Проекту Національної доктрини розвитку фізичної культури і спорту

ВСТУП

ВВЕДЕННЯ В ОРГАНІЗАЦІЮ І МЕТОДИКУ СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ З ДОРОСЛИМ НАСЕЛЕННЯМ

План

1. Зміст навчального курсу, основні терміни і поняття

2. Сучасний стан та проблеми спортивно-оздоровчої роботи із дорослим населенням

3. Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту

4. Підсистеми державних та недержавних організацій, в компетенції яких знаходиться спортивно-оздоровча діяльність дорослого населення

Література

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. “Про утворення центрів фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх”.

2. Наказ Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту від 29.05.03 “Про затвердження Положення про Всеукраїнський центр фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх”

3. Указ президента України “Про державний комітет України з питань фізичної культури і спорту” від 26 лютого 2002р.

4. В.І.Завацький. Чому ми не здорові? – Газета “Нова Волинь” № 39 (185), 18.09.2003.

5. М.В.Дутчак. Реалії та перспективи трансформування масового спортивного руху в Україні // Збірка матеріалів конференції..........

Сучасна система фізичної культури і спорту України зберігає значний консерватизм, не достатньо активно реагує на зовнішні та внутрішні зміни, мало враховує потреби, мотивацію і цінності сформовані у населення. Це повною мірою стосується спортивно-оздоровчої роботи із дорослим населенням, яка перебуває у кризовому стані. Видатки українців із власного сімейного бюджету на заняття фізкультурно-оздоровчою діяльністю в десятки разів менші ніж на придбання алкоголю і тютюну.

В лекції буде зроблено спробу охарактеризувати сучасну проблемну ситуацію та висвітлити її причини.

Мова піде також про ті організаційні заходи, які проводяться, а також будуть проводитися в державі для зміни ситуації на краще, активізації фізкультурно-оздоровчої діяльності населення.

Вступна лекція передбачає знайомство з термінами і поняттями, які будуть використовуватися впродовж навчального курсу.

Відбудеться також знайомство із системою управління фізкультурно-оздоровчою діяльністю, її державною та громадською гілками.

1. Зміст навчального курсу, основні терміни і поняття

Навчальною дисципліною, яка вивчається на 4 курсі та носить назву “Організація і методика спортивно-оздоровчої роботи”, передбачено розгляд названої діяльності в середовищі дорослого населення. Предмет є логічним продовженням двох попередніх, які вивчалися на 1 курсі (дошкільний і молодший шкільний вік) та на 3 курсі (середній і старший шкільний вік, учні ПТУ, студенти). Впродовж семестру ви прослухаєте 4 лекції з організації та 4 лекції з методики спортивно-оздоровчої роботи із дорослим населенням. Програмою передбачено 10 семінарських і практичних занять, а формою семестрового контролю є іспит.

Робочою навчальною програмою передбачено вивчення:

· правових та програмно-нормативних основ спортивно-оздоровчої діяльності;

· побудови та змісту діяльності державних і недержавних установ, які безпосередньо беруть участь в проведенні оздоровчо-спортивної роботи із дорослим населенням;

· організації спортивно оздоровчої роботи для дорослого населення у виробничій сфері, місцях проживання та відпочинку;

· структурної побудови і змісту діяльності центрів фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх”;

• методики проведення різних за формою та змістом оздоровчих занять із представниками різних вікових груп дорослого населення.

Кожна наука і навчальна дисципліна має притаманний їй перелік термінів і понять, якими вона оперує. Їх знання полегшують сприйняття і розуміння матеріалу. Знайомство з частиною термінів і понять відбулося на 1 і 2 курсах, а тепер воно продовжиться. Перш за все потребує пояснення сама назва навчальної дисципліни.

Термін “Організація ” є досить розповсюдженим і часто використовується. Вам пояснювали в курсі УСФВ і С, що Організація – це функція управління (тобто діяльність) яка має за мету створення необхідних умов для розвитку і успішного проведення (в даному випадку) спортивно-оздоровчої роботи.

Ми маємо можливість глибше вникнути в сутність діяльності “організація”, яка включає в себе два аспекти:

· побудову, або розвиток організаційних структур (установ, організацій);

· коло делегованих їм повноважень, тобто зміст д-сті, яку вони проводять.

Слід зазначити, що в діяльності установ організаційні аспекти висвітлюються в документах організаційного регламентування. Документи організаційного регламентування – це “Положення про діяльність” або “Статути” (перші - як правило, в державних, другі – в недержавних установах (організаціях).

