Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Екологічні ризики

Висновки ДЕЕ

Терміни проведення ДЕЕ

Тривалість проведення ДЕЕ обумовлюється її складністю, а також залежить від ступеня екологічного ризику для довкілля.

За ступенем складності об’єкту визначається вид ЕЕ і, відповідно, кількість експертів в експертній комісії:

- складна ЕЕ (проводиться для об’єктів, які належать до екологічно небезпечних об’єктів і видів господарської діяльності) – більше 15 осіб;

- Експертиза середньої складності (для об’єктів, які належать до екологічно небезпечних, але мають меншу потужність та масштаб впливу, або не належать до екологічно небезпечних об’єктів) – до 15 експертів;

- Проста ЕЕ (для видів діяльності, яка є екологічно безпечною) – до 5 експертів.

Тривалість ЕЕ

- проста – до 30 днів (за необхідності, або сумнівності заявленої документації може тривати до 45 днів);

- середньої складності – до 45 днів (можливе продовження до 60 днів);

- складна – до 90 днів (можливе продовження до 120 днів).

Висновки ДЕЕ можуть бути позитивними або негативними.

Негативні висновки можуть мати два формулювання:

1. Об’єкт ДЕЕ не може бути рекомендований до реалізації в зв’язку з...

2. Об’єкт ДЕЕ не може бути рекомендований до реалізації до доопрацювання його, враховуючи зауваження та пропозиції, які викладені у даних висновках.

За умови негативних висновків ДЕЕ об’єкт експертизи не підлягає подальшій реалізації.

Отримання позитивних висновків ДЕЕ є підставою для:

1. отримання ліцензії на комплексне природокористування;

2. отримання ліцензії на користування окремими видами природних ресурсів, здійснення господарської діяльності (на підставі екологічного обґрунтування ліцензії);

3. затвердження документації;

4. відкриття фінансування для подальшої діяльності об’єкту.

Повторна ДЕЕ

Підґрунтям для проведення повторної ДЕЕ є:

- доопрацювання матеріалів з врахуванням зауважень та пропозицій;

- зміна умов природокористування;

- реалізація об’єкту ДЕЕ з відхиленням від прийнятих раніше рішень;

- рішення суду, арбітражного суду.

 

 

В межах підприємств виділяють:

- постійний ризик: зумовлюється викидами підприємством у наволишнє середовище різних шкідливих речовин. Цей ризик визначається технологією, яка використовується на підприємстві. Заміна таких технологій на більш нові вимагає суттєвих капіталовкладень. Постійний ризик можна виключити, шляхом відмови від застосування даної технології і використання нової або повного закриття підприємства. Така радикальна технологічна революція є сприятливою для навколишнього середовище, але малоймовірна. Власники таких підприємств несуть юридичну відповідальність за шкоду, яку завдають НС, а тому повинні сплачувати ренту за використання природних ресурсів, зелені податки тощо. На сучасному етапі є цілий спектр не вирішених економіко-правових проблем. Зокрема, найчастіше власникам крупних підприємств, „вигідніше” забруднювати НС, ніж проводити певні заходи по очищенню викидів цього підприємства. Крім того, такі галузі як нафтопереробна, газ знаходяться у привілегійованому стані. Тому зараз в Мінекології України розглядається проблема про те, щоб значну частину доходів від таких видів діяльності знімати у вигляді ренти через механізми податків і різних зборів і направляти на реалізацію екологічних програм.

На жаль, екологічні проблеми дуже часто є предметом спекуляції.

- аварійний ризик: це ризик небажаних екологічних наслідків аварії на підприємстві або на транспорті. Аварійний ризик на відміну від постійного зв’язаний із невизначеністю. Наприклад, відбувся викид токсичних речовин в атмосферу. Оцінка такого викиду буде залежати від:

- напряму і сили вітру − чи дійде токсична хмара на жилий масив або розсіється над пустирем;

- періоду року та доби − найбільші втрати будуть у літній сонячний день, якщо хмара накриє місця де є велика кількість людей, а найменша взимку − в зимову ніч, коли жителі знаходяться у будівлях із щільно закритими вікнами і дверми. Для оцінювання невизначених аварійних ризиків застосовують різні методи математичного моделювання: теорія ймовірностей, лінгвістичних змінних, інтервальної математики і статистики та інші. Нам більш близький це ігрові методики, які ми з вами і використовували.

