Уровни социологического знания

Люсьер Февр (1878 - 1956) француз, историк.

Социология – история. Л. Февр о термине ''социология'' – ''жаль, что он не был закреплен за историей''.

Для истории характерен конкретно хронологический, событийный подход, ее интересует человеческое прошлое как последовательность уникальных ситуаций, этих, событий и реальных исторических процессов.

Но отдельные ситуации, события имеют тенденцию повторяться, появляются некоторые общие модели соц. действий исторической перспективы. Последние как раз и являются объектом изучения социологии.

Социолог стремится исследовать глубинные уровни соц. хронологии, типы соц. взаимодействия, определяющие те или иные события.

История изучает все сферы проявления общественной жизни, а социологии только ''социальное'' в обществе.

Социология – психология, психология изучает индивида, тенденции его установления его умственного и чувственного развития, их проявления в поведении, деятельности.

Социология не исследует индивида. Она изучает человека как соц. деятеля, его соц. качества, проявляющиеся в деятельности, т.е. личность человека.

Выводы по третьему вопросу

В целом!! Общественные науки, как и социология изучают общество, деятельность людей, а социология - и формирующиеся соц. отношения.

НО! Если соц. науки, не смотря на поиск законов, связей между явлениями остаются все-таки эмпирическими науками, то социология как общая наука претендует больше на поиск повторяющихся моделей, их причин, т.е. на изучение закономерности, некоторого постоянства в соц. процессах.

Беглый взгляд на отношения социологии и других конкретных наук показывает, что социология имеет свой взгляд в каждой сфере.

Что такое социологические знания и каковы его уровни?

Ответ на этот вопрос вытекает из понимания предмета социологии и того, что и как она изучает.

Если считать, что социология – наука о становлении, развитии, функционировании общества в целом, соц. общностей, соц. отношений и соц. процессов, то социологическое знание и есть в первую очередь знание об обществе, соц. обязанностях, знания о механизмах их формирования и деятельности.

Социологическое знание неоднородно, оно имеет сложную 3-х уровневую структуру (соц. знания в виде 3-х уровневой модели).

1. Теоретическая социология (или фундаментальные, общесоциологические теории)

- это вся совокупность теоретических концепций, которую выражала социология со дня своего основания;

- включает в себя наиболее общие вопросы развития и функционирования об-ва, больших соц. групп и обязанностей, т.е. выяснения общих закономерностей (на основе вырабатываются понятия, законы категории).

- на этом уровне осуществляется взаимосвязь социологии с др. науками: философией, историей, культурологией, экономикой.

- концепции, выдвигаемые на этом уровне отличаются высокой степенью абстракции; при этом не выделяются для изучения такие конкретные социальные единицы как социальная группа, социальный процесс.

ЭТО макросоциология

Другим словами – теоретическая социология 1-й уровень.

Т.Е. рассмотрения крупномасштабного

Макросоциологический подход не требует деятельного рассмотрения конкретных проблем и ситуаций, возникающих в соц. общностях, нацеливает на их комплексный охват, включения этих локальных процессов, проблем, ситуаций общетеоретический контекст анализа.

2. Эмпирические социологические исследования.

В США с самого начала социология формировалась как прикладная.

Эмпирическая наука сегодня базируется на широкой финансовой основе: до 2000 000 000 $ ½ - правительство, ½ - частный бизнес.

- связанные с получением конкретной информации Т.Е. это сбор многочисленных конкретных фактов, сведений, мнений членов соц. групп, их последующая обработка, а так же обобщение и формулирования первичных выводов относительно некоторых явлений, процессов соц. жизни.

В отличии от теоретических исследований, проводящихся с помощью общенаучных методов (анализ, синтез, дедукция, восхождение от абстрактного к конкретному)

- эмпирические соц. исследования опираются на специальный статистический анализ, опрос, анкетирование, социологические наблюдения, интервью и т.д.

Т.е. это методы эмпирического исследований.

Возникновение Эмпирической социологии связано с именами Ле-Пле.

- Эмпирические исследования и общесоциологические теории неразрывно связаны, т.к. теоретизирование, неподкрепленное знаниям конкретных фактов соц. действий бессодержательно. В тоже врем эмпирические исследования, не подкрепленные общетеоретическими выводами не могут сами по себе объяснить природу большинства явлений.

Однако в истории социологии был период, когда социологи пытались не просто поставить прочные столбы (до к. XIX в.), НО! и разделить крепостными стенами теоретическую и эмпирическую социологию. Поэтому долгое время теоретические и эмпирические составляющие социологии развивались параллельно, не только не проявляя интерес к сближению, но (тормозилось развитие социологии) наоборот отдалялись друг от друга.

