1.5. Причини підвищення ролі МПР в діяльності торговельних підприємств

2. Характеристика основних елементів маркетингової політики розповсюдження [2].

Таблиця 2.1

Основні елементи маркетингової політики розповсюдження

Елементи	Коментарі
1. Термін поставки	Час з моменту замовлення до моменту його виконання, тобто поставки замовлених товарів покупцю
2. Надійність поставки	Здатність підтримувати необхідні для швидкого задоволення потреб клієнта товарні запаси
3. Точність виконання замовлення	Ступінь відповідності отриманого клієнтом товару специфікації замовлення
4. Доступність інформації	Здатність фірми відповідати на запитання щодо стану виконання замовлення і наявності товару
5. Пошкодження	Вимірювач фізичного стану товару, який доставлений клієнту
6. Нескладна процедура відносин	Прості процедури замовлення, повернення товару, коригування замовлення, оформлення кредиту, платіжних документів тощо.
7. Додаткові послуги	Централізована доставка, інформування, упаковка товарів, комплектування партій та ін.

Усі рішення в області управління збутом приймаються в умовах загальноекономічної обстановки, яка все більше ускладнюється через зміну зовнішніх та внутрішніх компонентів.

До зовнішніх компонентів відносять:

- економічні фактори;

- політичні фактори;

- соціальні фактори;

- культурні фактори;

- технічні фактори;

- законодавчі фактори;

- юридичні фактори;

- ринок;

- конкуренція;

- попит тощо.

До внутрішніх компонентів відносять:

- план маркетингу і завдання, поставлені перед відділом збуту;

- неформальні політичні та соціальні зв’язки організації;

- взаємини відділу збуту з іншими функціональними підрозділами компанії;

- взаємозв’язок з іншими елементами процесу маркетингу (дослідження, стратегії просування продукту на ринок, ціноутворення, імідж торговельної марки, прогнозування, реклама, оптова реалізація).

При формуванні політики розповсюдження підприємства-виробника слід звернути особливу увагу на систему кон’юнктуроутворюючих факторів:

1) Фактори, що характеризують товарну пропозицію:

- обсяг і товарна структура ринку;

- стабільність асортименту;

- коливання цін;

- еластичність пропозиції.

2) Фактори, що характеризують попит:

- ступінь задоволення споживачів;

- сегменти, їхній розмір і споживча активність;

- еластичність попиту;

- місткість ринку попиту;

- циклічність і сезонність попиту.

3) Пропорційність ринку збуту:

- співвідношення попиту та пропозиції;

- співвідношення між обсягами товарів, що надходять від місцевих, регіональних та іноземних виробників;

- частки ринку збуту між оптовими та роздрібними підприємствами торгівлі;

- тенденція розвитку ринку збуту, що визначається такими показниками, як тренди обсягів продаж, цін, прибутку.

4) Ділова активність ринку збуту:

- частота і розмір замовлень;

- ступінь завантаженості потужностей підприємств;

- види і стан взаєморозрахунків між покупцями та продавцями;

- наявність споруджуваних підприємств або підприємства, які знаходяться під реконструкцією.

5) Рівень конкуренції і монополізації:

- кількість фірм-конкурентів;

- розподіл ринку між фірмами-конкурентами;

- розподіл ринку між марками товарів-конкурентів.

6) Характеристика системи розподілу:

- кількість і типи підприємств, які займаються прямим збутом;

- кількість і типи підприємств, що використовують у своїй діяльності непрямий збут;

- аналіз каналів збуту за рівнями, широтою, територіями, типами товарів та споживачами;

- аналіз системи логістики збуту;

- аналіз системи сервісного обслуговування.

7) Рівень комерційного ризику:

- інвестиційний ризик;

- ризик недоотримання коштів за постачання (при товарному кредиті);

- ризик втрати, псування, крадіжки партії товарів, що постачаються;

- ризик відходу важливих покупців до конкурентів.

Дата добавления: 2014-01-11