Порядок роботи командира механізованого відділення по організації оборонного бою

Управління підрозділами і вогнем полягає в цілеспрямованій діяльності командира механізованого відділення щодо підтримання постійної бойової готовності відділення, своєчасній підготовці його довоєнних дій і безперервному керівництві ним під час виконання поставлених завдань.

Підготовка дій відділення - це сукупність заходів, що включає:

- організацію бойових дій;

- підготовку особового складу до виконання завдання;

- здійснення контролю готовності відділення до виконання поставленого завдання;

- інші заходи.

Командир відділення несе повну од­ноособову відповідальність за бойову готовність, під­готовку відділення, озброєння і техніки до бою та успішне виконання бойового завдання в уста­новлені терміни, а також за виховання, військову дис­ципліну та морально-психологічний стан особового складу. Він завжди повинен знати, де знаходяться, яке завдання виконують, в чому мають потребу підпорядко­вані йому відділення, (солдати, сер­жанти) та який Їх морально-психологічний стан.

В бою командир відділення зобов'я­заний:

- стежити за ходом бою;

- вести розвідку противни­ка;

- своєчасно ставити завдання підлеглим;

- уміло вико­ристовувати всі вогневі засоби, а також результати вог­невого ураження противника.

Робота командира механізованого відділення щодо організації дій починається з одержанням завдання і здійснюється, як правило, на місцевості. Порядок роботи командира відділен­ня залежить від конкретної обстановки, одер­жаного завдання та наявності часу.

В умовах відсутності зіткнення з противником

Отримавши завдання на перехід до оборони в умовах відсутності зіткнення із противником, командир механізованого відділення після з’ясування отриманого завдання та оцінки обстановки зобов’язаний:

- провести (довести) бойовий розрахунок відділення та організувати підготовку відділення до виконання завдання;

- вивести відділення на вказану позицію;

- організувати безпосередню охорону, визначити завдання підлеглим, вибрати основну і запасну вогневі позиції для БМП (БТР), вогневі позиції кулеметнику, гранатометнику і місця стрільцям (основні і запасні вогневі позиції для гранатометів, протитанкових керованих ракетних комплексів);

- віддати бойовий наказ;

- узгодити дії особового складу з відбиття атаки противника;

- організувати управління, інженерне обладнання і маскування позиції;

- визначити відстані до орієнтирів, підготувати дані для ведення вогню вдень і вночі та скласти картку вогню;

- перевірити знання особовим складом поставлених завдань;

- доповісти командиру взводу про зайняття позиції, організацію системи вогню, виконання добового завдання з інженерного обладнання позицій і готовності до бою.

В умовах безпосереднього зіткнення з противником

Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником командир відділення після захоплення (заняття) і закріплення зазначеного (вигідного) рубежу:

- усвідомлює завдання;

- оцінює обстановку;

- проводить (уточнює) бойовий розрахунок і визначає завдання підлеглим;

- ставить завдання особовому складу;

- організовує спостереження, систему вогню, взаємодію та інженерне обладнання позиції.

Надалі командир відділення:

* детально вивчає місцевість;

* уточнює завдання особовому складу і порядок взаємодії;

* готує дані для ведення вогню вдень і вночі;

* складає картку вогню;

* за потреби вирішує й інші питання.

Вогнева позиція БМП (БТР) вибирається в такому місці, щоб забезпечувалося приховане її розміщення, прикриття особового складу відділення вогнем під час проведення інженерного обладнання позиції.

Під час з’ясування завдання командир відділення повинен:

- зрозуміти завдання взводу (опорний пункт і завдання щодо відбиття наступу і знищення противника, який вклинився в оборону; смугу вогню, додаткові сектори обстрілу і ділянки зосередженого вогню взводу; якими силами і засобами забезпечуються фланги, стики і проміжки і хто відповідальний за них);

- зрозуміти завдання відділення (позицію і завдання, смугу вогню і додатковий сектор обстрілу, основну (запасну) вогневу позицію БМП (БТР), основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції, місце відділення в бойовому порядку взводу і в ділянці зосередженого вогню; рубежі, з виходом противника на які відділення відкриває вогонь; завдання сусідів (позицію, праву (ліву) межу смуги вогню);

- час зайняття оборони (позиції);

- час готовності системи вогню;

- черговість і терміни інженерного обладнання позиції.

