Органічне ведення землеробства та якість кормів

Добрива

Внесення в ґрунт азотних добрив в найбільшій ступені впливає на поживну цінність корму- збільшує врожайність сухої речовини та вихід протеїну. Амінокислоти і протеїн в клітині синтезується з цукрів, тому збільшення доз азотних добрив зменшує концентрацію цукрів. Протеїн і його продукти акумулюються головним чином всередині клітини, тому внесення азоту збільшує долю вмісту клітини, зменшує долю клітинних стінок і збільшує перетравність. При високих дозах азотних добрив змінюється фракційний склад сирого протеїну. Підвищується частка небілкового азоту та вміст нітратів, знижується вміст в рослинах міді.

Не відомі дані, які свідчать про зниження якості корму при внесенні P, Ca, Mg, S, оскільки дані елементи накопичуються головним чином всередині клітини. Але вапнування збагачує рослини кальцієм та приводить до зменшення рівня ряду мікроелементів в рослині.

Надлишкова кількість калію, як антагоніста магнію, часто асоціюється з накопиченням в рослині нітрат іонів. Магній є складовою частиною молекули хлорофілу і є важливим елементом у процесах фотосинтезу. Недостатня кількість магнію обмежує фотосинтез, утворення цукрів та знижує перетравність. Крім того калій, як антагоніст кальцію впливає на зниження рівня кальцію в рослинах.

Органічною системою ведення землеробства є система виробництва, яка виключає застосування штучних добрив, пестицидів, регуляторів росту та добавок для тваринництва. Органічні системи землеробства в максимальної ступені опираються на сівозміну, використання після жнивних залишків, гною тварин, бобових, органічних відходів фермерських господарств, механічної культивації, мінеральних порід, і на біологічних способах боротьби з шкідниками для збереження продуктивності ґрунту, забезпечення рослин поживними речовинами.

Без сумніву органічна система землеробства обіцяє немало переваг. Але існуючі методи лабораторних аналізів, та досліди по годівлі тварин не можуть виявити різницю між рослинами, які удобрюють неорганічними добривами та рослинами, які удобрюють органічними добривами. Вище наведені результати, витікають з функції рослин в трофічному ланцюгу перетворювати неорганічні сполуки в органічні. Коли органічні речовини вносять в ґрунт, мікроорганізми спочатку перетворюють органічну матерію в органічні форми. Далі, неорганічні форми поживних речовин поглинаються коренями рослин і з них утворюються нові органічні речовини. В рослинах і в організмі тварин ці основні поживні елементи діють однаково, незалежно від того в формі яких добрив вони були внесені в ґрунт.

Важливою причиною внесення органічних добрив в ґрунт є те, що така практика використовується для повторного використання органічних речовин без шкоди для навколишнього середовища. З іншого боку при надлишковому внесенні органічних добрив також можливі нітратні отруєння та трав'яна титанія, особливо на надлишково зволожених ґрунтах.

Використання хімічних добрив частково можна виправдати можливістю досягнення більш високих врожаїв. Якщо б всі фермери прийняли б методи органічного землеробства ми б отримали спад в сільськогосподарському виробництві, а вартість продуктів - зросла. Рівень врожайності при традиційній системі землеробства в 2- 2,5 рази вищий в порівнянні з органічною системою.

Заслуговує уваги також той факт, що ряд проблем, пов'язаних з живленням, можливо вирішити лише застосовуючи неорганічні добрива та мінеральні добавки. Наприклад, дефіцит йоду у тварин та людей неможливо задовольнити застосовуючи за рахунок органічних добрив, якщо не використовувати бурі морські водорості, які є носіями йоду.

Безсумнівно майбутнє світове виробництво продуктів харчування буде комбінувати органічні добрива з неорганічними. При цьому, принципи та пропорції даних систем ведення в господарствах різних країн буде залежати від наявності покладів палива, цін на добрива, ґрунтів, потреб країн в виробництві продуктів харчування, турботи про навколишнє середовище та багатьох інших факторів. Незалежно від того, в якому стані використовуються неорганічні та органічні добрива, вирощування кормових та харчових продуктів відповідної поживної якості можливо при двох системах землеробства.

1.1.2.10. Взаємодія факторів навколишнього середовища.

Сезон росту рослин в помірних широтах можна поділити на три періоди: (1) весняний період коли підвищення температури і тривалості дня співпадає з ростом і дозріванням рослини, (2) середина літа характеризується високою стабільною температурою, зменшенням тривалості дня та зрілістю рослини, та (3) осінній період- зменшення температури, тривалості дня, які співпадають із відмиранням рослини. Таким чином в різні періоди сезону росту кормова цінність рослини залежить від взаємодії комплексу факторів включаючи, освітленість, температура, фаза дозрівання рослин. Крім даних факторів потрібно враховувати умови зволоження гранту, внесення добрив та ін. фактори.

Дата добавления: 2014-01-11