Вибір цільового сегменту ринку ПЗ

Сегментація ринку ПЗ

Зараз спостерігається “стихійна сегментація” нашого ринку. Одними з перших на сегментацію ринку звернули увагу торговці персональними ЕОМ і програмними продуктами, які опинились в умовах затоварювання ринку.

Сегментація – безперервний процес. Обумовлений динамікою характеристик споживачів даного товару і діями конкурентів, загальними обставинами на ринку.

Найбільш значущими змінними сегментації ринку ПЗ є:

1. Особливості функціонального використання ПЗ. Поглиблення асортименту дозволяє знаходити дуже вигідні ринкові “ніші”.

2. Економічні можливості споживача з крайньою чутливістю до ціни і мінімальними вимогами до всього іншого.

Характер попиту визначає ємність ринку. Розрізняють три основних сегменти:

А) сегмент “перших установок” ПЗ для знов створюваних підприємств ІОО;

Б) сегмент “модернізованого попиту”;

В) сегмент “реноваційного попиту” для повної актуалізації ПЗ;

Професійна приналежність має особливе значення в сегментації ринку “інтелектуальних товарів”. Можливості тут дуже великі - від школяра до висококваліфікованого фахівця.

При виборі цільового сегменту ринку доцільно використати дані про прибутковість сегменту. Визначають ємність ринку в сегменті: оцінка ймовірного числа споживачів і приблизне визначення реалістичної ціни. Встановлення числа споживачів здійснюють, виходячи з досвіду роботи ІОО, а також комерційної статистики, спеціальних обстежень споживачів прямим способом. Для продуктів, що мають “індуковані” зв'язки, ємність ринку визначають, виходячи з даних ринку основних товарів.

Орієнтовна ціна пов'язана з політикою цін на ІПП. Для попередньої оцінки ємності ринку застосовують способи розрахунку за аналогами, а також експертні оцінки на основі даних збутовиків і потенційних споживачів: конкурентна обстановка в сегменті, доступність каналів збуту, ефективність товароруху в сегменті, рекламні можливості іос в сегменті, можливості сервісу в сегменті, залежність сегменту від обмежених товарів і послуг, технологічні труднощі роботи в сегменті.

Важливе значення в формуванні інформаційного ринку має оцінка потреби в нових ІПП. Комплексність інформаційно-обчислювального обслуговування вимагає розгляду потреби за комплексністю задоволення. Такий підхід дозволяє визначати області майбутніх партнерських зв'язків і навіть розширення свого бізнесу на основі диверсифікації (роботи на ринку суттєво різних товарів). Встановлюється ступінь майбутньої залежності від стану ринку взаємозамінних продуктів (найбільш характерно для ПЗ).

Класифікація потреб за станом конкуренції товарів і послуг надасть уяву про товари і послуги, здатні замінювати дані товари, але з іншими принципами створення і використання («міжринкова конкуренція»).

У розвитку ринку ПП спостерігаються такі основні тенденції: конкуренція та цінові війни стають більш жорсткими; зміни у практиці бізнесу; багаторазове використання програмних продуктів.

· Цінова конкуренція була характерна перш за все ринку обчислювальної техніки, а потім була перенесена на ринок програмних продуктів. Але конкурентна боротьба на ринку програмних продуктів (ПП) виявляє себе значно гостріше, оскільки зниження ціни підвищує обсяг продаж провідних виробників обчислювальної техніки (ОТ) та відображається на діяльності невеликих фірм. В результаті цінової конкуренції виробники ПП втрачають прибуток, але значно менший, ніж виробники ОТ. У середовищі розробників програмних продуктів помічається тенденція до консолідації ринкової долі.

· Що стосується змін у бізнес - практиці, то йдеться перш за все про стратегії доставки продукту користувачеві, ціноутворення і системи продажу. Фірми, що зайняті розробкою і /або продажем продуктів, звичайно, працюють в одному з трьох напрямків: розробка додатків, продаж додатків та їх обслуговування. Більшу частину вартості займає інтелектуальна вартість, яка створюється відносно невеликими групами спеціалістів, а не великими колективами програмістів. Але необхідно відзначити, що провідні виробники в наш час є одночасно розробниками і розповсюджувачами.

· Питання багаторазового використання програмних розробок цікавили спеціалістів давно, оскільки вони пов’язані з суттєвою економією витрат і ресурсів. В цих цілях створювались об’єктно- зорієнтовані програми і мобільні об’єкти для виключення дублювання, яке характерне для будь-якої великої програми.

· Ділові операції в Internet визначатимуть бізнес-модель Всесвітньої мережі. Існуюча раніше думка, що розвиток Internet хоча б деякій мірі окупиться за рахунок розваг, не справдилася. Основу бізнес-моделі Internet складатимуть ділові операції за допомогою мережі. Ще більш високими темпами будуть розвиватися екстрамережі, за допомогою яких, підприємства будуть здійснювати ділові операції з постачальниками і замовниками.

