Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Різновидності сигналів ІКМ




Для передачі цифрового символу по лінії зв’язку, йому у відповідність ставиться певне значення імпульсу реальної величини. Сигнал, одержаний в наслідок модуляції двійкових цифрових символів називається сигналом з ІКМ. В телефонних мережах такі сигнали називають ще канальними або лінійними кодами. При імпульсній модуляції недвійкових цифрових символів говорять про М-арні ІМ–сигнали.

ІКМ сигнали поділяються на 4 групи: сигнали без повернення в 0 (БПН); сигнали з поверненням в 0; сигнали з фазовим кодуванням; багаторівневе бінарне кодування. Імпульсне кодування кожного виду сигналів додатково визначається стандартними та модифікованими сигналами вказаних типів. Ці особливості відображають потенціальні діаграми.

До І групи відносяться 3 типи сигналів. NRZL-сигнал характеризується тим, що зміна сигналу відбувається при переході імпульсів від 0 до 1. В сигналах типу NRZM двійкова одиниця представляється зміною рівня, а двійковий нуль є стабільним. ІІІ тип сигналів цієї групи – NRZS кодується протилежно до типу NRZM, тобто кожному інформаційному нулю відповідає зміна сигналу на протилежний, а надходження одиниці не міняє сигнал. Такий тип кодування називається диференційним. Сигнали з поверненням в нуль можуть кодуватися з допомогою уніполярних та біполярних імпульсів. Вони найчастіше використовуються при низькочастотній передачі інформації. Їх особливістю є те, що кожен інформаційний біт відображається імпульсом половинної тривалості, який обов’язково завершується нульовим значенням потенціалу посередині тактового імпульсу. Кодування RZ-AMI використовується в телефонних лініях зв’язку. Його особливістю є зміна полярності двох сусідніх імпульсів. Це дозволяє підвищити частоту несучого коливання і звузити його спектр.

До групи фазо-кодованих сигналів відносяться найбільш розповсюджені коди: Bi-φ-L, відомий як манчестерський код, та DM-код, який називається кодом Міллера. Такі методи модуляції частіше застосовують для запису інформації на магнітні носії, а також в оптичних СПД. Особливістю модуляції з затримкою (DM) є представлення одиниці переходу в середині тактового інтервалу, тоді як нуль характеризується відсутністю переходу, якщо за ним слідує також нульовий біт. Таким чином кодування одиниці забезпечується імпульсом на початку тактового інтервалу, нуля – в кінці.

Більше можливостей для кодування інформації забезпечують трьохрівневі коди, так звані декодні NRZ і RZ – системи.

При декодному кодуванні без повернення в нуль, перехід інформації від одиниці до нуля і навпаки приводить до зміни полярності імпульсів. Нульові біти передаються нульовим значенням сигналу. Вибір методу ІКМ обгрунтовується з врахуванням наступних параметрів.

1. Наявність постійної складової сигналу. Цей показник особливо важливий для систем з трансформаторною розв’язкою каналів, що використовуються в телефонії. Тільки видалення постійної складової дозволяє забезпечити роботу системи на змінному сигналі.

2. Автосинхронізація. В цифрових системах є обов’язковою наявність синхронізуючих біт у цифровому потоці. Так, манчестерський код, який включає переходи в середині тактового інтервалу, як при передачі нуля, так і одиниці, є автосинхронізованим.

3. Виявлення помилок. До таких кодів відносяться бінарні коди, а також більш ускладнені (Міллера та інші).

4. Стискування смуги інформаційного сигналу. Такими властивостями володіють багаторівневі коди (RZ-АМІ, біполярний RZ, декодні методи модуляції).

5. Диференційне кодування. Використовується в системах, в яких можливе інвертування цифрового потоку в каналах зв’язку.

6. Завадостійкість. Характеризується ймовірністю появи помилки в цифровій послідовності при певному співвідношенні сигнал-шум.

Більшою завадостійкістю характеризуються коди без повернення в нуль.

Важливим показником доцільності застосування певного типу ІКМ є спектральна густина використовуваного коду. Порівняльну характеристику різних типів кодів за цим показником можна відобразити наступною графічною залежністю в нормованих координатах:

 

Важливим показником в ІКМ системах є число біт, що використовується для кодування кадру та окремого символу. Для цифрових телефонних систем використовуються восьмирозрядні дані, які забезпечують 256 квантових рівнів сигналу. В загальному випадку розрядність квантування визначається заданим значенням достовірності відтворення інформаційного сигналу. Якщо величина похибки в наслідок квантування |e| визначається як певна частина р (доля розмаху сигналу), то , де Vpp – подвоєна амплітуда сигналу, (розмах).

Якщо інтервал квантування має значення q, то максимальне значення похибки буде визначатись: L – число рівнів квантування.

Таким чином можна записати: .

Окрім звичайних дворівневих систем кодування в ІКМ використовують так звані М-вимірні, або М-арні системи, в яких рівень амплітуди інформаційного сигналу може приймати кілька дискретних значень. При М-арній амплітудно-імпульсній модуляції кожному з М можливих значень присвоюється певний цифровий код. Аналогічно кодуються широтно- та фазо-імпульсні сигнали.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 1030; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.