Выход из этого положения был найден;

- с 60-х г. XXст. Р. Мертон преодолел это разрыв м/у теорией и эмпирической социологией, предложив выделить третий уровень социологического знания – теории среднего уровня или специальные социологические теории.

3. Теории среднего уровня (или специальные теории) – изучают и объясняют соц. явления, процессы проходящие в отдельных областях жизнедеятельности людей, в отдельных соц. общностях, соц. институтах 1 и 3 – эмпирически социологические исследования

- это мостик между высокой теорией и эмпирическими данными, полученные в результате социологических исследований конкретных явлений и процессов.

- Теории среднего уровня – относительно самостоятельны, НО! вместе с тем тесно связаны с эмпирическими исследованиями (те поставляют ''сырой'' материал для их развития + связь с теорией)

- Т.Е. в поле зрения ТСУ реальная жизнь людей!

- Появилась даже достаточно узкая специализация социологов:

- Например, социологи которые работают только в области социологии семьи, или социологии образования, - они собирают эмпирические данные (по своей группе проблем), обобщают их, делают теоретические выводы и модели только в пределах этой области социологического знания.

- В результате, социологи, занимающиеся ТСУ находятся в тесном контакте с социологами, занимающимися фундаментальными исследованиями.

- Можно выделить несколько подгрупп (подуровней) СТУ:

1. Специальная социологическая теория, изучающие основные формы и виды человеческой деятельности. Здесь можно назвать социологические труда, досуга, быта, образа жизни и т.д. Внутри ни могут быть выделены более ''узкие'' теории:

Так в рамках социологии труда развивается промышленная социология, в социологии досуга социология туризма и социология физкультуры и спорта

2. Отраслевые социологические теории

(социология труда, молодежи, политики, образования, права, религии и т.д.)

- возникают, когда внутри теории начинается более глубокие проработка какого-то одного вопроса (в рамках экономической социологии социология трудового коллектива)

- возникают на ''стыке'' социологии и иных научных дисциплин или форм общественного сознания: так в результате пересечения социологии и права социология права; социологии и экономики - экономическая социология; социология и культура - социология культуры и т.д.

3. Теории, характеризующие социальные структуры общества, его элементы и взаимодействия между ними. Это социологические теории классов, социология групп, социология малых социальных групп, социология толпы, социология города, деревни;

4. Теории, изучающие деятельность социальных институтов; социология управления, социология семьи, социология науки, социология образования и т.д.

5. Теории специализированных социальных процессов – социология конфликта, социология девиантного поведения, социология мобильности и миграций.

II и III уровни – микросоциологический подход – небольших социальных систем в рамках общества – изучения социальных групп, межличностные отношения в них; акцент на внутренних аспектах поведения и действия общностей и людей;

Изучение локальных процессов в отдельных сферах общественной жизни социальных общностях.

Уровни социологического знания

		Проведение эмпирических исследований в социальных институтах и группах

ТЕМА: СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ.

1. Визначення об’єкту та предмету соціології.

2. Функції соціології.

3. Місце соціології в системі суспільних і гуманітарних наук.

4. Рівні соціологічного знання.

Литература: 1. Фролов С.С. Социология.(учебник). М.,1998.

2. Кравченко А.И. Социология. М.,1998.

3. Смелзер Н. Социология, М.,1995.

4. З самим терміном “соціологія” кожен з вас зустрічався неодноразово.

В сучасному житті вона, як то кажуть, у всіх на слуху. Телебачення, радіо, газети повідомляють про результати соціологічних опитувань населення по самим різноманітним проблемам.

Соціологічні служби парламенту, Президента, різноманітних дослідницьких центрів вивчають суспільну думку по найважливіших соціально-економічних і політичних питаннях: рейтингу найбільше впливових осіб у державі, проблемам цінової політики, задоволеності рівнем життя і т.д.

У регіонах проводяться свої специфічні соціологічні дослідження, у яких з'ясовується, наприклад: задоволеність населення транспортом, роботою різноманітних організацій і т.д.

Опитування на вулиці; під час виборів, хтось опитував самий…

Ми спостерігаємо сьогодні цікавий момент у розвитку цієї науки.

Але все це зовнішній, що лежить на поверхні рівень соціологічних досліджень, що створює образ соціології як прикладної емпіричної науки, яка служить задоволенню якихось поточних, мінливих, миттєвих потреб суспільства.

