Загальні положення оборонного бою механізованого відділення

Заняття друге

Підготовка і ведення оборонного бою механізованим відділенням

Вступ

Разом з оснащенням підрозділів, частин сучасною бойовою технікою нового покоління командування Збройних Сил України велику увагу приділяє розробці нових принципів їх бойового застосування. Важливе місце при цьому займають питання використання механізованих та танкових підрозділів в бою.

Військові спеціалісти вважають їх найбільш пристосованими із всіх родів Сухопутних військ до ведення бойових дій в умовах застосування зброї масового ураження. Оснащення механізованих підрозділів сучасними БМП (БТР), які мають потужне озброєння, броньований захист, високу швидкість руху, проходимість та маневреність, підвищують можливості маневру на полі бою. Вони здатні вести рухомий бій, швидко зосереджуватися та наносити несподівані удари по підрозділам противника під час ведення оборони.

Основним принципом використання механізованих та танкових підрозділів є застосування танків і броньованих машин на напрямку зосередження основних зусиль, що призводить до суттєвих змін в шикуванні бойового порядку, в питаннях управління, а також в бойовому та матеріально – технічному забезпеченні підрозділів та частин.

Тому основні принципи застосування механізованих та танкових підрозділів в обороні і складають зміст даної лекції.

1. Загальні положення оборонного бою механізованого відділення.

2. Порядок роботи командира механізованого відділення по організації оборонного бою.

3. Ведення оборонного бою механізованим відділенням.

Оборона здійснюється з метою відбиття наступу сил противника, які переважають, завдання йому максимальних втрат, утримання важливих районів (об’єктів) місцевості та створення сприятливих умов для переходу в наступ.

Вона буде широко застосовуватися не тільки на початку, але і в ході війни. Підрозділи можуть переходити до оборони навмисно або вимушено, завчасно або під час бою, в умовах:

- відсутності зіткнення з противником;

- безпосереднього зіткнення з противником.

Дії підрозділів у обороні повинні бути стійкими та активними, здатними відбити удари усіх видів зброї, атаку переважних груп танків і піхоти противника, які підтримуються потужним вогнем артилерії та ударами авіації, активними діями його повітряних аеромобільних десантів і диверсійно-розвідувальних груп.

Стійкість і активність підрозділів, що обороняються, досягаються:

- безперервною розвідкою противника;

- майстерно організованою обороною і системою вогню;

- ретельним маскуванням вогневої позиції;

- умілим використанням вигідних умов місцевості, її інженерним обладнанням і створенням загороджень, застосуванням несподіваних для противника способів ведення бойових дій;

- своєчасним маневром підрозділами і вогневими засобами та вогнем;

- негайним знищенням противника, який вклинився в оборону;

- витримкою, стійкістю та завзяттям підрозділів, що обороняються, їх високим моральним духом;

- постійним виконанням заходів щодо захисту від зброї масового ураження, високоточної зброї та інформаційно-психологічного впливу противника;

- завзятим і тривалим утриманням позицій (рубежів);

- усебічним забезпеченням і підготовкою особового складу до тривалоговедення бойових дій, у тому числі і в умовахповного оточення.

В обороні кожен солдат, уміло використовуючи свою зброю, фортифікаційні споруди, загородження і вигідні умови місцевості, здатний знищити велику кількість живої сили противника і успішно вести боротьбу з його танками та іншими броньованими машинами.

Інженерні заходи, що виконуються відділенням своїми силами, повинні значно підсилити його живучість і стійкість. Кожна ділянка місцевості повинна бути перетворена у міцну бойову і вогневу позицію, справжню фортецю з круговою обороною, яка забезпечує довготривале їх утримання навіть в оточенні противником.

Механізованому відділенню забороняється залишати позицію, яку займає, і відходити без наказу командира взводу.

Під умовами переходу підрозділу до оборони мається на увазі конкретна тактична обстановка (положення, стан і характер дій противника і своїх підрозділів, а також сусідів, умови місцевості), в якій здійснюється організація оборони та перехід до неї підрозділів. Із всіх елементів обстановки важливий вплив на умови переходу підрозділів до оборони мають дії противника.

В умовах безпосереднього зіткнення з противником підрозділ може переходити до оборони:

- з метою відбиття контратак переважаючих сил противника в ході наступу;

- для закріплення та утримання захоплених рубежів;

- для перекриття флангу на напрямку, що загрожує;

- у результаті невдалого зустрічного бою з переважаючими силами противника.

Перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником є найбільш складним. Він буде здійснюватися, як правило, при дії вогню противника, при постійній загрозі його нападу, при наявності відкритих флангів та стиків, часто на невигідний для тих, хто наступає місцевості. Крім того, підрозділи з початку будуть вимушені оборонятися в тому угрупуванні сил та засобів, в якому вели наступ.

В умовах відсутності зіткнення з противником підрозділ може переходити до оборони:

- при обороні у другому ешелоні;

- при переході до оборони під прикриттям підрозділів, що обороняються в смузі забезпечення;

- при обороні морського узбережжя, де очікується висадка морського десанту.

При переході до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником створює найбільш сприятливі умови для організації та підготовки оборони. Командири підрозділів будуть мати, як правило, більше часу, кращі умови для організації оборони, а особовий склад – для інженерного обладнання позицій. В такій обстановці з метою прискорення інженерних робіт може широко застосовуватися інженерна техніка.

Механізоване відділення може розподілятися на бойові тактичні групи, які створюються у складі 2 – 3 і більше військовослужбовців.

Розподіл відділення на бойові тактичні групи дозволяє створити більш гнучкий та розосереджений бойовий порядок, підвищити ефективність вогневого ураження противника і живучість підрозділу, забезпечує взаємну підтримку і прикриття вогнем на полі бою під час здійснення маневру.

