Споживання корму худими та вгодованими коровами в залежності від перетравності сухої речовини (Van Soest P. J., 1994)

Споживання корму великими та дрібними жуйними тваринами (Van Soest P. J., 1994).

Показники якості споживання корму	вівці	Велика рогата худоба
Жива маса
Вміст клітинних оболонок, %	45-65	45-65
Споживання сухої речовини на 1 кг живої маси	75-80

Загалом чим більша за масою тварина тим більше вона споживає корму в розрахунку на 1 кг обмінної маси. В результаті досліджень Blaxter et al. (1966) встановлено, що корови в розрахунку на 1 кг обмінної маси споживають більше вівсяної соломи ніж вівці. Відмінності в об'ємах споживання між видами пояснюється більш тривалим періодом утримання корму в рубці та більш високим ступенем його перетравлення у ВРХ порівняно із вівцями.

Апетит та фізіологічні потреби. На споживання корму впливає апетит (жадібність) до корму. Встановлено, що худі тварини більше споживають, ніж вгодовані тварини (таблиця 1.20).

Фізіологічні потреби також впливає на споживання, відомо, що в період лактації тварини більше споживають корму ніж в період сухостою, це пояснюється як кращим апетитом за рахунок активної діяльності гормонів у лактуючих тварин, так і збільшенням об’єму плоду, а відповідно і зменшенням порожнини рубця. Також відомо, що початковий період лактації, темпи зростання молочної продуктивності є вищими порівняно з обсягами споживання корму та апетитом тварини, тому початковий період лактації застосовують авансовано в годівлю кормами.

Рівень молочної продуктивності спонукає тварин проявляти селективну кормову поведінку (бути перебірливою в кормах), при цьому, чим вища продуктивність тварини, тим більш якісний корм вона споживає з меншою кількістю клітинних оболонок, при цьому молочна продуктивність зростає.

Вгодованість тварин	ЖМ	ЖМ^0,75	Перетравність СР, %	Споживання СР, кг	Добове споживання СР, г/кг ОМ	Споживання, % від ЖМ
Споживання сухої речовини вгодованими коровами= 0,264* перетравність СР,% - 7,14
Вгодовані корови		105,7		2,9		0,58
Вгодовані корови		105,7		4,8		0,95
Вгодовані корови		105,7		6,6		1,32
Вгодовані корови		105,7		8,5		1,69
Вгодовані корови		105,7		10,3		2,07
Споживання сухої речовини худими коровами= 0,186* перетравність СР,% - 4,55
Худі корови		105,7		3,4		0,68
Худі корови		105,7		6,1		1,21
Худі корови		105,7		8,7		1,74
Худі корови		105,7		11,3		2,27
Худі корови		105,7		14,0		2,80

Присутність в кормі певних антипоживних субстанцій. Силос споживається тваринами значно в меншій кількості ніж інші грубі, об»ємисті корми з подібним вмістом НДК та перетравністю, що можливо є результатом ферментативних втрат в процесі силосування та присутністю у силосному соку певних субстанцій (можливо амінів), які обмежують його споживання.

Наявність у кормах таніну зумовлює дефіцит азоту у неадаптованих до нього бактерій рубця, таким чином пригнічується целюлолітична активність при травленні корму. До кормів, що містять у великій кількості танін належать: жолуді, зернятка винограду, вижимки яблук, лушпиння горіхів. У вигляді добавок дані корми можна згодовувати в межах 5- 10%.

Слід зазначити, що тварини в певній мірі можуть регулювати об’єми споживання кормів, що містять танін.

Подрібнення і гранулювання корму. Зменшення структурного об»єму грубих кормів шляхом їх подрібнення або гранулювання знімає обмеженя, пов»язані з його затримкою в рубці, таким чином збільшується його щільність, швидкість проходження, споживання і зменшує перетравність.

Співвідношення поживних речовин в раціоні або їх дефіцит. Споживання, головним чином пов’язують з концентрацією енергії в кормі, вмістом клітинних стінок. Але дефіцит мінеральних речовин БЕР та азоту також може вплинути на споживання корму. Так, наприклад, азотні добрива збільшують процент сирого протеїну (особливо долю непротеїнового азоту), знижує рівень БЕР (синтез сирого протеїну проходить за рахунок глюкози), що знижує ефективність рубцевої ферментації тому що обмежуються потреби мікроорганізмів у БЕР. Таким чином важливо досягати оптимальне співвідношення між протеїном та вуглеводами.

Якість корму. Збільшення споживання корму значною мірою визначається якістю корму. Низькоякісні грубі корми більш резистентні до перетравлення, потребують більше часу на румінацію і в більшій мірі потребують фізичної обробки (гранулювання, подрібнення) ніж високоякісні грубі корми.

Тривалість споживання та румінації. Тваринам необхідний час для споживання та румінації, які безпосередньо залежать від вмісту НДК в раціоні. При низікій якості травостою на пасовищі, тварини значно більше часу витрачають на румінацію корму, що не на користь його споживанню.

Щільність клітинних стінок. Щільність клітинних стінок залежить від ступеня їх лігнифікації. І ми вправі зробити припущення, що щільність клітинних стінок не тільки знижує перетравність але й знижує споживання корму. Але дані досліджень свідчать, що щільність корму та клітинних стінок в незначній ступені пов’язані з споживанням корму (r= 0,3-0,4). На споживання корму впливає лише вміст у кормі клітинних стінок (НДК), при r= 0,76. Точних пояснень причини низького ступеня зв’язку між щільністю клітинних стінок (ступеня їх лігнифікації) та споживанням немає.

Таким чином споживання корму залежить головним чином від концентрації НДК, а не від щільність клітинних стінок (ступеня їх лігнифікації).

Дата добавления: 2014-01-11