У зв'язку з цим, у пресі, на ТУ, можна почути, що соціологія стає соціологією думок, соціологією випадкового суб'єктивного світу, перетворюючись у політизовану соціологію, і тим самим вона одержує риси служниці соціальної системи.

Але! Чи можна сказати, що цим вичерпується предмет і завдання соціології? Що являє собою соціологія як наука? Саме з цим ми будемо з вами розбиратися починаючи зі сьогоднішнього дня і до кінця семестру.

Чому її значення зростає в епоху криз і змін?

Почнемо з етимології. Термін «соціологія» похідне від двох слів:_________-товариство і грецького_______-слово, поняття, навчання. Т.о. «соціологія» - це наука про суспільство. Але це досить абстрактне визначення, оскільки суспільство в його різноманітних аспектах вивчається значним числом гуманітарних і соціальних дисциплін: соціальною філософією, історією, демографією, політологією і т.д.

Саме поняття в 30-е роки ХІХ сторіччя в науковий оборот увів засновник, «батько» соціології - Огюст Конт. До нього у визначенні цієї сфери використовували поняття «соціальна фізика».

У Конта соціологія - це суспільствознавство, тобто всі знання, що стосуються розвитку суспільства. На сьогодні більш ста визначень соціології. Як сказав П.Сорокін: «Скільки соціологів, стільки і соціологій».

Для того, щоб зрозуміти особливості соціології, соціологічного підходу до суспільства, необхідно вичленувати власну галузь соціологічного дослідження, а також методи, якими соціологія оперує.

Для того, щоб зрозуміти, що таке соціологія як самостійна галузь людського знання, насамперед варто провести суворе розмежування між об'єктом і предметом соціології.

З чим це пов'язано? За останні 150 років предметна галузь соціології істотно змінювалася, це пов'язано:

- із зміною уявлень соціологів про свій об'єкт;

- із роздрібненням предметної галузі соціології на локальні ділянки, на котрих «господарювали» представники визначених напрямків і різноманітних шкіл;

- с розвитком нових парадигм пізнання.

Перед тим, як розглядати як соціологія визначає свій об'єкт і предмет, варто визначити про що взагалі мова йде.

Об'єкт науки - це обраний елемент, частина суб'єктивної реальності, що дослідник реєструє (тобто вона існує незалежно від нашого знання про неї) як якась даність; яка має власні властивості, що вивчаються тільки даною наукою.

Об'єкт науки має очевидні межі, відносну автономність існування і якось виявляє свою відокремленість від навколишнього його середовища.

Для соціології прийнято вважати, що об'єктом соціологічного пізнання є суспільство, аналізоване як сукупність властивостей, зв'язків і відношень, що звуться соціальні, тобто соціологія вивчає соціальне життя суспільства - область соціальних відношень між більш-менш широкими спільностями людей (класами, прошарками, націями, колективами і т.д.) і самими людьми, що виступають у якості представників цих спільностей.

Своєрідність соціальних відношень складається в тому, що вони носять комплексний характер і не зводяться тільки до економічних, тільки до політичних або духовних. Вони по своєму виявляються у всіх сферах і містять у собі так чи інакше і соціально-економічний і соціально-культурний зміст.

Т.е., таким чином, об'єктом соціології є не усе і вся в суспільстві, а тільки соціальне (у який входить і соціальні відношення, соціальна структура, соціальні інститути, соціальні цінності і норми), тобто об'єктом соціології є не просто суспільство, а його соціальна сфера, соціальні взаємовідносини.

Предмет науки (або дослідження) - на відміну від об'єкта - існує тільки в голові дослідника; це результат абстрагування дослідницької діяльності. Визначаючи предмет дослідження, ми абстрактно виділяємо одну або декілька сторін об'єкта і намагаємося вивчити їх; по такій логіці кожному об'єкту дослідження може відповідати декілька предметів вивчення.

Наприклад, кам'яний будинок, як об'єкт, що існує незалежно від нас, від реальності, може цікавити економіста з погляду витрат, архітектора з погляду стилю. Т.е. сторони об'єкта - є предмет.

Приклад: виділення предмета дослідження у такого значного і складного об'єкту як людське суспільство стало основою виділення і розвитку цілого ряду наук;

- так предметом вивчення економічних наук служать процеси відтворення матеріальних благ, їхній обмін;

- політичних наук - значні суспільні процеси, пов'язані з функціонуванням інституту держави;

- у поведенческих наук - різноманітні форми поводження особистостей, вплив на психіку соц. оточення.