Ефективне оцінювання екологічного ризику є найважливішим моментом ЕЕ.

Розробка ГДК має майже 100-річну історію. Вперше в 1896 році Хірт запропонував використовувати для атмосферного повітря в якості ГДК хлороводню показник 160 мг/м3. Зрозуміло, що сьогодні ми з вами бачимо абсурдність даної величини (сучасна ГДК становить 0,5 мг/м3, що в 320 разів менше тієї, яку запропонував Хірт). Однак, це була перша спроба регламентувати забруднення НС. На початку 60-х років бувший СРСР був єдиною країною у світі, де ГДК мали законодавчу силу. Пізніше (в 1968 році) такі стандарти по ГДК були офіційно прийняті у 8-ми країнах, а до 1973 року – у 22-країнах світу. Потрібно відмітити, що розробка ГДК м’яко кажучи не „встигала” за темпами створення нових речовин і препаратів, а також вимагала величезних матеріальних витрат. Наприклад, в США розробка ГДК для однієї речовини займає 3 – 5 років і коштує від 300 до 600 тис. у.о.

На даний час в Україні розроблені ГДК більше, ніж для 320-ти речовин, які забруднюють атмосферу, 600 речовин, які забруднюють воду, і декількох десятків ревони, які забруднюють грунт. Близько ніж для 40 комбінацій ксенобіотиків розроблені сумарні ГДК (явище потенціювання).

Зовсім не розроблені стандарти для донних відкладів. (в більшості країнах Європи їх також немає). В Нідерландах, наприклад. Створені ГДК для окремих токсичних речовин, які накопичуються в мулі. Але ці нормативи були отримані не експериментальним шляхом, а методом статистичного моделювання, тому мають деяку відносність.

На сучасному етапі, ГДК практично є єдиним інструментом, за допомогою якого можна оцінювати вплив діяльності людини на НС, але існуючі нормативи ГДК мають свої недоліки:

1. ГДК практично є не екологічним, а швидше санітарно-гігієнічним нормативом, оскільки його пріоритетом є охорона в першу чергу здоров’я людей. Базується він на трьох критеріях шкідливості: токсична дія на організм людин; вплив на органолептичні властивості середовище: для води – запах, присмак, колір, мутність, для повітря – переважно запах; вплив на загальний санітарний режим водних джерел, повітряного середовища та грунтів. Зверніть увагу, лише третій критерій можна умовно вважати екологічним, оскільки він більше відображає інтереси медицини, аніж екологічний.

2. ГДК не враховує здатність токсикантів до трансформації в НС, що не дозволяє оцінювати реальний вплив їх на біоту і людину. Пригадаємо, що токсичний ефект залежить від багатьох факторів, в тому числі і від температури та сполук середовища, де знаходиться токсикант. Це досить виражено на прикладі важких металів: в одних випадках їх токсичність знижується (наприклад, при переході до складу халатів, після адсорбції на детриті і часточках грунту) в інших, навпаки – підвищується (наприклад, в процесі реакцій метилування, гідратування). Враховуючи такі недоліки, було запропоновано для екологізації водойм в якості ГДК приймати концентрацію токсичних речовин, яка спостерігається у зоні екологічного благополуччя (відносно чиста зона акваторії).