Склад бойових тактичних груп залежить від організаційно-штатної структури відділення і наявності вогневих засобів, додатково можуть входити обслуга АГС-17, чи СПГ-9.

Відділення складає, як правило, три бойові тактичні групи, дві з яких – вогневі, а одна – маневрена.

Механізоване відділення обороняє бойову позиціюфронтомдо 100 м, на якій обладнуються основні і запасні (тимчасові) позиції для вогневих засобів, що дають змогу разом із сусідніми відділеннями знищувати противника вогнем перед фронтом і на флангах опорного пункту взводу.

Бойова позиція складається з ділянки оборони, в межах якої обладнуються:

- основні і запасні окопчики для стрільців (бойових груп), гранатометника, командира відділення;

- площадка (окопчик) для ручного кулемета;

- укриття для особового складу (щілина, бліндаж, перекрита ділянки траншеї);

- ніші для бойових і господарчих запасів;

- тупіки і розширення для забезпечення зустрічного руху;

- відхоже місце;

- водозбірна яма;

- хід сполучення до БМП (БТР).

На бойовій позиції відділення стрільці, кулеметники і гранатометник розташовуються так, щоб усі підступи до неї перед фронтом і на флангах були під дійсним, особливо фланговим і перехресним, вогнем, а загородження і перешкоди добре проглядалися і прострілювалися.

Залежно від обстановки і рішення командира вони можуть розміщуватися:

* розосереджено (рівномірно) - відстань між стрільцями, кулеметником, гранатометником в траншеї може бути 14 – 16 м;

* бойовими групами - відстань між бойовими групами (“двійками”, “трійками”)– 20 – 30 м, а між собою в середині – до 5 м.

Бойова позиція відділення, що розміщується в другій лінії (запасна), повинна мати добрий обстріл перед своїм фронтом, в проміжках між відділеннями, що знаходяться попереду, а також у тилу.

На позиції механізованого відділення можуть розташовуватися вогневі засоби старших командирів.

Командир відділення керує підлеглими,розташовуючись у такому місці, звідки зручніше керувати відділенням, спостерігати за місцевістю і сигналами командира взводу.

На позиції механізованого відділення обладнуються основні та запасні вогневі позиції для:

- БМП (БТР);

- кулемета;

- гранатомета;

- придатних вогневих засобів.

Вогневі позиції повинні мати сектор обстрілу і по можливості скритні шляхи підходу та висування. По призначенню вогневі позиції діляться на:

- основні – для виконання основного вогневого завдання;

- тимчасові – для виконання окремих часткових завдань;

- запасні – на випадок необхідності здійснення маневру або вимушеного залишення основної позиції;

- фальшиві – для того, щоб ввести противника в оману.

Вогневі позиції вибираються з урахуванням завдань, що виконуються та умов місцевості. Вони обладнаються в інженерному відношенні та ретельно маскуються.

Вогнева позиція БМП (БТР) обладнується за позиціями вогневих засобів відділення на відстані до 50 м із таким розрахунком, щоб їх вогнем забезпечувалося виконання вогневих задач і прикриття відділення на позиції.

Для БМП (БТР) підготовляються одна основна і одна (дві) запасні позиції. Вони вибираються, як правило, в тому місці, яке забезпечує скрите її розташування, таким чином, щоб можливо було вести спостереження за противником і вести вогонь на граничну дальність, прикрити вогнем особовий склад відділення під час інженерного обладнання позиції, забезпечити кругову оборону, можливість ведення зосередженого вогню, а також скриті шляхи для маневру з одної вогневої позиції на іншу.

Таким чином, механізоване відділення обороняє бойову позицію, яка є елементом бойового порядку взводного опорного пункту.

При побудові взводу в одну лінію бойові позиції механізованого відділення розміщують в одній траншеї з інтервалом 50 м між ними. Бойова позиція механізованого відділення може знаходитися в центрі, на правому або лівому фланзі опорного пункту взводу.

У разі побудови бойового порядку взводу у дві лінії в опорних пунктах взводів, розташованих на найбільш імовірному напрямку наступу противника, позиція одного з відділень взводу, з метою посилення стійкості оборони, може облаштовуватися у глибині опорного пункту (на другій лінії) на відстані100 - 200 м за траншеєю. У разі загрози нападу противника з флангу бойовий порядок може будуватися:

- уступом уперед;

- уступом назад.

БМП (БТР), які мають могутнє озброєння та броньовий захист, є основою оборони бойової позиції механізованого відділення. БМП (БТР) в опорному пункті механізованого взводу розташовуються по фронту з інтерваломдо 200 м і в глибину не менше 100 мвід першої траншеї. Вогневі позиції для них вибираються з урахуванням умов місцевості як на передніх, так і на зворотних схилах висот із таким розрахунком, щоб забезпечувалося спостереження за противником і ведення вогню на граничну дальність прямою наводкою з гармат, кулеметів і протитанковими керованими ракетами, взаємна вогнева підтримка та можливість вести зосереджений вогонь перед переднім краєм і на флангах опорного пункту, а також кругова оборона, приховане розташування вогневих засобів та маскування.

Розташування танків повинне забезпечувати під час стрільби безпеку механізованих підрозділів, які діють попереду. Прямолінійне їх розміщення, як і інших вогневих засобів, забороняється.

БМП з екіпажем без десанту може виділятися для дій у:

- вогневій засідці;

- складі бронегрупи батальйону (роти).

Місце командира механізованого відділення, як правило, обладнується на позиції в такому місці, звідки зручніше управляти відділенням, спостерігати за місцевістю, противником і сигналами командира взводу.

Дата добавления: 2014-01-11