· Починається розквіт засобів розпізнавання мови.

· Вже декілька років йдеться про сервер, підключений до Internet, який виконує автоматизований переклад текстів з однієї мови на іншу. Якщо вдасться об’єднати автоматизований переклад мови з Internet-телефонією, то весь світ перетвориться в єдину глобальну співдружність.

· Поява комп’ютера із вмонтованими засобами візуальної обробки призведе до революції в освіті.

11 – 12.6. Ринок ПЗ в Україні

На українському ринку програмних продуктів можна знайти увесь спектр ПЗ, перелічений у класифікації. Ринок ПЗ в Україні характеризується таким чином: 90% - ПЗ західних фірм, 10% - українські розробки.

На українському ринку присутні більше ніж 200 фірм, які так чи інакше пов"язані з виробництвом програмних продуктів. Кількість працюючих в цих фірмах від декількох осіб до декількох десятків.

Однак більш половини цих компаній займаються дистрибуцією програмних продуктів іноземних виробників.

Що стосується територіального розподілу інформаційних компаній в Україні, то можна сказати, що їх переважна більшість розташована у Києві та ще в декількох великих промислових центрах.

Практично відсутній системний підхід до розробок ПЗ, що пояснюється залишковим принципом фінансування таких робіт і значним відпливом фахівців в ближнє і дальнє зарубіжжя. Найближчим часом ситуація навряд чи зміниться.

На внутрішньому ринку перспективним є створення різноманітних редакторів, драйверів і перекладачів, враховуючи вимоги до документації діловодства, поява інформаційних ресурсів на різних мовах, збільшення прямих економічних зв'язків із зарубіжжям.

Найбільш перспективним напрямком є спільні розробки (особливо з Росією) інформаційних технологій в галузі телекомунікацій, бо західні аналоги практично не враховують специфіку нашої країни (стан засобів зв'язку, мовний бар'єр). Цей напрямок має всі шанси на успіх і вихід на зарубіжний ринок ПЗ в країни колишнього соцтабору або у західні країни. Розвитку української індустрії ПЗ заважає наступне: обмежене фінансування; недосконале законодавство; орієнтація багатьох фірм – розробників ПЗ на термінову вигоду; орієнтація багатьох державних чиновників на західні технології; відсутність серйозних маркетингових досліджень; нелегальне використання ПЗ.

Існує програма інформатизації України, що визначає всі напрямки розвитку техніки, ПЗ, мереж, послуг. Необхідно сказати, що в Україні зараз налічують 70 – 80 тисяч програмістів і техніки 400 тисяч комп'ютерів тільки на підприємствах і в установах. Причому є фахівці вищого класу. Цим необхідно скористатись. Розробка ПЗ це дуже прибуткова галузь. Ринок ПЗ зростає приблизно на 25% на рік.

В межах програми інформатизації України була розроблена програма «Ініціатива для України» в 1994р., коли була підписана Угода про співробітництво між НАН України і компанією СDV Apple Computer IMC. Ця програма була розроблена цієї компанією з метою дати поштовх розвитку в Україні індустрії ПЗ, зорієнтованого на експорт для притягнення інвестицій, створення робочих місць. Україна має всі умови для виходу на світовий ринок ПЗ, який більший за ринок ЕОМ у 2 рази, обіг капіталу 60 млрд. $ на рік, а темпи росту вищі у 5 разів. Розробка ПЗ дає в 4 рази більший прибуток, ніж виробництво ЕОМ. Вона не вимагає величезних інвестицій, на українському ринку немає монополістів, характерна швидка віддача, сприяє розвитку дрібного бізнесу.

Продовження відпливу кваліфікованих фахівців на Захід або в інші сфери бізнесу просто неприпустиме. Незалежні експерти вважають, що Україна може зайняти 2% ринку ПЗ.

Зараз використовується офшорний бізнес у програмуванні - західні компанії наймають на роботу українських фахівців і по Internet передається розроблене ПЗ частинами або цілком, там воно проходить тестування і т. д. (комп'ютерна взаємодія людей). Офшорний бізнес у програмуванні має достатній розвиток в усьому світі, і це для України добре. Зараз спеціально розробляються засоби для однокористувацького режиму роботи в системі клієнт-сервер, що дозволяє програмісту, що має ПК і ці засоби, займатися розробкою прикладного ПЗ для мереж.

Необхідно відзначити наступне. На Україні немає нормального ринку ПЗ. Офіційно купуються окремі програмні продукти в одиничних випадках. B ocновному тиражування і продаж виконується нелегально. Звідси немає стабільності в цінах і надійності у використанні програмних продуктів. Ціни формуються як дискримінаційні, причому, якщо на цивілізованому ринку дискримінаційні ціни завжди мають сталу тенденцію до зниження і початкова висока ціна регулюється конкуренцією, то на нашому підпільному ринку початкова ціна, як правило, значно нижче, після цього поступово вона підвищується разом з підвищенням попиту, після цього різко падає.