Із вище викладеного також напрошується висновок, що терміном “Організація” досить часто називають установи, осередки, заклади. Тобто “організація ” – це також група людей, які працюють разом для досягнення спільної мети. Ми будемо часто використовувати обидва значення цього терміна.

Під методикою прийнято розуміти сукупність методів практичного проведення будь-якої діяльності. В даному випадку – оздоровчих фізкультурно-спортивних занять і різноманітних заходів. Разом із методами до методики входять методичні прийоми – шляхи реалізації методів у конкретних випадках і умовах. Спеціально упорядкована сукупність методів, методичних прийомів, засобів та форм проведення оздоровчих занять утворює методику.

В назві навчальної дисципліни є слова “спортивно - оздоровча робота В нашій країні, окрім спорту вищих досягнень, розвивається самодіяльний спорт, який включає змагальну діяльність та підготовку до неї з врахуванням віку, стану здоров’я та рівня фізичного розвитку особи. Його організаційну основу складають різноманітні фізкультурно-спортивні секції, оздоровчо-спортивні клуби, школи здоров’я та ін. Саме в цьому середовищі проводяться масові фізкультурно-спортивні заходи, особливості проведення яких вивчалися на П курсі.

В цілому спортивно-оздоровча робота базується на раціональному використанні рухової активності як фактору зміцнення здоров’я, оптимізації фізичного стану.

Розглянемо ще декілька термінів, які будуть нами досить часто використовуватися.

Рухова активність – сукупність рухової діяльності людини у побуті, процесі праці, навчання, під час дозвілля і відпочинку. Розрізняють спонтанну рухову активність, яка реалізується стихійно, та організовану – у вигляді спеціально організованих фізкультурних занять. Саме остання буде предметом нашої уваги.

Оздоровча фізична культура (ОФК) – це складова частина культури суспільства і самої людини, основою специфічного змісту якої є раціональне використання рухової активності як фактору зміцнення здоров’я, оптимізації фізичного стану.

Основні принципи організації оздоровчих занять:

1. Систематичність (послідовність, регулярність навантажень).

2. Поступовість (поступове підвищення навантаження).

3. Адекватність (індивідуальність навантажень).

Оздоровче (кондиційне) тренування (ОТр) – спеціально організована РА, яка спрямована на зміцнення здоров’я людини, підвищення працездатності, продовження творчого довголіття. Воно забезпечує досягнення або збереження заданого рівня фізичної кондиції – такого стану фізичної дієздатності організму, який характеризується певним ступенем розвитку основних фізичних якостей.

В ОТр переважно застосовуються добре засвоєні види фізичних вправ, які, за умови чіткого нормування впливів, можуть бути ефективно використані як засіб збереження та підвищення фізичних кондицій людини. За своїм змістом це тренування може бути однопредметним (біг, швидка ходьба) або комплексним (гімнастика, природні циклічні вправи, спортивні ігри).

Термін “ фізичний стан ” (ФС) є еквівалентом терміна “фізичне здоров¢я”, що випливає з визначення ВООЗ: “Здоров’я − це стан повноцінного фізичного, психічного та соціального благополуччя людини при відсутності захворювань або фізичних дефектів”. Таким чином, можна розрізняти три види здоров¢я: психічне, фізичне, соціальне.

Фізичний стан (ФС) – сукупність морфофункціональних показників, які свідчать про рівень фізичної працездатності, фізичного розвитку і фізичної підготовленості людини. У зв’язку з тим, що фізичний стан є основою програмування оздоровчих занять, згодом ви дізнаєтесь про його рівні і способи визначення.

У зарубіжній літературі з питань кондиційного тренування поняття “фізичний стан” вживається як синонім поняття “фізична кондиція”.

Термін “ рекреація” являє собою сукупність етимологічних значень: “recrea-tio” (лат.) − відновлення, “recreation” (франц.) − розвага, відпочинок. У визначенні рекреації сукупність етимологічних значень терміна достатньо повно відображає сутність явища, процесу.

Фізична рекреація як один із компонентів ФК являє собою процес використання фізичних вправ та природних сил середовища з метою активного відпочинку, розваги, отримання задоволення від занять фізичними вправами (В.Видрін, 1986).

Пропаганда – цілеспрямована діяльність з розповсюдження, популяризації фізкультурної інформації, формування у населення потреби в регулярних заняттях.

Реклама у фізкультурно-оздоровчій сфері – сукупність відомостей про послуги оздоровчого характеру, які здатні зацікавити споживачів та задовільнити попит різних соціально-демографічних груп населення.

Фізкультурно-оздоровчий менеджмент – мистецтво управляти фізкультурно-оздоровчими установами з метою їх ефективної діяльності.

Фізкультурно-оздоровчий маркетинг – діяльність, яка пов’язана із забезпеченням фізкультурно-оздоровчими послугами споживачів залежно від визначеного попиту.

Фізкультурно-оздоровчі послуги – діяльність, спрямована на збереження та зміцнення здоров’я людей, формування у них навиків здорового способу життя

Інші терміни буде розглянуто впродовж викладення навчального курсу.

1. Сучасний стан та проблеми спортивно-оздоровчої роботи із дорослим населенням

Загальновідомі проблеми здоров’я населення сучасної України. В останнє десятиліття до них додалася стійка депопуляція, тобто скорочення тривалості життя населення фактично всіх регіонів України. Це призвело до зменшення чисельності населення: якщо на початок 1999року в України налічувалося 50 млн. чоловік, то на початок 2003року – лише 48,8 млн. чоловік.

Україна невигідно відрізняється від країн Західної Європи за тривалістю життя. Вона у чоловіків менша на 12,8, у жінок – на 7,8 року.

Останнім часом на 8% підвищився рівень смертності людей працездатного віку, серед яких значну частину складають чоловіки. Показники смертності від хвороб серцево-судинної системи в Україні найвищі серед Європейських країн.

Таке становище має декілька причин і серед них – відсутність належної уваги з боку дорослого населення до регулярних фізкультурних занять. Згідно офіційної статистики лише 9% жителів України (приблизно 4,4 млн. чол.) охоплено всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи. Це у 5-6 разів менше, а ніж у Фінляндії, Швеції, Норвегії, Франції, Німеччині, Японії, США, Канаді та інших країнах.

Справедливості заради згадаємо, що за роки незалежності України було видано низку змістовних правових і програмних документів: Закон України “Про фізичну культуру і спорт”(1993р.), “Про об’єднання громадян” (1991р.), Державна програма розвитку фізичної культури і спорту в Україні на період 1994-1997 рр., Цільова комплексна програма “Фізичне виховання – здоров’я нації” та ін.

Зараз прийнято новий проект Закону України “Про фізичну культуру і спорт” (2006 рік). Нова редакція Закону на законодавчому рівні затвердить термінологію сфери ФКіС (вона нині відсутня), чітко її структуруватиме – тобто визначить правовий статус кожного суб”єкта і унормує його відносини з державною, розмежує фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяльність, визначить параметри фінансового, матеріального, технічного забезпечення і пріоритети фінансування з боку держави.

Фізкультурні фахівці зазначають позитивну роль, яку відіграла Державна програма розвитку фізичної культури і спорту на 1994 – 1997 роки у стабілізації ситуації в країні. В даний час завершила реалізовуватися Цільова комплексна програма “Фізичне виховання – здоров’я нації”. Однак ефективність втілення в життя положень названих програмних документів визнається вкрай низькою, декларативними називають фахівці шляхи активізації фізкультурно-оздоровчої діяльності населення.

“Державна програма з розвитку фізичної культури і спорту на 2007-2011 роки” суттєво відрізняється від програми, яка закінчилася у 2005 році. У новому документі наголошується на вдосконаленні нормативно-правового забезпечення сфери, яке за останні 13 років ніколи було впорядкувати. Програмою передбачено такі організаційно-управлінські новації, як залучення всіх дітей до основних профільних видів спорту.

Це дозволить також виявити найбільш обдарованих дітей. А головне – сформує політику оздоровлення дитини.

Важливим є і механізм залучення до сфери за місцем роботи. Основним завданням – зобов’язати керівників підприємств створювати умови для занять ФКіС для працівників, закріпити це нормативно-правовою базою.

Дуже важливим пунктом є затвердження соціальних нормативів забезпечення населення спортивними спорудами. А також розробка типових проектів спортивних споруд: басейнів, льодових палаців, палаців для ігрових майданчиків.

З метою вирішення багато чисельних проблем, які продовжують накопичуватися, Президент України Л.Кучма своїм Указом від 8 листопада 2002 року № 998 “Про додаткові заходи державної підтримки розвитку фізичної культури і спорту в України” доручив розробити Національну доктрину розвитку фізичної культури і спорту.

Дата добавления: 2014-01-11