Організаційно-технологічна надійність будівельних процесів

Залежить від багатьох випадкових факторів, які дають відмови. Надійність – ймовірність збереження роботоспроможності. Оцінюють кількісно спочатку по кожному елементу. Збирають інформацію по відмовах і витратах часу на відновлення нормальної роботи. Узагальнюючий показник надійності – коефіцієнт готовності:

К_г=t_б/(t_б+t_пр),

де t_б – термін безаварійної роботи;

t_пр – термін простоїв,

К_г – для технічних засобів 0,86…0,92; трудових ресурсів 0,78…0,83; матеріальних елементів 0,8…0,85.

Кг процессу = Кгтз × Кгм × Кгтр, відповідно технічних засобів, матеріальних елементів, трудових ресурсів.

Тому розрахунки реальних ресурсів, як і будівельного процесу в цілому, треба вести з урахуванням надійності їх виконання.

1.9. Інженерна підготовка будівельного майданчика до будівництва

Виконанню робіт на об’єкті повинен передувати (упереджувати) комплекс заходів і робіт з підготовки будівельного виробництва, які забезпечують можливість здійснення будівництва відповідно до умов контракту. Підготовка будівельного виробництва включає загальну організаційно-технічну підготовку, підготовку до будівництва об’єкта, підготовку будівельної організації до виконання будівельно-монтажних робіт. Перші три види підготовки будуть детально розглядатися у відповідному курсі «Організації будівельного виробництва». Зараз слід тільки коротко зазначити, що на цьому етапі підготовки необхідно замовнику в установленому порядку відвести будівельний майданчик і передати його за актом підряднику, а також отримати дозвіл в місцевому органі Держархбудінспекції на виконання робіт в установленому порядку відповідно до ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОЗВОЛУ НА ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ, затверджене НАКАЗом ДЕРЖБУДУ УКРАЇНИ 05.12.2000 № 273.

Замовник у складі документації на право використання будівельного майданчика передає підряднику також необхідні умови на виконання робіт в зоні повітряних ліній електропередач і зв’язку, в смузі діючих залізничних колій, в місцях проходження підземних комунікацій, користування електроенергією, газом, водою, та ін.; дозвіл на вирубку лісу, пересадку дерев, зніс чи перенесення будівель, споруд, комунікацій і т. ін. Замовник передає також підряднику по акту документацію на геодезичну основу для будівництва і на закріплені на теріторії будівництва пункти і знаки цієї основи з оглядом її в натурі. Склад і об’єм розбивочної основи повинні відповідати вимогам нормативних документів з будівництва.

Підготовка до виконання будівельно-монтажних робіт повинна виконуватися у повному обсязі перед початком будь-якого виду робіт. До початку будь-яких основних будівельно-монтажних робіт необхідно:

- відвести в установленому порядку в натурі майданчик (трасу) для будівництва;

- влаштувати необхідну огорожу будівельного майданчика (охоронну, захисну, сигнальну);

- виконати геодезичні розбивочні роботи із закріпленням головних знаків;

- розчистити територію;

- виконати зрізку рослинного шару грунту з обов’язковим його збереженням для подальшого використання;

- зробити вертикальне планування будівельного майданчика з влаштуванням водовідводу;

- виконати влаштування постійних і тимчасових доріг і під’їздів на будівельному майданчику, інженерних мереж;

- забезпечити будівельний майданчик протипожежним водопостачанням, зв’язком, засобами пожежогасіння.

При розчистці території, якщо можливо, то пересаджують дерева і кущі, або огороджують ті, що можна зберегти. Решту, відповідно до узгодженого з зеленбудом проекту, викорчовують, використовуючи кущорізи, механічні і електричні пилки, бульдозери. Будівлі та споруди розбирають та переносять або руйнують, використовуючи автокрани або екскаватори оснащені кулею. При розробці опрацьовують схему, забезпечуючи стійкість констукцій. Послідовність розборки повинна бути зворотньою послідовності монтажу. Водовідвід поверхневий «чужої води» виконують нагорними канавами з обвалуванням вздовж межі будівельного майданчика із сторони вищої частини з ухилом не менш 0,003.

«Свою воду» відводять за рахунок ухилу при плануванні, а при необхідності ‑ відкритого, або закритого водостоку. При необхідності додатково влаштовують відкритий, або закритий дренаж.

Геодезичні розбивочні роботи повинні виконуватися відповідно до вимог
ДБН В.1.3-2:2010.

Геодезична розбивочна основа на будівельному майданчику повинна влаштовуватись замовником або за його замовленням спеціалізованими організаціями і передаватися по акту підряднику.

Послідуючі геодезичні розбивочні роботи в процесі будівництва і геодезичний контроль точності виконання будівельно-монтажних робіт повинен виконувати підрядник.

Утворюють будівельну мережу на будівельному майданчику з повздовжніми і поперечними осями, які визначають місцезнаходження будівель і споруд на місцевості:

- вершини основи мережі;

- головні осі будівель;

- вершини додаткової сітки.

Приклад влаштування окремих елементів геодезичної мережі приведений на рис. 1.1. Довжина сторін головної мережі 200…400м, додаткової 20…40м. Будівельну мережу планують на будгенплані або (а також) топографічному плані. Указують місцезнаходження та спосіб закріплення пунктів мережі на місцевості. Умови: зручність, збережність, стійкість, будівлі всередині мережі, сітки паралельні осям будівель, можливість прямого вимірювання по всіх сторонах мережі.