- Що ж є предметом соціології?

За останні 150 років предметна область соціології істотно змінилася.

Оскільки кожний соціолог - це своєрідний «творчий світ» або як мінімум «лабораторія», кожний із значних соціологів пише свою «соціологію» у тому змісті, що своєрідно трактує і предмет і правила соціологічного пізнання. «Скільки соціологів - стільки соціологій» П.Сорокін.

Так, основоположник соціології О. Конт вважав, що соціологія - це позитивна наука про суспільство.

Французький соціолог Э. Дюркгейм називав предметом соціології - соц. факти. При цьому, соціальне по Дюркгейму, означає колективне предметом соціології, на його думку, є колективне у всіх його напрямках.

З погляду німецького соціолога М. Вебера, соціологія - це наука про соціальну поведінку, яку вона намагається зрозуміти і витлумачити.

У марксизмі предметом соціології є наукове вивченні суспільства як соціальної системи і складових його структурних елементів: особистостей, соц. обов'язків і соц. інститутів.

На перший погляд спостерігається різноголосиця у визначенні основної дефініції.

І, природно, у відповіді на питання «Соціологія, це про що?» - створюється в непідготовленої людини враження,що вона або про все, або про те, про це.

Як робоче визначення ми будемо використовувати таке:

ВИЗНАЧЕННЯ. Соціологія - це наука про становлення, розвиток, функціонування суспільства в цілому, соціальних обов'язків, соц. відношень і соц. процесів і форм їхньої самоорганізації.

Ядов В.А. С - це не просто наука, але і визначений засіб мислення, вивчення людей, бачення світу, вона дозволяє аналізувати суспільство і конкретні соц. процеси.

Це наука про соц. зміни, соц. відношення і процеси; наука про закономірності соц. дій і масової поведїнки.

Визначення предмета соціології: це наука про загальні і специфічні соц. закономірності організації, функціонування і розвитку суспільства, шляхах формах і методах їхньої реалізації в діях і взаємодіях людей, їхніх спільностей і суспільства в цілому.

2. Функції соціології

Основні обов'язки, напрямки і коло діяльності даної науки, її корисність для суспільства.

Виділяємо такі функції соціології:

Розробка, законів категорій на основі соц. досліджень. Методологічна функція, теоретико - соціологічна

7. Теоретико-пізнавальна: складається:з пояснення, поповнення, прирісту нового знання про різноманітні сфери соц. життя, основних закономірностей і перспектив соц. розвитку суспільства;

Цьому служать як фундаментальні теоретичні дослідження, так і безпосередні емпіричні, що поставляють багатий фактичний матеріал, конкретну інформацію про області соц. життя.

8. Інформаційна: складається: збір, систематизація, накопичення соц. інформації для здійснення соц. контролю над соц. процесами.

Соц. інформація - отримана в ході соц. досліджень.

9. Прогностична; виражається в тому, що соціологія спроможна виробляти науково обгрунтовані соц. прогнози про тенденцію розвитки соц. процесів у майбутньому. Особливо ця функція актуалізується в перехідні періоди розвитку суспільства.

У цьому змісті соціологія спроможна:

- альтернативні сценарії майбутніх процесів;

- розраховувати ймовірні втрати по кожному з альтернативних варіантів, включаючи побічні ефекти + довгострокові наслідки;

10. Прикладна - значний ряд соц. досліджень орієнтований на рішення практичних проблем.

11. Описова - опис, систематизація отриманого дослідницького матеріалу у виді аналітичних розробок, статей.

12. Світоглядна - спрямована на розширення соціологічного знання серед населення. (пропагандистська)

У цілому, усі функції взаємозалежні, працюють разом, (але!) їхня результативність залежить від соц. умов (політичний клімат у країні, соц. ситуація, і т.д.)

ВИСНОВОК ПО ДРУГОМУ ПИТАННЮ

- Функції соціології різноманітні, (але!) Головна - дати об'єктивне знання про соц. реальность, попередити про небезпеки, розкрити негативні тенденції, передбачати їхні наслідки, оптимізувати управлінські рішення.

Місце соціології в системі суспільних і гуманітарних наук.

Мертон: «Соціологія наука гостинна.»

Соціологія розвивається не ізольовано, а в постійному взаємозв'язку з іншими суспільними науками.

Яке ж співвідношення соціології з такими науками, як економіка, політологія, історія, філософія?

