Рівень життя населення

Відповідно до закону економії суспільної праці, раціональне розміщення продуктивних сил розглядається як найважливіша пе­редумова підвищення рівня життя людей. Оскільки статистичні органи поки що не публікують синтетичних показників рівня життя людей в розрізі областей та економічних районів, виникає потреба в порівнянні господарського розвитку цих регіонів. Для цього вико­ристовують систему загальноекономічних показників, які характе­ризують рівні регіонального господарського розвитку. Ця система дає змогу ранжувати області й райони за рівнем розвитку продук­тивних сил, виявляти причини відставання окремих регіонів. Таки­ми показниками є:

¾ розподіл національного багатства, виробництва сукупного сус­пільного продукту та національного доходу по регіонах;

¾ розвиток основних галузей матеріального виробництва про­мисловості, сільського господарства і транспорту;

¾ використання трудових ресурсів.

Статистика ще не обліковує створеного по областях та еконо­мічних районах національного доходу. Цей показник зазвичай можна було б використовувати для зіставлення рівнів економічного розвитку.

Правда, важливим є опублікований показник валової доданої вартості на душу населення (табл. 8.3).

Таблиця 8.3

Динаміка валової доданої вартості на одну особу по регіонах

Роки	У фактичних цінах	Індекси фізичного обсягу	Індекси-дефлятори
валовий внутрішній продукт	валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу	валовий внутрішній продукт	валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу	валовий внутрішній продукт	валовий внутрішній продукт
	млрд. крб.	тис. крб.	відсотків до попереднього року	відсотків до 1990 р.	відсотків до попереднього року
			91,3	91,1	91,3	196,2
			90,1	89,8	82,3	1866,0
			85,8	85,7	70,6	3435,4
			77,1	77,4	54,4	1053,5
			87,8	88,5	47,8	515,5
	млн. грн.	грн.	відсотків до попереднього року	відсотків до 1990 р.	відсотків до попереднього року
			90,0	90,7	43,0	166,2
			97,0	97,8	41,7	118,1
			98,1	98,8	40,9	112,1
			99,8	100,6	40,8	127,3
			105,9	106,7	43,2	123,1
			109,2	111,1	47,2	109,9
			105,2	106,3	49,7	105,1
			109,6	110,5	54,4	108,0
			112,1	113,0	61,0	115,1
			102,7	103,5	62,7	124,5
			107,3	108,1	67,3	114,8

Важливим завданням науки нині є розроблення показників для виявлення конкретної залежності між рівнем розвитку продуктив­них сил та рівнем спеціалізації, комплексності, станом розвитку ви­робничої і соціальної інфраструктур як у районах, так і між; района­ми на різних стадіях господарського розвитку.

У системі показників раціональності розміщення продуктивних сил найважливішими є рівень життя населення та його регіональні відмінності. Водночас зазначимо, що аналіз рівня життя людей має певні особливості. Насамперед слід враховувати відмінності в умо­вах життя населення, спричинені природними, національними та соціально-економічними чинниками. Для цього треба знати сьо­годнішні й перспективні потреби населення окремих регіонів, особ­ливості способу життя людей різних районів країни. З цією метою розробляють науково обґрунтовані норми споживання матеріаль­них благ і послуг, складають раціональний бюджет цього споживан­ня, який відображує ці потреби на перспективу. Рівень задоволення потреб населення визначають як співвідношення фактично досяг­нутого рівня споживання матеріальних і духовних благ з раціональ­ними нормами споживання, розрахованими для населення певного регіону. Крім того, треба враховувати конкретні умови життя лю­дей, які визначають характер споживання матеріальних і духовних благ. Ці відмінності відображують специфіку споживання мате­ріальних благ міським і сільським населенням, їх доступність (відда­леність населених пунктів від великих міст).

Рівень життя характеризується низкою синтетичних показників, до яких належать: фонд споживання у використовуваному національ­ному доході, реальні доходи населення, номінальна заробітна плата робітників і службовців, реальна заробітна плата робітників і служ­бовців, доходи селян від громадського господарства, суспільні фонди споживання, обсяг роздрібного товарообороту.

Для визначення рівня життя порівнюють розміри й динаміку спо­живання продуктів харчування та непродовольчих товарів, житло­вих і комунально-побутових послуг, а також послуг транспорту, зв'яз­ку, соціально-культурної сфери, умов відпочинку та праці тощо.

Міжнародна статистика розраховує показник життєвого рівня за валовим внутрішнім продуктом (ВВП) або валовим національним продуктом (ВНП) на душу населення. За цим показником Україна значно відставала від розвинених країн ще до проведення реформ.

Упродовж останніх років в Україні істотно змінилися структура й розміри грошових доходів населення. У структурі грошових до­ходів зберігається тенденція до зниження частки заробітної плати.

Падіння реальної заробітної плати призвело до того, що вона в Україні не забезпечує навіть простого відтворення робочої сили, не кажучи вже про виконання нею функції стимулювання. Разом з тим у структурі грошових доходів зростає частка інших доходів, які перебувають у «тіні» й не оподатковуються.

Найвідчутнішими наслідками зниження реальних доходів і платоспроможного попиту населення є зниження обсягів споживання продуктів в харчування, погіршення його структури, якості та асорти­менту, що призводить до скорочення тривалості життя населення.

Падіння індексу людського розвитку спричинилося, крім зрос­тання бідності, зниженням рівня освіти, несприятливою еколо­гічною ситуацією, погіршенням стану здоров'я та скороченням три­валості життя населення. За останні роки зниження людського потенціалу держави зумовило від'ємний приріст населення та відтік висококваліфікованих спеціалістів.

Дата добавления: 2014-01-11