Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основи розмежування економічних районів




 

Економічна регіоналізація має важливе теоретичне і практичне значення. Її обґрунтовують і реалізують на практиці в усіх країнах світу, оскільки це дає можливість покращувати управління локальними і регіональними економічними системами і соціальними процесами.

Регіонування території потрібне для практики. Воно використовується в процесі регіонального управління і регулювання регіонального розвитку, під час формування регіональної економічної і соціальної політики, для удосконалення політико-адміністративного поділу території тощо.

Соціально-економічні аспекти територіально-адміністративного району. Сучасна економічна наука поряд з поняттям „економічна регіоналізація” обґрунтовує також поняття „соціально-економічна регіоналізація” та „соціальна регіоналізація”. Особливо ця тенденція помітна в ринкових економіках і зараз в перехідних до ринку економіках. Це пов’язано з тим, що ринкова економіка базується на задоволенні попиту людей та їх соціального захисту зі сторони регіонального та державного бюджетів. При тому вважають, що в основу економічної регіоналізації покладено використання територіально-господарських комплексів. В свою чергу соціально-економічна регіоналізація передбачає виділення інтегративних суспільно-територіальних систем, а соціальна регіоналізація – виділення територіальних соціальних утворень. Зокрема О. І. Шаблій соціально-економічний район розглядає як великий регіон України, територія якого тісно пов’язана з найбільшим розташованим на ній населеним пунктом – демографічним, урбаністичним, соціальним, культурним і економічним ядром, що визначає її головні зовнішні функції і геопросторову організацію. Він також виділяє ознаки соціально-економічних районів:

- тісний соціально-економічний, демографічний і культурний взаємозв’язок території району з головним ядром – її найбільшим за кількістю населення містом;

- формування у великому регіоні територіальної соціально-економічної системи, тобто такого просторового поєднання населення, соціальної, виробничої, економічної сфер, в якому на основі їхнього взаємозв’язку, збалансованості і взаємодоповнюваності створюються оптимальні умови для життєдіяльності людей;

- спеціалізація регіону в загальноукраїнському (національному) поділі та інтеграції праці;

- можливість здійснювати в межах регіону територіальне регулювання та координацію соціальних, виробничих, економічних, фінансових, демографічних процесів.

В свою чергу у роботі М. І. Долішнього, М. М. Паламарчука, О. М. Паламарчука, Л. Т. Шевчук „Соціально-економічне районування України” наголошується, що соціально-економічне районування належить до фундаментальних досліджень. Водночас підкреслюється, що до основних напрямків фундаментальних досліджень, пов’язане з опрацюванням проблем соціально-економічної регіоналізації, необхідно віднести такі: - оцінку існуючого адміністративно-територіального поділу; - визначення параметрів регіону; - опрацювання принципів регіоналізації; - розроблення наукових підходів до методичного апарату; - аналіз запропонованих іншими авторами схем районування; - обґрунтування мережі регіонів, уточнення їхніх меж; - складання коректної характеристики кожного з великих регіонів, визначення проблем їхнього соціально-економічного розвитку.

У названій праці сформульовані принципи, які випливають із закономірностей районоутворення і водночас є основою методів регіоналізації території: - змістовність; - перспективність; - проблемність; - соціально-економічні умови життя; - відповідність регіону адміністративно-територіальному поділу; - зміцнення територіальної єдності держави і вдосконалення її територіальної організації; - врахування історико-географічних особливостей українських земель, національного і етнічного складу населення; - посилення територіальної спеціалізації виробництва і можливості для комплексного економічного і соціального розвитку території; - збереження єдності локальних систем розселення; - вибір найбільших центрів, які стануть центрами регіонів.

Таким чином економічна чи соціально-економічна регіоналізація є засобом відображення особливостей територіальної диференціації природних умов виробництва, соціальних умов розселення, політичних умов організації країни. Воно необхідне для покращення державного управління і місцевого самоврядування та повинно стати основою вдосконалення адміністративно-територіального поділу країни.

Ринкові аспекти територіально-адміністративного району. Теорія ринкової економіки обґрунтовує необхідність реального суб’єкта ринку – суб’єкта виробництва і суб’єкта споживання – якими є фізичні особи, підприємства й окремі адміністративно-територіальні одиниці: село, місто, район, область, тобто регіон. За територіальною організацією такі регіони сформовані як адміністративні одиниці і як економічні системи. Вони володіють трудовим потенціалом, природними ресурсами, соціальною інфраструктурою, формують власний бюджет, тобто мають усі ознаки окремої економічної системи. Їм властива спеціалізація виробництва, концентрація капіталу, власна структура товарної продукції, особливий характер внутрішніх і зовнішніх економічних зв’язків і, найголовніше, вони за сприятливих економічних умов можуть функціонувати зі створенням регіонального прибутку, не потребуючи дотацій з державного бюджету для розвитку. А це важливо для ефективного функціонування продуктивних сил і формування економічно самодостатніх регіонів. Тому в основі аргументації соціально-економічної регіоналізації варто використати принципи:

по-перше, економічної самодостатності локальних виробничих і обслуговуючих систем даної частини території;

по-друге, тісноту виробничих, технологічних, комерційних зв’язків об’єктів виробництва та обслуговування даної частини території;

по-третє, межі економічного району визначати рівнем тісноти економічних і соціальних зв’язків виробничих і обслуговуючих підприємств.