Давайте подивимося:

- Соціологія - соц. філософія: безсумнівно, ці науки тісно взаємозалежні, мають багато загального, хоча ясно, що соціологія - не є соц. філософія.

Соц. філософія досліджує суспільство як частину загального, загальні закони і принципи його функціонування.

Для філософії характерна висока абстракція і визначена дедуктивність.

Філософія сильна своєю загальністю, це цінність, яку треба берегти, не допускаючи емпіричного пресингу, раздріблення на частини.

Соціологія ж являє собою декілька інший напрямок у науковій думці. У соціології суспільні явища узагальнюються на рівні фактів, емпіричного знання. Соціологія розглядає суспільства в більш специфічних поняттях і для соціології дуже важливо, щоб вони були співвідносні з емпірично перевіреними фактами;

Люсьер Февр (1878 - 1956) француз, історик.

Соціологія - історія. Л. Февр про термин ''социология'' - ''жаль, що він не був закріплений за исторією''.

Для історії характерний конкретно хронологічний, событийный підхід, її цікавить людське минуле як послідовність унікальних ситуацій, епох, подій і реальних історичних процесів.

Але окремі ситуації, події мають тенденцію повторюватися, з'являються деякі загальні моделі соц. дій, історичної перспективи. Останні саме і є об'єктом вивчення соціології.

Соціолог намагаэться досліджувати глибинні рівні соц. хронології, типи соц. взаємодії, що визначають ті або інші події.

+ історія вивчає всі сфери прояву громадського життя, а соціологія тільки ''соціальне'' у суспільстві.

Соціологія - психологія, психологія вивчає індивіда, тенденції його розумового і почуттєвого розвитку, їхнього прояви в поведынці, діяльності.

Соціологія не досліджує індивіда. Вона вивчає людину як соц. діяча, його соц. якості, що виявляються в діяльності, тобто особистість людини.

Висновки по третьому питанню

У цілому!! Суспільні науки, як і соціологія вивчають суспільство діяльність людей, а тому і соц. відношення.

АЛЕ! Якщо соц. науки, не дивлячись на пошук законів, зв'язків м/у явищами залишаються все-таки емпіричними науками, то соціологія як загальна наука претендує більше на пошук повторюваних моделей, їхніх причин, тобто на вивчення закономірності, деякої сталості в соц. процесах.

Швидкий погляд на відношення соціології й інших конкретних наук показує, що соціологія має свій погляд у кожній сфері.

Рівні соціологічного знання.

Що таке соціологічні знання і які його рівні?

Відповідь на це питання випливає з розуміння предмета соціології і того, що і як вона вивчає.

Якщо вважати, що соціологія - наука про становлення, розвиток, функціонування суспільства в цілому, соц. спільностей, соц. відношень і соц. процесів, то соціологічне знання і є в першу чергу знання про суспільство, соц. спільності, знання про механізми їхнього формування і діяльності.

Соціологічне знання неоднородно, воно має складну 3-х уровневую структуру (соц. знання у виді 3-х уровневой моделі).

1. Теоретична соціологія (або фундаментальні, загальносоціологічні теорії)

- це вся сукупність теоретичних концепцій, що виражала соціологія з дня своєї підстави;

- містить у собі найбільше загальні питання розвитку і функціонування об-ва, великих соц. груп і спільностей,тобто з'ясовування загальних закономірностей (на цій основі виробляються поняття, закони категорії).

- на цьому рівні здійснюється взаємозв'язок соціології з ін. науками: філософією, історією, культурологией, економікою.

- концепції, висунуті на цьому рівні відрізняються високим ступенем абстракції; при цьому не виділяються для вивчення такі конкретні соціальні одиниці як соціальна група, соціальний процес.

ЦЕ макросоциология

Іншим словами - теоретична соціологія 1-й рівень.

Т.Е. розгляд великомасштабний

Макросоціологічний підхід не потребує детального розгляду конкретних проблем і ситуацій, що виникають у соц. спільностях, націлює на їхнє комплексне охоплення, умикання цих локальних процесів, проблем, ситуацій в загальнотеоретичний контекст аналізу.

5. Емпіричні соціологічні дослідження.

У США із самого початку соціологія формувалася як прикладна.

Емпірична наука сьогодні базується на широкій фінансовій основі: асігнується до 2 000 000 000$ ½ - уряд, ½ - приватний бізнес.

- пов'язані з одержанням конкретної інформації Т.Е. це збір численних конкретних фактів, зведень, думок членів соц. груп, їхнє наступне опрацювання, а також узагальнення і формулювання первинних висновків щодо деяких явищ, процесів соц. життя.

