Спорудження тунелів і станцій метрополітенів відкритим способом

Відкритий спосіб робіт, при якому розкривається поверхня землі, застосовується при мілкому закладенні. Відкритим способом на лініях мілкого закладення споруджуються перегінні тунелі, станції, розтруби, камери з'їздів і тупики й всі притунельні й пристанційні споруди (венткамери, канали перекачування, сполучені тягово-знижувальні підстанції й ін.).

При спорудженні тунелів відкритим способом можуть бути застосовані 3 способи робіт: котлованний, траншейний і щитовий.

Котлованний спосіб полягає в тому, що спочатку відкопується котлован, на дно його опирається споруджуваний об‘єкт, після чого котлован засипається. Кріплення вертикальних стін котловану виконується металевими шпунтами (палями) (рис. 3.35). Металеві палі являють собою двотаврові балки № 3660, що забивається уздовж котловану на відстані 1,21,5м одна від іншої.

Рис. 3.35, а. Шлях метрополітену на наземних ділянках

Ширина котловану приймається на 30 – 50см більше ширини споруди. Дошки заставляються на полки двотаврів у міру заглиблення котловану.

При глибині котловану більше 10м ставляться 2 ряди розстрілів. При цьому нижній ряд встановлюється на висоті не менш 30см від верху лоткової плити, щоб забезпечити можливість її укладання або бетонування. При цьому палі поринають на глибину, що на 3 – 5м перевищує глибину котловану. Котлован глибиною до 10м розробляється в 2 прийоми. Перша заходка робиться на глибину не більше 4м з розробкою в середній частині котловану траншеї глибиною 2м для пропускання ескалатора під розстрілами.

Рис. 3.35, б. Навіс над бічними платформами наземних станцій: 1 - водовідвідна труба; 2 - гравійний дренаж; 3 - річковий пісок; 4 - гірський пісок; 5 - глиняний замок; 6 - одернівка; 7 - азбошифер; 8 - вимощення з каменю; 9 - засипання піском

Траншейний спосіб. Кріплення траншей складається з вертикальних стійок, які ставляться через 1-2м одна від іншої. За них заводяться горизонтальні дошки, що підтримують ґрунт; між стійками ставляться дерев'яні розпірки.

Стіни залізобетонних оброблень перегінних тунелів перетином 7,5x3,9м споруджуються в траншеях шириною 0,6м і глибиною 8м методами «стіна в ґрунті», які для кріплення їх від обвалення заповнюються суспензією з бентонітової глини (рис.3.36).

Рис. 3.35,в. Кріплення котловану

Для розробки ґрунту другої заходки влаштовується з'їзд для автомашини з ухилом до 0,01, по якому спускаються екскаватори й автомашини.

Оброблення з монолітного бетону або залізобетону споруджуються в 3 прийоми: спочатку виконується лоток, потім стіни й перекриття.

Шпунт (палі) розраховують на активні тиски ґрунту.

Щитовий спосіб не вимагає спеціального кріплення стін і більшою мірою механізує всі виробничі процеси.

Щит сам являє собою металеве кріплення, що захищає призабійну зону від обвалення ґрунту (рис. 3.37).

Конструкція щита має прямокутний поперечний переріз. Нижня й бічна частини щита, утворюючи корпус 1, являють собою жорсткі зварні елементи, що з'єднуються на болтах. Спереду передбачена ножова частина 2, призначення якої - частково прорізати й переміщувати ґрунт до осі щита.

У щиті є вертикальні й горизонтальні перегородки 3 і поперечна стіна - діафрагма з люками 4, що відокремлює зони розробки породи й монтажу конструкції.

Рис. 3.36 Кріплення траншей за допомогою заливання розчином бентонітової глини

Рис. 3.37 Конструкція щита прямокутного перетину: 1 - корпус; 2 - ножова частина; 3 - перегородки; 4 - стіна - діафрагма з люком; 5 - бічні металеві листи

Дата добавления: 2014-01-11