План лекции

Права та обов'язки роботодавця як страхувальника

Роботодавець як страхувальник має право:

1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;

2) вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання обов'язків Фонду щодо організації профілактики нещасних випадків і професійних захворювань та соціального захисту потерпілих;

3) оскаржувати рішення працівників Фонду соціального страхування від нещасних випадків у спеціальних комісіях з питань вирішення спорів при виконавчій дирекції Фонду та при її робочих органах;

4) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих, у тому числі в суді.

Роботодавець як страхувальник зобов'язаний:

1. Інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду:

а) про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві;

б) про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідного класу професійного ризику;

2) подавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків відомості про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік;

3) безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду;

4) повідомляти працівникам підприємства адресу та номери телефонів робочого органу виконавчої дирекції Фонду, а також лікувально-профілактичних закладів та лікарів, які за угодами з цим Фондом обслуговують підприємство;

5) подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені Фондом.

Порядок і строки подання відомостей, передбачених Законом, визначаються Фондом соціального страхування від нещасних випадків

1. Сердечный цикл и его фазовая структура. 2

Понятие «сердечный цикл». 2

Фазовая структура сердечного цикла. 2

Систола желудочков. 3

Диастола желудочков. 4

2. Взаимосвязь давления и объема при работе сердца 5

3. Функциональные объёмы сердца. 6

Фракция выброса. 7

Методы определения фракции выброса. 7

4. Показатели производительности сердца (сердечный выброс) 7

5. Методы определения сердечного выброса. 7

Принцип Фика при определении сердечного выброса 8

Метод Стюарта-Гамильтона при определении сердечного выброса 9

6. Регистрация механических проявлений сердечной деятельности 10

7. Регистрация акустических проявлений сердечной деятельности 10

8. Сердце как объект лучевого исследования. 10

Основные лучевые технологии, используемые при исследовании сердца 10

Основные лучевые технологии, используемые при компьютерной томографии сердца 11

9. Эхокардиография. 11

Двухмерная эхокардиография (В-режим) 12

М-метод. 13

Допплерография. 13

Постоянно-волновой допплер (CW - Continuous Wave Doppler). 13

Импульсный допплер (Pulsed Wave, или PW). 14

Цветовой допплер (Color Doppler) 14

Цветовой M-модальный допплер (Color M-mode) 15

Тканевый скоростной допплер (TissueVelosity Imaging) 15

Тканевый импульсный допплер (Pulsed Wave Tissue Velocity Imaging) 16

Чреспищеводная эхокардиография. 16

Стресс-эхокардиография. 16

Трехмерное и четырехмерное моделирование сердца 16

Контрастная эхокардиография. 16

10. Радионуклидные методы.. 16

Основные группы сцинтиграфических методов: 17

Вентрикулография первого прохода РФП.. 18

Равновесная вентрикулография. 18

11. Методы фазового анализа сердечного цикла. Поликардиография 18

12. Клапаны сердца. 18

Литература дополнительная. 21

Диагностика изменений сократительной функции миокарда имеет большое клиническое значение. “Болезни сердца нехороши тем, что их первым симптомом часто бывает внезапная смерть” (Майкл Фелпс). И вслед за Лео Бокерией мы можем сказать: «Сердце – это серьёзно!»

Дата добавления: 2014-01-11