Такий підхід дає можливість обґрунтувати ряд економічних, фінансових, управлінських критеріїв і показників, які повинні бути в основі економічної регіоналізації. Такими критеріями можуть бути:

по-перше, продуктивна функція задіяної регіональної праці, основного і оборотного капіталу, тобто висока продуктивність виробничих і обслуговуючих підприємств регіону;

по-друге, ефективна функція праці і капіталу підприємств, яка є оберненою до продуктивної функції і виражає величину вартості праці і капіталу у вартості створеного регіонального продукту;

по-третє, прибутковість виробничих і обслуговуючих підприємств та економіки регіону загалом, яку отримують внаслідок вищої вартості (ціни) створеного регіонального продукту над вартістю (ціною) регіональних затрат праці, капіталу, ресурсів;

по-четверте, самодостатність бюджетів виробничих і обслуговуючих підприємств, домашніх господарств, органів регіонального управління, пенсійних фондів і соціального страхування;

по-п’яте, кредитоспроможність виробничих і обслуговуючих підприємств, здатність здійснювати капіталовкладення в сферу виробництва, сферу послуг, екологію, облаштування території, вулиць, зелених насаджень тощо;

по-шосте, платоспроможність працюючих і непрацюючих громадян регіону, вирівнювання рівнів життя людей;

по-сьоме, наявність органу управління економічним регіоном та бюджету регіону; виробничими процесами управляють самі підприємства і організації, а соціальні, екологічні, комунальні координує регіональний орган управління; межі економічного регіону стають межами адміністративно-територіальної одиниці.

Такий підхід важливий з погляду принципів функціонування ринкової економіки, до якої здійснює перехід Україна.

Районування України на фізико-географічній основі важливе з погляду раціонального використання природно-сировинних ресурсів і розміщення матеріаломістких виробництв, а районування на соціально-економічній основі – з погляду оптимізації пропорцій праці, капіталу, галузей виробництва товарів і послуг і, найголовніше, продуктивного і ефективного функціонування регіональної економічної системи загалом.

В умовах ринкової економіки все більшого значення при обґрунтуванні контурів економічних районів набувають критерії ціни реалізації товарів і послуг та її спроможності відшкодувати через амортизаційні нарахування затрати в основний капітал і затрати в обіговий капітал. Крім того величина прибутку повинна забезпечити плату за банківський кредит та повернення самого кредиту. Отже, ринкові аспекти виступають як пріоритетні при економічній регіоналізації країни в умовах переходу до ринку. Тому теорія ринкової економіки обґрунтовує необхідність враховувати при класифікації економічних районів систему адміністративно-територіального поділу і територіально-виробничу спеціалізацію суміжних районів. Це дає можливість обґрунтувати два аспекти економічних регіонів: моноадміністративні і поліадміністративні.

За ознаками моноадміністративні економічні райони дещо відрізняються від поліадміністративних – передусім наявністю єдиного органу управління, власного бюджету тощо, що значно полегшує вирішення економічних і соціальних питань. Поліадміністративні економічні райони не мають єдиного органу управління, бюджету (інколи можуть укладатися угоди між моноадміністративними районами, які належать до поліадміністративного). Поліадміністративні економічні райони не є суб’єктами ринку, а лише об’єктами державної економічної та інвестиційної політики, що не завжди дає змогу враховувати інтереси моноадміністративних.

Економічна аргументація меж району. Наукою обґрунтовано декілька підходів до економічної регіоналізації:

по-перше, економічна регіоналізація ґрунтується на визнанні, що регіон (район) існує реально і завдання дослідника полягає аргументовано визначити межі цього вже існуючого регіону;

по-друге, економічна регіоналізація ґрунтується на тому, що регіон вважають чисто розумовою, інтелектуальною конструкцією, яка дає змогу дослідникові впорядкувати інформацію в регіональному аспекті; цей підхід більше ґрунтується на суб’єктивному підході, тому кількість класифікацій районування зумовлена кількістю дослідників;

по-третє, економічна регіоналізація ґрунтується на тому, що регіон дійсно існує реально, але одночасно можна визначити лише районоутворюючий центр (ядро регіону), до якого тяжіють прилеглі до нього населені пункти, виробництва, транспортні артерії тощо.

Обґрунтування меж економічного району потребує відповідних економічних аргументів, зокрема загальних виробничих затрат на виготовлення продукції підприємствами і загальних споживчих затрат населення на придбання товарів. Загальні виробничі затрати включають собівартість продукції і транспортні витрати на перевезення продукції від центру до периферії, а споживчі витрати населення – вартість придбаного товару і транспортні витрати, пов’язані з поїздкою з периферії до центру. Для підприємств ціна їхньої продукції на периферії має забезпечити задовільний прибуток, а ціна споживчої продукції для населення у центрі має забезпечити заощадження їхніх доходів.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 951; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.