Rp.: Charta sinapisatae №10

Rp.: Dec. Corticis Quercus 20,0-200 ml

Rp.: Dec. rhizomatis Polemonii coerulei 6,0-180 ml

Rp.: Inf. herbae Adonidis vernalis 6,0-180 ml

D. S. Приймати всередину по 1 столовій ложці 3 рази на день

Приклад. Виписати відвар кореневища синюхи блакитної (Polemonium coeruleum), по 0,5 г кореневища на одну дозу. Призначити всередину по 1 столовій ложці тричі на день.

Розрахунок:

Кореневища синюхи на 12 приймань потрібно взяти:

0,5 г ∙ 12 = 6 г.

Весь об'єм відвару становитиме:

15 мл ∙12 = = 180 мл.

D. S. Приймати по 1 столовій ложці З рази на день

Виписуючи настій або відвар для зовнішнього застосування, враховують потрібну концентрацію, що в рецепті виражається співвідношенням маси лікарської сировини (в г) і загальної маси лікарської форми (в мл).

Приклад. Виписати відвар кори дуба у співвідношенні 1: 10 для полоскання горла.

D. S. По 1/2 склянки в підігрітому вигляді для полоскання горла

Настої і відвари видають з аптеки свіжоприготовленими. Якщо до настою або відвару потрібно додати якісь інші лікарські речовини, що виправляють смак чи запах (солі, сиропи, настойки, екстракти тощо), то їх додають до охолодженої рідини. У таких випадках суміші (мікстури), які утворилися, виписують за встановленими правилами.

Гірчичники — лікарська форма у вигляді паперу, покритий знежиреним порошком насіння гірчиці. Випускають також гірчичники-пакети. Гірчиця містить глікозид синігрин, який під впливом ферменту мірозину, що активується в теплій воді, розкладається з утворенням ефірної гірчичної олії, тіоціаналілу, а також глюкози і калію дисульфату.

D.S. Замочити у теплій воді, накладати на грудну клітку.

Емульсії (Emulsiones) — це рідка лікарська форма. Емульсією називається дисперсна система, що утворюється із взаємно нерозчинних рідин. Дисперсійною частиною є вода, а дисперсною — жирні або ефірні олії, бальзами тощо. Розмір дисперсних часток (крапель) коливається в межах 1-50 мкм. Емульсії — стійкі суспензії крапель жиру у воді. До складу емульсій крім лікарських речовин входять олія і емульгатор. Емульгатором найчастіше бувають желатоза, аравійська і абрикосова камедь. Добрим емульгатором є яєчний жовток (Vitellum ovi). Якщо кількість олії і емульгатора в емульсіях не зазначено, то за Фармакопеєю беруть 2 ч. олії, 1 ч. емульгатора і 17 ч. води.

Емульсії застосовуються зовнішньо і всередину, особливо у педіатричній практиці для маскування неприємного смаку ліків.

Суспензії (Suspensiones) складаються з подрібненої твердої речовини і рідини (тобто дисперсна фаза тверда, а дисперсійне середовище — рідке). Це грубодисперсні системи, каламутні ріди­ни, в яких розмір часток твердих речовин коливається в межах 0,1-10 мкм і більше. Тверді частки затримуються паперовими та іншими фільтрами. У більшості випадків у формі суспензій припи­сують лікарські засоби для прийому всередину, тому їх ще називають-суспензіями-мікстурами. Суспензії виготовляють за магіст­ральними рецептами. Новогаленові препарати — це водні, водно-спиртові,хлороформно-спиртові та інші витяжки з рослинної сировини. Від галенових вони відрізняються тим, що максимально очищені від баластних речовин і мають більшу фармакологічну активність. Новогаленові препарати призначають парентерально, випускають в ампулах (чи флаконах) з точно визначеною активністю. Наприклад, адонізид (витяжка з горицвіту), дігален і кордигіт (з наперстянок), конвалозид і корглікон (з конвалії), фламін (з цмину піскового) та інші.

3. Лікарські форми для ін’єкцій.

До лікарських форм, які призначені для парентерального введення, належать:

- стерильні водні і олійні розчини, суспензії, емульсії;

- порошки, таблетки, які перед введенням розчиняють у відповідних розчинниках. Їх використовують, головним чином, для підшкірного, внутрішньом'язового, внутрішньовенного і внутрішньоартеріального введення.

На відміну від розчинів для зовнішнього використання, розчини для ін'єкцій готують на воді для ін'єкцій (бідистильована, стерильна, апірогенна вода - не викликає підвищення температури тіла при парентеральному введенні). До лікарських форм для ін'єкцій ставляться певні вимоги:

- стерильність,

- відсутність механічних домішок,

- стійкість,

- апірогенність, і у ряді випадків

-ізотонічність.

Лікарські засоби для ін'єкцій, які випускаються в ампулах і флаконах фармацевтичною промисловістю, вже стерильні, в аптеці не стерилізуються, аптека їх тільки реалізує.

Розчини для ін'єкцій, які готуються в аптеці, підлягають обов’яковій стерилізації. В рецептах це відмічається словом

” Sterilisetur" ("Da sterilis", "pro injectionibus").

Розчини для ін'єкцій в ампулах виписують скороченим способом.

При виписуванні в ампулах сухої речовини вказують назву речовини і кількість в одній ампулі.

Деякі лікарські засоби для ін'єкцій виписуються у флаконах, При виписуванні ліків у флаконах дотримуються тих самих правил, що й при виписуванні ліків в ампулах. Різниця лише у тому, що після D. t. d. N. ніяких позначень не робимо. Якщо виписуємо препарат у темних склянках, то пишемо D. t. d. N... in vitro nigro.

У деяких випадках у назву готових лікарських форм для ін'єкцій, згідно з Фармакопеєю, входять слова "pro injectionibus", наприклад, pro Corticotropinum injectionibus, Parathyreoidinum pro injectionibus. Це не значить, що ці ліки стерилізуються в аптеці, вони вже стерильні і відпускаються у готовому вигляді.

Якщо виписуємо препарат, активність якого вказуємо в одиницях дії, це обов'язково позначається у рецепті.

Наприклад, треба виписати 6 флаконів інсуліну по 5 мл, з активністю

40 ОД в 1 мл.

Rp.: Insulini pro injectionibus 5 ml (40 OD - 1 ml)

Дата добавления: 2014-01-11