КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Оцінка праці в інформаційній галузі
Інформаційна галузь має свої особливості нормування, стимулювання і оплати праці. Технічне обслуговування: · складання технічних засобів з комплектуючих; · збірка, монтаж, встановлення, підключення та налагоджування апаратних засобів та локальних мереж у замовника; · ремонт, тестування, апгрейд (модернізація) технічних засобів, поточне технічне обслуговування. Спеціалісти, які його забезпечують мають відповідну освіту та досвід практичної роботи. Про нормування їх праці навряд чи доцільно говорити, що ж стосується її оплати, то вона залежить від рівня кваліфікації, системи оплати, прийнятої на фірмі та умов контрактів і договорів із замовниками. Щодо поточного технічного обслуговування, то тут є парадокс: тому, хто більшу частину робочого часу "сидить, склавши руки, а техніка сама працює", треба платити більше, ніж тому, хто цілі дні займається ремонтом, бо саме це є свідоцтвом, що він не дуже кваліфікований фахівець. Програмування. Проблема нормування праці програмістів була дуже актуальною, коли їх результатом були тексти готових програм, написані на певній мові програмування, і кількість рядків цієї програми визначала кінцевий обсяг праці, а поділена на кількість робочих днів давала рівень продуктивності праці. Взагалі в усіх країнах тоді вважалося, що середня кількість 10-15 операторів на робочий день це досить високий рівень продуктивності праці програміста. Створення норм і нормативів витрат праці при програмуванні досить складний процес, насамперед через те, що програмування творча робота, а також тому, що в програмуванні однієї задачі можуть брати участь фахівці різних професій і категорій:
· наукові працівники; · математики; · інженери - технологи; · економісти; · техніки; · оператори. Крім того продуктивність праці при програмуванні залежить від багатьох чинників, врахувати які важко: · логічна складність задачі, що програмується; · кваліфікація програміста; · математичне забезпечення ЕОМ. Основними методами нормування є дослідно-статистичний, коли норми часу встановлюються на основі звітних даних про витрати часу в минулому на виконання аналогічних робіт з програмування. Типові норми часу на програмування задач для ЕОМ затверджені в 1986 р. Здійснити оцінку і нормування праці керівників ІТ-підрозділів, системних аналітиків, програмістів тощо, висококваліфікованих спеціалістів значно складніше, ніж техніків або операторів. Для оцінки праці цієї категорії робітників можна використовувати наступні показники: · дотримання термінів розробки систем і програм; · вивчення і практичне використання нових мов і методів програмування; · створення чітких інструкцій, що полегшують використання програм; · схвалення роботи з боку користувачів. Питання нормування праці при програмуванні є дуже важливим для планування, обліку, аналізу і оперативного управління діяльністю ОЦ. Норми часу охоплюють роботи, що виконуються фахівцями на наступних стадіях розробки проектних матеріалів: · Технічне Завдання; · Ескізний проект; · Технічний Проект; · Робочий Проект; · Впровадження. Норми часу розраховано в залежності від чинників, що найбільше впливають на трудомісткість розробки проекту: · кількість різновидів форм вхідної інформації; · кількість різновидів форм вихідної інформації; · ступінь новизни комплексу задач (задачі); · складність алгоритму; · вид інформації, що використовується (змінна інформація, НСІ, БД); · складність контролю вхідної і вихідної інформації; · використання ТПР (ППП), типових проектів, типових програм, стандартних модулів.