Рис. 1. 1. Схеми винесення на місцевість та закріплення будівельної геодезичної основи: а ‑ будівельної сітки; б ‑ основних осей будівлі від будівельної сітки; в ‑ основних осей будівлі від червоної лінії; г ‑ закріплення основних осей та реперів; д ‑ ґрунтовий геодезичний знак; е ‑ дерев'яне будівельне обнесення; є ‑ металеве будівельне обнесення; 1 ‑ репери державної геодезичної мережі; 2 ‑ будівельна сітка; 3 ‑ осі умовної координатної сітки; 4 ‑ будівля; 5 ‑ червона лінія; 6 ‑ пункти закріплення основних осей будівлі; 7 ‑ те саме, контрольні; 8 ‑ репер від нівелірної сітки; 9 ‑ металева пластинка розміром 100 х 100 х 6 мм з позначками осі, вибитої керном; 10 ‑ арматурний стрижень діаметром 12...16 мм; 11 ‑ металева хрестовина; 12 ‑ бетон; 13 ‑ стояк; 14 ‑ цвях; 15 ‑ дошка; 16 ‑ інвентарний елемент закріплення осі

Рис. 1.1,а. Приклади закрыплення головних та основних осей будывлы створними знаками

Один з варіантів перенесення осі на дно котлована зображено на рис. 1.1,б. Теодоліт необхідно установити над одним із створних знаків, яким закріплена ось, навести промінь теодоліта на протилежний створний знак цієї ж осі та нахиливши трубу перенести промінь теодоліта на дно котлована і там забити кілочок, який покаже місцеположення цієї осі на дні котлована. Аналогічно треба перенести ось біля протилежної стінки котловану.

Рис. 1.1,б. Схема перенесення осі на дно котлована.

Один з варіантів винесення вертикальної позначки на дно котловану представлено на схемі рис. 1.1,в. на

Рис. 1.1,в. Схема перенесення вертикальної позначки на дно котловану: Р₁ – репер; Р₂ – проектна позначка дна котловану; a – відлік по рейці, яка установлена на репер; b - відлік по рейці, яка установлена на дно котловану; c, d відліки по мірній стрічці (рулетці)

Перенесені осі на дні котловану закріплюють на обносці забитими гвіздками, до них закріплюють шнур або дріт, якими визначають місцеположення осей (рис. 1.1,г). Але краще закріплювати виносні осі, які зміщені від основних на деякий розмір і паралельні основним осям.

Вертикальність колон в процесі монтажу визначають за допомогою двох теодолітів (рис. 1.1,г). Приклади виконання геодезичних робіт в процесі монтажу одноповерхових будівель наведено на рис. 1.1,д.

Рис. 1.1,в. Закріплення осей на лбносці на дні котловану.

Рис. 1.1,г. Визначення вертикальності колони в процесі монтажу: 1 – риска на оголовці раніше змонтованої колони; 2 – промінь візування теодоліта; 3 - риска на оголовці колони, яка монтується.

Рис. 1.1,д. Геодезичні роботи при монтажі одноповерхових будівель: а – передача розбивочних осей на дно котловану; б – вивіряння колони двома теодолітами; в – вивіряння вертикальності змонтованого ряду колон; г – нівелірування колон по маркувальних позначках; д - нівелірування колон підвішуванням рейки; 1 – висок; 2 – дріт, який фіксує розбивочну вісь; 3 – причалка; 4 – металевий кілок; 5 – теодоліт; 6 – промінь візування теодоліта; 7 – риски на гранях колони; нівелірна рейка; 9 – маркірувальна позначка; 10 – нівелір; 11 – пристосування для підвішування рейки.

Рис. 1.1,е. Геодезичні роботи при зведенні багатоповерхових будівель: а – перенесення розбивочних осей на черговий поверх; б – перенесення вертикальних позначок на черговий поверх; 1 – створний знак осі; 2 – теодоліт; 3 – риски базових осей на цоколі; 4 - промінь візування теодоліта; 5- риска, зроблена карандашом; 6 – риска перенесеної осі; 7 – репер; 8 – нівелірна рейка; 9 – нівелір; 10 – рулетка; 11 – кронштейн; 12 – вантаж.

Рис. 1.1,ж. Перенесення осей на дно котловану з обноски виском: 1 – висок; 2 – дріт, натягнутий по осях; 3 – обноска.

Значно детальніше виконання геодезичних робіт приведено за адресою:

http://www.google.com.ua/search?q=%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%81+%D0%BE%D1%81%D0%B8+%D0%BD%D0%B0+%D0%B4%D0%BD%D0%BE+%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0&hl=ru&gbv=2&tbm=isch&ei=noJ4TuiBOcPc4QT-3tTeCw&start=0&sa=N

Для розбивки використовують геодезичну мережу. По координатах розраховують кути і відстані, а потім виносять в натуру мережу. Кути мережі закріплюють знаками із забетонованих рейок або труб. Підошва знаку нижче глибини промерзання. Таким же чином закріплюють головні осі будівлі. Висотне закріплення - реперами. Замовник передає підрядникам всю необхідну документацію та закріплені на місцевості головні знаки. Створними знаками закріплюють головні осі будівлі.

Закінчення підготовчих робіт як в межах, так і за межами будівельного майданчика підтверджуються актом, який складають замовник і підрядник (якщо необхідно, то і субпідрядник), профком підрядника і представника органів Держгірпромнагляду.

Дата добавления: 2014-01-11