Використання макросіву табличному процесорі Ехсеї

Друк звіту, створеного за допомогою диспетчера звітів

Видалення сценаріїв

Редагування сценарію

Якщо потрібно ввести зміни в сценарії - змінити його ім'я, зазначити інші комірки, що змінюються, ввести нові дані, необхідно виконати наступне.

і. Вибрати команду Сцена рий в меню Сервис, щоб відкрити діалогове вікно Диспетчер сценариев.

2. У списку Сценарии вибрати сценарій для редагування.

3. Потрібно вибрати кнопку Изменить. Ехсеї відкриє діалогове вікно Ишенение сценария (див. рис.6.47.).

Рис.6.47.. Діалогове вікно Изменение сценария

Якщо необхідно зробити зміни, тоді потрібно натиснути на ОК. З'явиться діалогове вікно Значення ячеек сценария (див.рис.6.48).

Рис.6.48. Діалогове вікно Значение ячеек сценария

4 Якщо це необхідно, тоді потрібно ввести нові значення і натиснути на ОК для повернення в діалогове вікно Диспетчер сценариев.

5 Потрібно повторити кроки 2-5 для редагування інших сценаріїв.

6 Потрібно натиснути на кнопку Закрить для повернення в таблицю.

Якщо є сценарії, що більше не потрібні, то видалити їх можна наступним чином:

1. Потрібно вибрати команду Сценарии з меню Сервис, щоб вивести на екран вікно Диспетчера сценариев.

2 У списку Сценарии потрібно виділити сценарії, який буде видалений.

Ехсеї не виводить попередження при видаленні сценарію і не існує ніякого способу відновити випадково видалені сценарії, необхідно переконатися, що сценарій, який буде видалений, саме той, без якого можна обійтися.

3 Потрібно натиснути на кнопку Удалить. Ехсеї видалить сценарій.

4. Потрібно натиснути на кнопку Закрить, щоб повернутися до таблиці.

і Потрібно вибрати команду Диспетчер отчетов в меню Вид.

2. Якщо список звітів порожній, потрібно натиснути на кнопку Добавить. З'явиться діалогове вікно Добавить отчет.

З У полі введення Имя отчета потрібно ввести ім'я звіту. У вікні Лист введіть ім'я робочого листа, за яким створювалися сценарії. При цьому вікно Вид можна відключити, у списку Сценарий вибрати потрібні сценарії (відмічаючи ім'я сценарію і натискаючи на кнопку Добавить).

4. Далі натиснути на кнопку ОК. З'явиться діалогове вікно Диспетчера отчетов з ім'ям звіту.

5. Потім натиснути на кнопку Печать.

6. У поле Копий ввести необхідне число примірників звіту.

Якщо якась дія часто повторюється, її виконання можна автоматизувати за допомогою макросу. Макрос — це серія команд і функцій, що зберігаються в модулі Уізиаі Вазіс. Уізиаі Вазіс - потужний сучасний засіб програмування, що містить біля 200 операторів.

Макросом називається пойменована послідовність команд, що виконується в автоматичному режимі. їх можна виконувати всякий раз, коли необхідно виконати бажану послідовність дій.

Технологія макросів широко використовується для виконання однотипних або складних дій, які займають багато часу в реальному режимі, і у табличних процесорах, зокрема Ехсеї. Наприклад, побудова однотипних таблиць, обчислення показників, робота з базами даних, формування зв'язків з іншими ^іпсктз-додатками, тощо.

Перед тим як написати макрос, необхідно спланувати кроки і команди, що він буде виконувати. Якщо при записі макросу була допущена помилка, її виправлення буде також записано. Щораз при записі макросу, він зберігається в новому модулі, приєднаному до книги.

Ехсеї працює з макрокомандами (процедурами) і макрофункціями. Макрокоманда - це послідовність звичайних команд, -за допомогою яких можна спрощувати роботу в табличному процесорі, а також розширити список його власних команд. Макрофункції допомагають визначити власні формули та функції, доповнювати їх до вбудованих в Ехсеї.

Макроси створюють безпосередньо в середовищі Уізиаі Вазіс, або в діалоговому режимі, що полегшує роботу користувача ПК і який складається з таких дій, як створення, редагування та виконання макросів.

Для створення макросу необхідно виконати такі дії:

1 Активізувати лист книги для якого створюється макрос.

2.В опції меню Сервис виконати послідовно команди МакросШачать запись.

З'явиться діалогове вікно Запись макроса з текстовими областями для введення імені макросу та додаткової інформації.

Ім'я макросу повинно починатися з літери, також забороняється використовувати прогалини. Ім'я макросу користувач може вказати своє

або погодитися з тим, яке запропонує система, наприклад "Макросі".

Поле Описание служить для введення інформації про призначення макросу.

Для встановлення макросу швидких клавіш використовують рядок Сочетание клавиш. Забороняється використовувати цифри і спеціальні символи, а також ряд клавіш з латинськими буквами у сполученні з клавішею СпігІ.

У списку Сохранить в: вказується місце, де буде зберігатися макрос. Це може бути Личная книга макросов. Тоді макрос може виконуватися для будь-якої відкритої книги, тому що вона активізується при завантаженні Ехсеї. Власна книга макросів схожа з іншими робочими книгами, різниця лише в тому, що вона вміщує лист з макросами. Щоб переглянути книгу з макросами, потрібно виконати команди Окно\0тобразить, потім вибрати в діалоговому вікні її ім'я "Регзопаї. ХЬЗ".

