Роль масажу та фізичних вправ у відновленні і реабілітації спортсменів. Види масажу

Тема: Масаж та фізичні вправи у комплексі відновлення і реабілітації спортсменів

Лекція № 4

1. Роль масажу та фізичних вправ у відновленні і реабілітації спортсменів. Види масажу

2. Особливості застосування підготовчого масажу

3. Особливості проведення репаративного (відновлювального) масажу

4. Особливості проведення превентивного (профілактичного) масажу

5. Застосування вправ на розтягування м’язів та сполучнотканинних утворень

6. Особливості застосування масажу та лікувальної гімнастики в реабілітації спортсменів після травм і захворювань

Масаж як засіб реабілітації після значних фізичних навантажень, а також після травм і захворювань знаходить широке застосування в сучасному спорті. У системі підготовки спортсменів і тренери, і самі спортсмени приділяють йому велику увагу і застосовують у всіх циклах, на всіх етапах тренувального процесу. Це пояснюється тим, що масаж є простим, доступним і разом з тим ефективним засобом відновлення. Він сприяє зняттю стомлення і нервової напруги, больових відчуттів, розслабленню, поліпшенню кровопостачання м'язів, і тим самим відновленню й підвищенню спортивної працездатності. Масаж застосовують: при підготовці спортсмена до змагань, для усунення втоми, профілактики травматизму, захворювань ОРА, підвищення спортивної працездатності та ін.

У відновленні працездатності спортсменів застосовують наступні види масажу:

1) Підготовчий (мобілізаційний) масаж - виконують перед тренуванням (змаганням). З його допомогою нормалізується психоемоційний і функціональний стан спортсмена, проводиться підготовка ОРА до майбутнього навантаження.

2) Репаративний (відновлювальний) масаж – виконують після виконання навантаження, він сприяє усуненню втоми та попередженню виникнення травм і захворювань ОРА.

3) Превентивний (профілактичний) масаж – виконують з метою первинної профілактики травм і захворювань ОРА.

Ефективними відновними засобами є апаратний масаж (вібромасаж, пневмомасаж). У спортивну практику останнім часом активно впроваджується сегментарний і точковий масаж. Масаж може бути загальним і місцевим (з акцентом на групи м'язів, що несуть основне навантаження при даній роботі).

При проведенні ручного масажу використовують усі загальноприйняті масажні прийоми (погладжування, розтирання, розминання, вібрація), однак співвідношення часу їх виконання буде відрізнятись у залежності від виду масажу, спортивної спеціалізації, пори року, температури повітря тощо. Основною відмінністю відновлювального масажу від підготовчого є те, що при відновлювальному виключаються ударні прийоми; у ньому переважають прийоми розминання, розтирання і струшування. Він повинен бути глибоким, щадним і безболісним. Особливу увагу варто приділяти місцям прикріплення м'язів і м'язам, які беруть участь в акті дихання. Проводити масаж бажано в теплому приміщенні; перед масажем рекомендується теплий душ, а після нього гарячий душ, ванна або лазня.

Вібромасаж виконують за допомогою спеціального апарату – вібратора (рис. 1). Його можна використовувати з відновною метою після тренувальних і змагальних навантажень, а також з лікувальною і профілактичною метою.

Вібромасаж може проводитись за лабільною і за стабільною методикою. У першому випадку вібратор пересувається повільно поздовжніми, круговими, зиґзаґоподібними рухами (виконуються розтирання, розминанння, безперервна і переривчаста вібрація); у другому - встановлюється нерухомо, щоб він або напрямна насадка щільно прилягали до місця впливу.

Вібраційний масаж з лікувальною метою проводиться спеціальними (м'якими гумовими) вібраторами через губку, поролон або целофановий мішечок, наповнений гарячою водою. Він сприяє зменшенню больового синдрому. Вибір впливу залежить від характеру патологічного процесу і його локалізації. В одних випадках масажується безпосередньо ділянка ураження, в інших - різні рефлексогенні зони (паравертебральні ділянки, ганглії тощо). Вібромасаж можна застосовувати для профілактики остеохондрозу хребта.

У разі значної втоми м'язів кінцівок, а також у процесі реабілітації після травм і захворю­вань з успіхом використовують пневмомасаж (вакуум-масаж) (рис. 2).

Апарати для пневмомасажу побудовані за принципом чергування в них зниженого і підвищеного тиску повітря. Масажний аплікатор (дзвін) накладається на певну частину тіла і з'єднується шлангом з апаратом. За допомогою вакуум-масажу можна одержати легко дозовану пасивну і активну гіперемію.

Під впливом вакуум-масажу поліпшуються периферичний кровообіг і трофіка тканин, прискорюється кровообіг, підвищується м'язовий тонус (якщо він знижений), збільшується кількість функціонуючих капілярів, ЖЄЛ, у хворих з гіпертензією знижується артеріальний тиск. При пневмомасажі застосовують лабільний метод (ковзний), при якому вакуум становить 10-20% від абсолютного, і стабільний, при якому вакуум становить 15-30 % від абсолютного.

У спортивній практиці вакуум-масаж показаний як засіб відновлення, зняття стомлення – через 1–2 год після тренувальних занять і змагань або за 2–3 год до сну. При цьому масажують найбільш навантажені м'язи, а також користуються стабільним методом (аплікатор накладають на поперекову ділянку або шийно-грудний відділ хребта). Відновний масаж проводять 2-3 рази в тиждень (залежно від ступеня стомлення, віку спортсмена). Тривалість його - 15-20 хв.

Для усунення втоми, профілактики травм і захворювань ОРА необхідно використовувати комплекс спеціальних вправ на розтягування м'язів у поєднанні з масажем, гіперемуючими мазями, а також вправи на розтягування сполучнотканинних утворень.

Дата добавления: 2014-01-11