Виходячи з трудомісткості стадій розробки ПЗ ОТ, оцінюється кількість фахівців або термін, необхідний для реалізації стадій його розробки. Підбором кількості розробників на різних стадіях досягають бажаного терміну розробки ПЗ ОТ. Зараз технології обробки інформації, технології програмування настільки різноманітні, настільки вдосконалені, що неможливо зіставляти роботу програмістів у різних середовищах, тому можна робити порівняння тільки в аналогічних середовищах і встановлювати терміни розробки програмних продуктів, виходячи із статистичних даних та практичного досвіду. Це стосується програмістів середнього рівня, тобто виконавців. Вища кваліфікація у програмуванні визначається тими принципово новими ідеями, які дають розвиток новим напрямкам у цій галузі. Це було і залишається творчою складовою діяльності програміста, оплату якої неможливо нормувати. І хоча встановлених норм для програмістів офіційно ніхто не відміняв, ними практично не користуються (принаймні, на недержавних підприємствах), а терміни розробки програмних продуктів встановлюються, виходячи із складності задач, степеня використання готових програмних модулів, степеня автоматизації праці програмістів, технічних засобів тощо. Можна навести приклад оплати праці ІТ- спеціалістів у США (Табл. 16.2.) Таблиця 16.2. Зарплата ІТ- працівників у 10 галузях економіки США
Що стосується заробітної плати програмістів в Україні, то можна сказати, що більш-менш достовірні відомості можна мати тільки для працюючих у державному секторі економіки. Тут оклади знаходяться на рівні середніх у промисловості, що для кваліфікованих фахівців це дуже низький рівень. Тому вони або мають ще заробіток на стороні (іноді безпосередньо на своєму робочому місці), або мають додаткові гонорари чи якусь іншу зацікавленість, або просто переходять у ринкові структури. Офіційні оклади тут складають 200-300 дол. для молодих спеціалістів, потім вони можуть зростати у 2-3 рази, крім того використовують доплати, які можуть бути у 1,5 - 2 рази вищі за посадові оклади (щоб уникнути зайвих налогових відрахувань). Маркетологи. Оскільки ці посади і спеціальність як така, з"явились у нас не так давно, то маркетологи здебільшого працюють у секторі недержавної власності, отже оплата їх праці залежить від галузі, фірми, так і ефективності їх праці та їх внеску у прийняття важливих стратегічних рішень та поточного регулювання діяльності фірми. Є ще один важливий фактор, що впливає на ефективність функціонування маркетингової служби, - це оплата праці її робітників. Як показують дослідження, обчислити внесок кожного маркетолога в загальний успіх інформаційної фірми неможливо, тому що відсутні чіткі критерії оцінки їх роботи. Частинними критеріями оцінки якості їх роботи можуть бути:
· збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції (послуг); · економія матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів; · зниження собівартості і поліпшення якості продукції; · прискорення оборотності оборотних коштів; · поліпшення роботи з дебіторами; · організація відновлення устаткування і технологій за допомогою іноземних інвесторів; · розширення сервісних послуг фірмами; · вирішення інших економічних і природоохоронних проблем підприємства. Названі критерії ефективності не є обов'язковими для преміювання, але можуть використовуватися при розробці положення про стимулювання праці. Наявні сьогодні системи стимулювання праці застаріли і не працюють на збільшення обсягів виробництва і підвищення ефективності праці маркетологів. Ігнорування недоліків сформованої системи оплати і стимулювання праці є однією з основних причин кризового стану економіки і суспільства. Наприклад, зарплата маркетолога повинна складатися з двох частин: основна зарплата, що виплачується за виконання посадових обов'язків, та змінна частина, що залежить від підсумків результатів трудової діяльності у попередній місяць. Цю частину зарплати формує йому трудовий колектив у вигляді премії, тому що маркетолог, реалізуючи на підприємстві свої підприємницькі можливості, віддає результати своєї праці колективу, який оцінює його індивідуально. Таким чином, посадовий оклад із премією складе своєрідний економічний рейтинг маркетолога. Неправильне урахування якості роботи маркетолога відбудеться в тому випадку, якщо він не зміг переконати своїми діями колектив підприємства. Крім надбавок, можна підключити нові стимули - моральні. Одним із таких стимулів для кваліфікованого маркетолога є підвищення по службі. У цілому по Україні реальний попит на фахівців з маркетингу дуже значний, але він частково має прихований характер. Маркетолог сьогодні – це єдиний фахівець, який може вказати підприємству, як заробити гроші, а не лише їx перерозподіляти i витрачати, бо тільки він вмiє дослідити ринок, вивчити, що i скільки виробляти, як розповсюджувати, рекламувати тощо, фахівець, який може вивести економіку з кризи. Висококваліфікованих кадрів сьогодні дуже мало. Там, де вони є, де є прямий зв'язок з практикою – результати дуже високі.
Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 613; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |