Способи нормування організованої рухової активності

Вибір фізичних вправ для оздоровчого тренування

План

СПРЯМОВАНІСТЬ ЗАНЯТЬ В ОЗДОРОВЧОМУ ТРЕНУВАННІ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РІВНЯ ФІЗИЧНОГО СТАНУ

1. Вибір фізичних вправ для оздоровчого тренування.

2. Способи нормування фізичної активності.

3. Фізичний стан (ФС) як основа програмування оздоровчого тренування (ОТ) та методи визначення його рівня.

4. Окремі характеристики змісту ОТ в залежності від РФС, контроль за впливом навантажень на організм.

Література:

1. Управление физическим состоянием организма. Тренирующая терапия /Хутиев Т.В., Антомонов Ю.Г., Котова А.Б., Пустовойт О.Г. − М.: Медицина, 1991. − 256 с.

2. Організм і особистість. Діагностика та керування /А.Магльований, В.Белов, А.Котова /. − Львів: Медична газета України, 1998. − С.250.

3. Амосов Н.М., Бендет Я.А. Физическая активность и сердце. − К.: Здоров’я, 1989. − 216с.

4. Душанин С.А., Иващенко Л.Я., Пирогова Е.А. Тренировочные программы для здоровья. − К.: Здоров’я, 1985. − 32с.

5. Пирогова Е.А. Совершенствование физического состояния человека. − К.: Здоров’я, 1989. − 168с.

У світовій практиці оздоровчого тренування існують різні підходи до визначення доцільності використання фізичних вправ. Найбільш поширеними є такі точки зору:

Вибір фізичних вправ може бути довільним за умови їх бажаної інтенсивності (Б.Спок, М.Амосов та ін.).

Вибір фізичних вправ повинен здійснюватися за такими педагогічними критеріями, як доступність вправи, ступінь безпеки її виконання, точність дозування фізичного навантаження (В.Лабскір).

Вибір фізичних вправ має обумовлюватися клініко-фізіологічними крите-ріями, насамперед можливістю ефективно впливати на активізацію резервів серцево-судинної системи, підвищення аеробної продуктивності організму (К.Купер, Л.Каганов та ін.).

На нашу думку, програмування оздоровчого тренування повинно здійснюватися за педагогічними та клініко-фізіологічними критеріями, оскільки вони доповнюють один одного.

Доведено, що найвищий оздоровчий ефект досягається при використанні аеробних вправ.

Для нормального функціонування організму людини необхідна певна “доза” РА. Обсяг РА людини залежить від фізіологічних, соціально-економічних і культурних факторів: віку, статі, рівня фізичної підготовленості, способу життя, умов праці й побуту, географічних та кліматичних умов тощо. Визначення раціональної норми РА залежно від індивідуальних особливостей людини є однією з актуальних проблем ОФК.

У спеціальній літературі описано декілька способів визначення раціональних обсягів РА. Найбільш поширено врахування таких показників:

1. Тривалість занять фізичними вправами впродовж тижня (год).

2. Витрати енергії за одиницю часу фізкультурної активності (ккал/хв, ккал/год, ккал/день).

3.Умовні бали (Х.Моль, К.Купер). Застосовуються формули аеробіки.

Типові варіанти змісту ОТр (міжнародний досвід):

1 варіант – зміст ОТр складають циклічні вправи, що виконуються безперервним методом, тривалість 15-30 хв. і більше, потужність 60-70% МПК.

2 варіант - використовуються вправи швидкісно-силового та силового характеру, які виконуються інтервальним методом. Тривалість вправи 3с-3хв. (такої ж тривалості й інтервали відпочинку між сереями вправ). Кількість вправ 5-10, кількість повторень – 3-5. Потужність 80-85% МПК.

3 варіант – комплексний підхід. Використовуються циклічні вправи, швидкісно-силові, силові та спорт. ігри. Інтенсивність навантаження в циклічних вправах в залежності від їх тривалості знаходиться в межах 45-75% МПК; у спорт. іграх, при прискореннях, та у вправах швидкісно-силового характеру – до 85-95% МПК.

Дата добавления: 2014-01-11