У відмінності від теоретичних досліджень, що проводяться за допомогою загальнонаукових методів (аналіз, синтез, дедукція, сходження від абстрактного до конкретного)

- емпіричні соц. дослідження спираються на спеціальний статистичний аналіз, опитуванння, анкетування, соціологічні спостереження, інтерв'ю і т.д.

Т.Е. методи емпіричних досліджень.

Виникнення Емпіричної соціології пов'язано з іменем Ле-Пле.

- Емпіричні дослідження й загальносоціологічні теорії взаємопов'язані, тому що теоретизування, непідкріплене знанням конкретних фактів соц. дій беззмістовно. У той же час емпіричні дослідження, не підкріплені загальнотеоретичними висновками не можуть самі по собі пояснити природу більшості явищ.

Проте в історії соціології був період, коли соціологи намагалися не просто поставить тривкі стовпи (до до. XIX в.), АЛЕ! і розділити фортечними стінами теоретичну й емпіричну соціологію. Тому довгий час теоретичні й емпіричні складові соціології розвивалися паралельно, не тільки не проявляючи інтерес до зближення, але (гальмувався розвиток соціології) навпаки віддалялися друг від друга.

Вихід із цього положення був знайдений;

- с 60-х рр. XXст. Р. Мертон переборов це розірвання м/у теорією й емпіричною соціологією, запропонувавши виділити третій рівень соціологічного знання - теорії середнього рівня або спеціальні соціологічні теорії.

6. Теорії середнього рівня (або спеціальні теорії) - вивчають і пояснюють соц. явища, процеси,які відбуваються в окремих областях життєдіяльності людей, в окремих соц. спільностях, соц. інститутах.

- це місток між високою теорією й емпіричними даними, отриманими в результаті соціологічних досліджень конкретних явищ і процесів.

- Теорії середнього рівня - достатньо самостійні, АЛЕ! водночас тісно пов'язані з емпіричними дослідженнями (ті поставляють ''сирий' матеріал для їхнього розвитку + зв'язок із теорією)

- Т.Е. у поле зору ТСУ - реальне життя людей!

- З'явилася навіть достатньо вузька спеціалізація соціологів:

- Наприклад, соціологи які працювали тільки в області соціології сім'ї, або соціології освіти, - вони збирають емпіричні дані (по своїй групі проблем), узагальнюють їх, роблять теоретичні висновки і моделі тільки в межах цієї області соціологічного знання.

- У результаті, соціологи, що займаються ТСУ знаходяться в тісному контакті із соціологами, що займаються фундаментальними дослідженнями.

- Можна виділити кілька підгруп (подуровней) ТСУ:

1. Спеціальні соціологічні теорії, що вивчають основні форми і види людської діяльності. Тут можна назвати соціологію праці, дозвілля, побуту, способу життя і т.д. Усередині них можуть бути виділені більш ''вузькі'' теорії:

Так у рамках соціології праці розвивається промислова соціологія, соціологія дозвілля.

соціологія туризму фізкультури і спорту

2. Галузеві соціологічні теорії

(соціологія праці, молоді, політики, освіти, права, релігії і т.д.)

- виникають, коли усередині теорії починається більш глибока проробка якогось одного питання (у рамках економічної соціології - соціологія трудового колективу)

- виникають на ''стыке'' соціології й інших наукових дисциплін або форм суспільної свідомості: так у результаті перетинання соціології і права - соціологія права; соціології й економіки - економічна соціологія; соціології і культури - соціологія культури і т.д.

6. Теорії, які характеризують соціальну структуру суспільства, її елементи і взаємодії між ними. Це соціологічні теорії класів, соціальних груп, соціологія малих соціальних груп, соціологія юрби, соціологія міста, села;

7. Теорії, що вивчають діяльність соціальних інститутів; соціологія керування, соціологія сім'ї, соціологія науки, соціологія освіти і т.д.

8. Теорії спеціалізованих соціальних процесів - соціологія конфлікту, соціологія девіантної поведінки, соціологія мобільності і міграцій.

II і III рівні - мікросоціологічний підхід – вивчення невеличких соціальних систем у рамках суспільства - вивчення соціальних груп, міжособистісні стосунки в них; акцент на внутрішніх аспектах поведінки і дії спільностей і людей;

Вивчення локальних процесів в окремих сферах громадського життя і соціальних спільностях.

Рівні соціологічного знання

Дата добавления: 2014-01-11