Під час оцінки обстановки, вивчення противника, командир відділення повинен:

= оцінити ймовірний склад і характер його дій, на якій відстані він знаходиться;

= з якого рубежу, в якому напрямку і складі він може атакувати, час і порядок його виходу до переднього краю;

= при переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником – і місця його вогневих засобів.

Вивчаючи місцевість, командир відділення бере до уваги:

- характер (відкрита, напівзакрита, закрита, прохідна, важко прохідна і непрохідна) місцевості;

- рельєф місцевості (рівнинна, горбиста, гірська, степова, лісиста, болотиста тощо);

- стан ґрунту (легкий, середній, важкий).

З огляду на це командир механізованого відділення визначає:

= найбільш доступні напрямки для дій противника на бойових машинах і в пішому порядку;

= умови спостереження і ведення вогню;

= захисні і маскуючи властивості місцевості, які ділянки місцевості необхідно пристріляти, а які необхідно розчистити для поліпшення спостереження і ведення вогню, де краще розмістити позиції кулемета, ручного гранатомета і місця стрільців (бойових “двійок”, “трійок” або груп).

Під час проведення бойового розрахунку командир відділення повинен:

- призначити спостерігача за противником;

- призначити черговий вогневий засіб, зв’язківця і підношувача боєприпасів;

- визначити склад бойових “двійок”, “трійок” (груп) і їх старших.

Із зайняттям позиції командир механізованого відділення вказує:

= основну позицію кулеметнику;

= основну позицію гранатометнику;

= основні позиції бойовим “двійкам”, “трійкам” (групам);

= місця стрільцям і їх завдання;

= основні вогневі позиції для БМП (БТР).

Під час організації безпосередньої охорони командир відділення повинен:

* довести особовому складу пропуск;

* вказати порядок ведення спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами командира відділення (взводу);

* визначити завдання черговому вогневому засобу;

* визначити завдання спостерігачу;

* визначити порядок дій відділення у разі раптового нападу противника.

Під час постановки завдання черговому вогневому засобу командир відділення вказує:

- основну (запасну) вогневу позицію або місце;

- завдання і порядок його виконання.

У бойовому наказі командир механізованого відділення вказує:

1. Орієнтири, склад, положення і характер дій противника, а під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з ним, крім того, місця розміщення його вогневих засобів;

2. Завдання взводу і відділення (позицію, смугу вогню і додатковий сектор обстрілу; порядок спостереження і ведення вогню по наземних і повітряних цілях) і завдання сусідів;

3. Після слова “НАКАЗУЮ” командир механізованого відділення ставить завдання особовому складу(бойовим групам);

- навіднику - оператору (кулеметнику БТР), кулеметнику і гранатометнику – основні та запасні вогневі позиції;

- старшому стрільцю і стрільцю, бойовим “двійкам”, “трійкам” (групам) – місця для стрільби, послідовність їх обладнання і зміни під час бою;

- навіднику - оператору (кулеметнику БТР) і кулеметникам, крім цього, – основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції;

- механіку - водію (водію БТР) – маршрут виходу на запасну (тимчасову) вогневу позицію, порядок спостереження і корегуваннявогню;

4. Час готовності оборони, системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання, сигнали оповіщення, управління і взаємодії, порядок дій за ними;

5. Своє місце і заступника.

Після одержання завдання особовий склад відділення розчищає місцевість у смузі огляду та обстрілу, а також відриває і маскує окопи.

