Вибухові роботи

Бурові роботи

Влаштовують шпури діаметром до 75 мм, глибиною до 5 м і свердловини (більші діаметр і глибина) Бурять суцільним забоєм, розпушуючи і виймаючи всю породу, або колонковим методом, розпушуючи та виймаючи породу тільки по кільцевій поверхні забоїв – дістають керни. Буріння застосовують для вивчення характеристик грунтів, рівня ґрунтової води, влаштування свердловин водопостачання і водопониження, виконання вибухових робіт, улаштування палей, штучного закріплення грунтів. При різноманітних способах буріння грунт розрушають різанням, стиранням, ударом, сколюванням і комбінованим методом. Подрібнений грунт транспортують на поверхню гідравлічним, пневматичним або механічним способами. Ефективно ‑ гвинтовим конвейєром.

Найчастіше застосовують механічне буріння обертовим, ударним і вібраційним способами. Найбільш розповсюджений ‑ обертовий (шнекове, колонкове, роторне буріння). Шнекове ‑ в м'яких грунтах глибиною до 30 метрів. Колонкове ‑ в будь-яких грунтах глибиною до 200 метрів. В свердловину подають глиняний розчин, який охолоджує інструмент, вимиває роздрібнені частинки породи на поверхню і попереджує обвал стінок свердловини. Керни дістаються на поверхню в трубі. Ударний спосіб ‑ суцільним забоєм глибиною до 250 метрів для розвідування і інженерно-геологічних досліджень, при улаштуванні набивних палей. Буровий снаряд масою 3 т падає з висоти І метра. Перфоратори для буріння шпурів: ручні масою до 24 кг на глибину до 3 метрів, станкові масою до 40 кг на глибину до 5 метрів.

Термічний метод ‑ породи розрушають відкритим вогнем (термобур з пальником, який дає температуру до 2000°С для твердих порід).

Гідравлічний ‑ застосовують для легких суглинків і пливунів. Воду нагнічують в свердловину через спеціальні насадки на трубі. Розмитий грунт вижимається з водою вздовж обсадної труби.

Для розпушення, а також безпосередньо для влаштування виїмок і насипів. Вибухові речовини, підготовлені до вибуху, – заряд. Його розташовують в зарядних камерах ‑ шпурах, свердловинах, гірничих виробках. Розрізняють вибухи навикид, якщо радiус вирви рівний глибині закладання заряду, а якщо більший ‑ то це підсилений викид. Якщо порода роздріблена, але не викинута, то це заряд пушіння, а якщо тільки в безпосередній близькості від заряду ‑ прострілювання. Камуфлетний ‑ на значній глибині з місцевим ущільненням породи.

Для вибухових робіт застосовують аммоніти, акватол, алюмотол, гранулотол, грануліти. Для збудження вибуху вибухових речовин (ВР) в зарядах використовують засоби вибуху ‑ капсюль-детонатори, електродетонатори, детонуючі і електропровідні шнури, засоби запалювання вогнепровідного шнура, джерело струму для електричного підривання. Накладні заряди менш ефективні ‑ великий заряд, значне розкидання. Кращі ‑ глибинні.

При проходці котлованів і траншей розраховують потрібну кількість, місцезнаходження свердловин та зарядів залежно від об'ємів, видів порід та видів вибухів.

Безпека праці: до виконання вибухових робіт допускаються тільки особи, які пройшли спеціальний курс навчання та здали екзамени. Організації, що мають ліцензію. Зона огороджується, обов'язково подається сигнал, всіх людей виводять в безпечні місця. Обов'язково рахують вибухи і заряди, приймаючи відповідні заходи, якщо якийсь заряд не вибухнув. Щоб зменшити розліт шматків порід, місця вибуху огороджують і вкривають.

Дата добавления: 2014-01-11