Інженерно-геологічна рекогносцировка

Інженерно-геологічна рекогносцировка – це комплекс інженерно-геологічних робіт, які проводяться на початкових етапах інженерних вишукувань для отримання фактичного матеріалу, що характеризує основні риси інженерно-геологічних умов території. Вона може бути самостійним або допоміжним видом робіт в залежності від складності природних умов, вивченості району робіт, наявності варіантів проектних рішень, складності та відповідальності об’єкта будівництва.

Метою рекогносцировки є:

· оцінка якості та уточнення зібраних матеріалів, що висвітлюють інженерно-геологічні умови району (ділянки) будівництва, та намічених варіантів розміщення майданчика і трас інженерних комунікацій;

· порівняльна оцінка інженерно-геологічних умов намічених варіантів майданчика і трас інженерних комунікацій;

· отримання даних, необхідних для попередньої оцінки можливого природного розвитку фізико-геологічних процесів та зміни геологічного середовища під дією будівництва і експлуатації підприємств, будівель і споруд.

Інженерно-геологічна рекогносцировка проводиться у певній послідовності: спочатку підготовчий період, далі польові роботи (власне рекогносцировка) і обробка отриманих результатів.

В підготовчий період роботи виконуються у такій послідовності.

1. Отримання технічного завдання і вивчення передпроектних або проектних рішень проектувальників.

2. Збір і узагальнення матеріалів попередніх досліджень у даному районі, а також проведення дешифрування аерофотоматеріалів, якщо це необхідно.

3. Формулювання завдань, які слід вирішити в процесі рекогносцировки, на основі співставлення попередніх проектних рішень та даних, отриманих внаслідок збору матеріалів.

4. Вибір методів польових досліджень для рішення поставлених завдань з урахуванням природних умов району.

5. Розробка програми робіт та кошторисно-фінансових розрахунків.

6. Проведення організаційно-технічних заходів для забезпечення виконання програми робіт.

До програми проведення рекогносцировки входять такі дані:

· коротка фізико-географічна характеристика території;

· коротка інженерно-геологічна характеристика території;

· чітко зформульовані питання, які слід вивчити при проведенні рекогносцировки;

· коротке обґрунтування методів вирішення поставлених завдань;

· перелік необхідних звітних матеріалів;

· обґрунтування потрібних кадрів з додатком переліку необхідного обладнання, технічних і транспортних засобів;

· кошторисно-фінансові розрахунки;

· графіки проведення робіт (зі строками та витратами).

Польові роботи при проведенні рекогносцировки починаються із загального огляду території з домінуючої висоти, з гелікоптера чи з тихохідного літака або шляхом об’їзду території на автомобілі.

Мета огляду - співставлення попередньої карти території з реальною місцевістю і розробка плану проведення робіт.

Територію оглядає група, до складу якої входять відповідальний виконувач рекогносцировки та головний інженер (керівник) проекту. За результатами огляду вибираються напрямки наземних маршрутів та попередньо намічаються точки виконання гірничих, геофізичних та інших видів робіт.

Маршрути намічають, як правило, перпендикулярно до меж основних геологічних структур та геоморфологічних елементів на відстані 200...500 м один від одного (в залежності від категорії складності інженерно-геологічних умов), а в смузі прокладання траси - вздовж її осі і по поперечниках.

При виконанні маршрутів слід вести спостереження і опис місцевості по маршруту в цілому та на окремих точках, що характеризують спостережні об’єкти. Точки спостереження звичайно пов’язують із природними або штучними відслоненнями, водопроявами, елементами чи формами рельєфу, місцями прояву фізико-геологічних та інженерно-геологічних процесів, деформованими будівлями і спорудами і т. ін. Кількість точок спостереження не нормується і визначається виконувачем напротязі рекогносцировки.

Загальний план опису точок спостережень такий:

1. Номер точки та її точна прив’язка до місцевості відносно ситуації.

2. Ознака, за якою вибрана саме ця точка для спостереження (відслонення, джерело, перегин схилу і т. ін.).

3. Опис:

· рельєфу від загального до окремого, тобто, від приурочення точки до форми, потім, до елементу рельєфу з описом виявлених біля неї мікроформ рельєфу з їх морфологічними та морфометричними характеристиками

· грунтів, їх складу, стану та ін.;

· водопроявів, якщо вони є;

· фізико-геологічних процесів чи явищ, розвинутих на прилеглій до точки місцевості.

4. Загальні висновки з опису, а саме: оцінка генезису грунтів, форм та елементів рельєфу, зв’язку водопроявів з водоносними горизонтами, тенденції розвитку фізико-геологічних процесів та ін.

Записи у польовій книжці слід супроводжувати пояснювальними малюнками, профілями, розрізами, геологічними колонками, обрисами розміщення описуваних елементів геологічного середовища і т. ін.

Інженерно-геологічне випробування грунтів напротязі рекогносцировки проводяться у випадках, коли аналіз фондових та літературних джерел по району будівництва свідчить про недостатню вивченість ґрунтових умов, що не дає змоги встановити літологічні типи грунтів, які будуть слугувати основами будівель і споруд. В процесі випробування вибірково визначаються класифікаційні та непрямі (побічні) показники властивостей грунтів.

Дата добавления: 2014-01-11