Організовуючи взаємодію, командир механізованого відділення повинен:

- узгодити дії особового складу штатних і доданих вогневих засобів між собою для успішного виконання єдиного розуміння отриманого бойового завдання;

- визначити порядок і способи його виконання;

- визначити сигнали оповіщення, взаємодії і порядок дій за ними.

Під час організації управління командир відділення доводить:

= радіо дані;

= сигнали управління, оповіщення і порядок дій за ними.

Організовуючи інженерне обладнання позицій, командир механізованого відділення повинен:

* провести розбивку позиції відділення;

* визначити місця особового складу;

* визначити кожному солдату добове завдання на роботи.

Вказує де, скільки, кому та який отримати інструмент і матеріали для виконання робіт.

Під час організації захоплення вказаної позиції командир відділення повинен:

- вказати положення і завдання відділенню (об’єкт атаки і позицію для оборони);

- поставити завдання особовому складу;

- управляти відділенням під час його виконання.

Зайняття (захоплення) вказаної для оборони позиції відділення здійснює, як правило, під вогнем противника.

На позиції механізованого відділення насамперед:

= розчищається місцевість для поліпшення спостереження і ведення вогню;

= послідовно відриваються одиночні (парні) окопи та окоп для БМП (БТР);

= в окопах для стрільців, гранатометників, кулеметників обладнуються проти осколкові козирки, потім окопи з’єднуються між собою траншеєю, яка доводиться до повного профілю, а при нестійкому ґрунті стінки її підсилюються і з’єднуються суцільною траншеєю з позиціями сусідніх відділень;

= для особового складу обладнується перекрита щілина, в окопі для БМП відривається окоп з проти осколковим козирком для протитанкового ракетного комплексу.

Потім відривається окоп на запасній (тимчасовій) вогневій позиції для БМП (БТР) і хід сполучення до нього.

На позиції механізованого відділення обладнується:

- бліндаж;

- ніші для боєприпасів;

- проводяться інші роботи, що стосуються його бойового і господарчого удосконалення з метою забезпечення тривалого перебування особового складу в обороні.

Якщо траншея відрита землерийною машиною, командир відділення організовує її дообладнання, яке включає:

* очистку берми;

* обладнання бійниць;

* відривання ячейок і площадок для ведення вогню;

* обладнання захисних козирків;

* обладнання ніш для бойових і господарчих запасів;

* обладнання перекритої щілини (бліндажа);

* обладнання відхожого місця;

* обладнання розширених ділянок траншей;

* підсилення стінок траншеї на ділянках зі слабким і нестійким ґрунтом.

Місце командира механізованого відділення, як правило, обладнується на позиції в такому місці, звідки зручніше:

= управляти відділенням;

= спостерігати за місцевістю, противником і сигналами командира взводу.

Після організації інженерних робіт командир відділення складає картку вогню відділення, на яку наносить:

- орієнтири, їх номери, найменування і відстані до них;

- положення противника;

- позицію відділення;

- смугу вогню та додатковий сектор обстрілу;

- основні і запасні вогневі позиції БМП (БТР), гранатометів і протитанкових ракетних комплексів, основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції (крім сектора обстрілу ручного протитанкового гранатомета);

- позиції сусідів і межі їх смуг вогню на флангах відділення;

- ділянки зосередженого вогню взводу та місце в ній відділення, що веде вогонь;

- загородження, що розташовані поблизу позиції відділення і прикриваються його вогнем.

Під час практичної роботи і контролю готовності командир відділення перевіряє:

= точність зайняття особовим складом і вогневими засобами позицій;

= знання ними отриманих завдань, сигналів сповіщення, управління і взаємодії;

= несення служби спостерігачем і черговим вогневим засобом;

= підготовку даних для ведення вогню вдень і вночі;

= екіпіровку підлеглих;

= наявність боєприпасів, ракет і заправку пально-мастильними матеріалами бойових машин до встановлених норм.

Дата добавления: 2014-01-11