Якщо вибрати пункт Зта книга, тоді система запише макрос у окремий лист модуля, що розміститься в кінці активної книги. Вибір пункту Новая книга дозволяє відкрити нову робочу книгу і додати до неї новий лист модуля.

3. Дії пункту 2 завершуються натисненням кнопки ОК. Далі необхідно виконати команди, що будуть записані як макрос, наприклад, встановити формат стовпців таблиці, ввести постійну інформацію, формули для розрахунку показників, тощо.

4. Щоб зупинити запис макросу, достатньо натиснути кнопку встановить запись, яка з'являється на екрані в процесі запису макросу. Вказані дії можна також виконати засобами командного меню Сервис\Макрос\Остановить запись.

5. За допомогою вже відомої команди Сохранить меню Файл потрібно зберегти активну книгу зі створеним макросом на диску.

У макросах можна використовувати як абсолютні, так і відносні посилки на комірки. Абсолютні посилки встановлюються за замовчуванням, тоді при виконанні макросу обробляються тільки вказані комірки. Команда Относительньїе ссьілки надає можливість виконувати макрос для виділених комірок, тобто відносно позиції курсору на листі активної книги.

Для встановлення відносних посилок при створенні макросу потрібно натиснути кнопку Относительньїе ссьілки на панелі інструментів Остановка записи. Тоді відносна адресація буде використовуватися до кінця поточного сеансу роботи в М$.Ехсе1 або до чергового натиснення кнопки Относительньїе ссьілки.

Існує декілька способів виконання макросів:

• подвійне натиснення на імені макросу в діалоговому вікні Макрос;

• натиснення швидких клавіш, призначених макросу;

• використання графічних об'єктів. Виконання макросу з діалогового вікна Макрос.

1. Активізувати аркуш книги, для якого потрібно виконати макрос.

2. Послідовно виконати команди Сервис/Макрос/Макросьі На екрані з'явиться діалогове вікно Макрос, в якому необхідно вибрати ім'я макросу, потім натиснути кнопку Вьшолнить.

Запуск макросу з допомогою призначених клавіш. Як уже повідомлялось, ЕХСЕЬ надає можливість призначити макросу спеціальні клавіші. Натиснення призначених клавіш запускає макрос на виконання.

Призначення макросу графічного об'єкта. Щоб зв'язати макрос із графічним об'єктом, необхідно виконати наступні дії:

1. Активізувати аркуш робочої книги і вбудувати графічний об'єкт, наприклад рисунок.

2. Натиснути на' графічний об'єкт для появи маркерів виділення.

3. Натиснути правою клавішею миші на маркері виділення і вибрати в контекстному меню пункт Назначить макрос. Відкриється діалогове вікно Назначить макрос обьекту.

4. Щоб зв'язати з об'єктом уже створений макрос, потрібно вказати ім'я макросу або вибрати його зі списку Записать, після чого виконати вже відомі дії для його створення

Інколи необхідно змінити параметри та вміст макросів, наприклад призначити іншу комбінацію клавіш або графічний об'єкт для завантаження макросу виконати нескладні зміни його вмісту тощо.

Для редагування параметрів макросу необхідно виконати такі дії:

1. Відкрити діалогове вікно Макрос за допомогою команд Сервис/Макрос/Макросьі.

2. Вказати у списку ім'я потрібного макросу, потім натиснути кнопку Параметри макроса.

3. В діалоговому вікні, що з'явиться, змінити відповідні параметри і натиснути кнопку ОК.

Вміст макросів можна переглянути на екрані дисплея та відредагувати. Для перегляду вмісту макросів та редагування слід виконати такі дії:

1. Відкрити книгу, де знаходиться макрос. Якщо це Личная книга макросов, тоді слід виконати команди Окно/Отобразить і в діалоговому вікні вказати ім'я книги "Регеопаі.ХЬЗ". Для робочої книги достатньо

натиснути на ярличок аркуша з назвою макросу, наприклад "Модуль 1". На екрані з'явиться програма макросу, яка створена в середовищі Уізиаі Ваяіс, та додаткова панель інструментів з кнопками для створення, тестування і виконання макросу. Існує ще один спосіб для редагування макросів - послідовне виконання команд Сервис/Макрос/Макросьі. Потім у черговому діалоговому вікні Макрос вказати ім'я макросу і натиснути кнопку Изменить.

2. Редагування макроса виконується засобами текстового редактора, що вбудований у УВА (Уізиаі Вазіс Шііог)/ Після виконаних змін макрос зберігається на дискові.

У табличному процесорі макроси зберігаються у вигляді програм на листі модуля, початок і кінець позначаються операторами ЗиЬ і Епа.

Якщо лист модуля відкритий, дозволяється доповнювати текст програми коментарем, робити вставки з фрагментів інших програм тощо. Указані дії виконуються засобами редактора і не відрізняються від

техНОЛОГІЇ ТеКСТОВИХ редакторів ПІД ^ІПСІО\¥5.

Писати програми у Уізиаі Вазіс досить складно для користувачів, які його не вивчали, але для редагування вже створеної програми, поліпшення її роботи діалоговими вікнами досить просто.

Діалогові вікна неможливо створити за допомогою макросів. Дня цього використовуються функції УВА, наприклад Мз§Вох<3 та ІприЙВохС>. Синтаксис указаних функцій складається, власне, з назви функції та її параметрів. В якості параметра може використовуватись текстовий рядок, який береться в лапки тощо.

Дата добавления: 2014-01-11