Принципово новим програмним продуктам знайти збут на нашому нецивілізованому ринку ще важче. Тому дуже велику роль на ринку ПЗ відіграють провайдери прикладних програм ASP (Application Service Poviders). Вони здійснюють ліцензування, підтримку і оренду програмних систем, розроблених іншими компаніями. Провайдери бізнес-служб BSP (Business Service Providers), розробники ПЗ нового покоління, що пропонують для оренди пакети служб, орієнтованих на одну певну галузь. Провайдери омп'ютерних служб CSP (Compiler Service Providers) пропонують оренду апаратного забезпечення запуску додатків клієнтів, в число яких звичайно входять ASP, BSP і фірми, що спеціалізуються в сфері електронної торгівлі.

Дуже важливо для подальшого нормального розвитку ринку ПЗ мати засоби захисту програмних продуктів і програмістів.

Механізм контролю за додержанням авторських прав розробників, що ефективно діє у США та інших країнах, практично відсутній в Україні. Нелегально розповсюджується майже 95% від загальної кількості використовуваного ПЗ. У зв'язку з цим постає питання про включення до ПЗ модулів захисту від несанкціонованого розповсюдження.

Можна виділити п'ять рівнів захисту:

0 – без захисту;

1 – проста реєстрація: запитання реєстраційного номеру та запис його у текст програми (для відстеження джерел нелегального розповсюдження);

2 – логічний захист (паролі, посилання на друкований опис);

3 – прив”язка до ЕОМ, на яку встановлюється програма та (або) до інсталяційної дискети;

4 – прив”язка до електронного ключа та інші подібні методи.

Природно, що чим вищий рівень захисту (чим більша її надійність), тим вища собівартість продукту.

Не менш важливою проблемою є боротьба з комп"ютерними вірусами.

Для одних віруси є бізнесом. Причому не тільки для їхніх авторів, але і для тих, хто з цими вірусами бореться. Для інших - це хоббі (збирання вірусних колекцій і хоббі написання вірусів). Для третіх створення вірусів - просто спосіб показати свою незалежність і для підняття престижу. Для когось віруси -це покликання, для когось - це стаття Кримінального кодексу. У Росії, наприклад, тільки написання шкідливої програми карається позбавленням волі терміном до п'яти років. А для користувачів комп'ютерні віруси - це причина збоїв у роботі комп'ютера і щоденна турбота.

Ситуація з вірусами докорінно змінилася декілька років тому. Якщо раніше кожний був зайнятий безпекою власного комп'ютера і власних же даних, то зі збільшенням кількості машин, із появою корпоративних мереж, із виходом в Internet проблема встала по-новому. Раніш віруси попадали на робочі місця або з неліцензійним програмним забезпеченням, або з комп'ютерними іграми. Треба зауважити, що Word і Excel де-факто є міжнародним стандартом документів. При досить активному документообігу, як із західними партнерами, так і всередині країни, макровіруси, що діють в їх середовищі, цілком здатні паралізувати роботу великої компанії, що на Заході вже траплялося. Інша проблема - Internet, коли віруси можуть дістатись до робочого місця через поштові або файлові сервери. Вихід один - захист. Зараз можна знайти на українському ринку або в Internet комплексні антивірусні пакети, що забезпечують максимальний рівень захисту вашої інформації.

Серед російських розробок найбільш відомими є комплект програм від «Диалогнаука» і AntiViral Toolkit Pro by Eugene Kaspersky від НТЦ KAMI. Продукти «Диалогнаука» вже стали деяким стандартом, і переважна більшість комп'ютерів у нашій країні укомплектована саме їх антивірусами.

Найбільш поширені антивірусні пакети:

· АНТИВИРУСНЫЙ КОМПЛЕКТ «ДИАЛОГНАУКА» 2.51 Aidstest;

· DrWeb;

· ADinf for Windows 3.x 95 (ADinf Cure Module)

· ANTIVIRAL TOOLKIT PRO BY EUGENE KASPERSKY

· THUNDERBYTE ANTI-VIRUS UTILITIES FOR WINDOWS 95

· NORTON AKIIVIRUS FOR WINDOWS 95 Symantec

· MCAFEE VIRUSSCAN McAfee Associations

· SOPHOS SWEEP Sophos

· F-PROT PROFESSIONAL (Data Fellows)

· IBM ANTIVIRUS

· ALWIL AVAST 32 (ALWIL Software)

· CHEYENNE ANTIVIRUS FOR WINDOWS 95 (Cheyenne)

· ELIASHIM V1KUSAFE (EliaShim)

Серед українських користувачів існує деяке упередження щодо антивірусних програм західного виробництва. Існує думка, що вони не справляються з більшістю вірусів вітчизняного виробництва, однак це помилка. Віруси давно стали інтернаціональним явищем, а з огляду на всесвітню Мережу Internet для вірусів взагалі нема кордонів.

Дата добавления: 2014-01-11