Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Етапи та системи оперативно-календарного планування виробництва

4. Оперативне регулювання (диспетчеризація) виробництва.

1. Зміст і завдання оперативного управління виробництвом на підприємстві

Оперативне управління виробництвом – комплекс методів, організаційних форм і техніко-економічних розрахунків, спрямованих на доведення виробничого завдання підприємства до виконавців та забезпечення його виконання.

Головна мета і завдання оперативного управління виробництвом полягає у координації роботи усіх ланок підприємства по випуску в установлені терміни необхідного обсягу готової продукції заданого асортименту та якості при ефективному використанні існуючих виробничих ресурсів.

Для досягнення зазначеної мети необхідне вирішення цілого ряду завдань:

Ø деталізація і розподіл виробничої програми за місцем і часом її виконання, яке б забезпечувало:

- поставки продукції в терміни, визначені гос­подарськими угодами;

- повне і рівномірне використання потужностей по квар­талах і місяцях року;

Ø складання графіків руху предметів праці в часі і просторі і доведення їх до виконавців;

Ø забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, заготовками, деталями, оснасткою, інструментом;

Ø координація роботи цехів, дільниць, бригад, робочих місць;

Ø контроль і регулювання ходу виробництва, що включає:

- ведення обліку фактичного ходу виробничого процесу;

- фіксування відхилень від визначеного плану і виявлення причин їх виникнення;

- оперативна ліквідація наслідків небажаних відхилень та усунення їх причин.

Вирішення всіх цих завдань забезпечує чітку, ритмічну роботу всіх структурних підрозділів підприємства і рівномірний випуск продукції.

Оперативне управління виробництвом складається з двох послідовних етапів:

Ø оперативно-календарного пла­нування (ОКП);

Ø оперативного регулювання (диспетчеризація) вироб­ництва.

Оперативно-календарне планування – це здійснення календарного розподілу річної програми випуску продукції в розрізі структурних виробничих підрозділів підприємства.

Оперативне регулювання (диспетчеризація) – це здійснення без­перервного централізованого обліку, контролю та оперативного регу­лювання ходу виробництва з метою забезпечення виконання плану випуску продукції при ритмічній роботі усіх виробничих ланок.

Диспетчеризація виробництва включає ряд послідовно виконуваних функцій, до яких відносяться: облік, контроль і регулювання виконання оперативно-календарних планів.

2. Склад та вимоги до функціонування системи оперативного управління

В систему оперативного управління виробництвом входять функціональна, по елементна та організаційна підсистеми.

Функціональна підсистема визначає коло функцій, які має виконувати система оперативного управління виробництвом на рівні підприємства.

Такими функціями є: аналіз, планування, облік, контроль та регулювання ходу виробництва.

Поелементна підсистема характеризує основні елементи системи оперативного управління:

  • склад та кваліфікацію управлінського персоналу;
  • математичне забезпечення завдань планування виробництва;
  • склад комплексу технічних засобів;
  • склад календарно-планових нормативів (величина партії, тривалість виробничого циклу, нормативи затрат і т.д.);
  • планово-облікові одиниці (замовлення, виріб, комплект);
  • склад і зміст планово-облікової документації;

Організаційна підсистема характеризує організаційну форму системи оперативного управління. Такими можуть бути:

  • на рівні підприємства – виробничо-диспетчерський відділ;
  • на рівні цеху – виробничо-диспетчерське бюро.

Загальними вимогами до системи оперативного управління виробництвом є оптимальність, точність та оперативність управлінських рішень.

Оптимальність управлінських рішень – це вибір із множини рішень таких, які забезпечують досягнення мінімуму чи максимуму цільової функції за умови раціонального використання наявних ресурсів.

Показниками оптимальності можуть бути: рівномірність завантаження підрозділів (робочих місць), тривалість виробничого циклу, величина незавершеного виробництва, собівартість продукції.

Точність управлінських рішень – визначається ступенем відхилення фактичних показників і параметрів виробництва від установлених. Чим менше таких відхилень, тим вищі стабільність і надійність роботи виробничих підрозділів.

Оперативність управлінських рішень – це своєчасне прийняття необхідних рішень для забезпечення дотримання встановлених параметрів виробничого процесу.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Extension of the Cournot Model | Етапи та системи оперативно-календарного планування виробництва
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 731; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.