3. ГДК як загальнодержавний статус не враховує сезонні, зональні і регіональні особливості біотичних і абіотичних складових екосистем. Для корегування такого недоліку було запропоновано оцінювати, наприклад, забруднення грунтів за хімічним складом вологи, яка знаходиться у них. Потім її порівнюють із традиційними ГДК для поверхневих і підземних вод. Раціональність такого підходу була продемонстрована на дослідах із нітратами: при вмісті нітратів у грунті на рівні ГДК концентрація їх у вологому грунті складає 1500 – 4600 мг/л; у культурах, які вирощені на таких грунтах, кількість нітратів коливається від 2700 мг/кг (кінза) до 4500 мг/кг (коренеплоди буряка). Інші вчені пропонують в якості ГДК токсичного елементу використовувати подвійний фоновий вміст цього елементу в грунті. Враховуючи вищесказане, можна говорити про екологічну недоцільність використання єдиних ГДК для забруднених і „чистих” регіонів. Необхідно враховувати те, що „загальнодержавна універсальність” ГДК суперечить своїй природоохоронній меті, тобто націлює не на оздоровлення екологічної ситуації, а переважно на її стабілізацію; стосовно ж „чистих регіонів” – дає виправдано „горе-господарям” забруднювати НС до допустимої межі, якщо не дотягує до нормативу, значить і немає порушення.

4. ГДК не враховує асиміляційну ємність екосистеми (кількість токсикантів, які екосистема може знешкодити в процесі мінералізації або руйнування до нетоксичного стану, депонування і виведення за межі екосистеми). Зокрема, було показано, що рівень забрудненості середньої течії р.Дніпро такими металами як марганець, кадмій та свинець все досягла асиміляційних можливостей. Для цих металів були розраховані нижчі ГДК (0,0002, 0,04 та 0,04 мг/л відповідно), що є нижчими, ніж ГДК які встановлені для рибогосподарських водойм.

5. ГДК не застосовується до радіонуклідів, оскільки визначити допустиму дозу (до природного фону) забруднення та даний момент практично неможливо: по-перше, радіоактивний фон поверхні Землі змінюється від 0,8 до 3,0 мЗв/рік (для порівняння: прийнята норма опромінення людини за рахунок природного фону складає в середньому за 1 рік 1мЗв, протягом життя – не більше 0,1Зв); по-друге, радіаційний фон постійно збільшується завдяки видобутку та використанню корисних копалин, а також завдяки застосуванню добрив, під час будівельних робіт (зокрема, в будинках із каміння та кирпича доза опромінення людей, які перебувають у таких будинках в середньому на 20% вища, ніж від природного фону). В Україні середня за рік доза опромінення населення становить 4,86 мЗв/рік. Сюди входять: 0,2 мЗв (4%) – за рахунок внутрішнього β-опромінення; 0,28 мЗв (6%) – космічного випромінювання; 0,15 мЗв (3%) – природного γ-випромінювання; 0,17 мЗв (5%) – за рахунок 234U, 238U і 226Ra останній міститься у воді; 0,26 мЗв (3%) – природної радіоактивності будівельних матеріалів; 3,8 мЗв (78%) – 222Ra, який знаходиться у повітрі закритих приміщень. Дослідження останніх років свідчать про відсутність будь-яких нижніх порогів дії канцерогенних, мутагенних і радіоактивних речовин, тобто навіть незначне підвищення природного фону даної групи речовин є генетично небезпечним для будь-якого живого організму, в т.ч. і для людини. Зокрема, провідні вчені України вважають варварством підвищення ГДР (гранично допустимий рівень) забруднення продуктів харчування: ГДР для молока був встановлений на рівні 2.10-6 мКі/л (до 1989 року цей показник відображав допустимий рівень для радіоактивних відходів). Основні дози опромінення жителі територій, які постраждали від ЧАЕС, отримали в перші тижні і місяці після аварії (350 мЗв). В то же час для ліквідаторів аварії на ЧАЕС допустима доза опромінення була встановлена на рівні 250 мЗв. Таким чином, практично 30% учасників-ліквідаторів були фактично приречені на смерть від раку.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Що передається на державну екологічну експертизу | Смазочно-охлаждающие технологиче­ские средства в механической обработке металлов
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 556; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.024 сек.