Особливості ціноутворення програмних продуктів

Правовий захист програмних продуктів

Стратегія фірми щодо встановлення ціни на ПЗ

Ліцензування програмних продуктів

Порядок розрахунку ціни на ПЗ

Методи визначення ціни на ПЗ

Особливості ціноутворення програмних продуктів

Тема 20. Ціноутворення на ринку програмних продуктів

Калькуляція собівартості і призначення ціни за виконання завдання

Перший крок у визначенні собівартості завдання - обчислити час, необхідний для виконання роботи. Це обчислення засновано на точному і докладному плані завдання і на оцінці часу, необхідного для виконання кожної робочої операції, для чого необхідний великий досвід. Але є випадки, коли точна оцінка годині важка або неможлива, коли можна достатньо точно визначити необхідний година для діагностичної фази, приблизно оцінити фазу планування і лише висловити попередні міркування відносно фази реалізації завдання. В цих випадках, можливий фазовий підхід до оцінки часу і собівартості завдання, коли орієнтовані дані про наступні фази уточнюються по закінченні попередніх.

На українському ринку консалтингових послуг, що формується, поки не склалися визначені ціни. У всякому разі є приклади, коли ті самі консультанти призначали оплату своїх послуг різним клієнтам у діапазоні від $5 до $200 за годину. Буває так, що проблема консультанту настільки цікава, що він погодиться чекати кінцевого результату своєї праці, тобто фактично готовий працювати безкоштовно. Година роботи іноземного консультанта коштує $200-$500, що ніяк не відображає якості та рівня послуг, а лише характеризує несформовану кон'юнктуру українського ринку.

Особливий інтерес для економіста представляє ціноутворення на ринку ПЗ, оскільки це питання, незважаючи на його виняткову актуальність, в теорії не вивчалося. У практиці ціноутворення на ПЗ стикаються економічні інтереси одного з самих динамічних і освічених соціальних шарів, яким, безумовно, є професійні програмісти, і непрямі інтереси практично всіх інших представників нашого суспільства.

Сучасна практика торгівлі програмними продуктами немов би спростовує основне положення про те, що ціна є грошовим виразом вартості і побічним показником витраченої суспільно-необхідної праці. При визначенні вартості основна увага звертається на унікальність об'єкта купівлі-продажу; якісні переваги у порівнянні з аналогами; на витрати, що матиме покупець при заміні передбачуваного продукту іншим; ступінь терміновості та гостроту потреби. Як видно, в розглянутому переліку факторів немає витрат на виробництво. Хоча основним законом в умовах ринкової економіки є закон вартості, це не значить, що ціна визначається вартістю і що витрати виробництва обов'язково визначають величину ціни продукту. Це припущення стосується і програмних продуктів (shareware).

Складність виникає при формуванні цін на ПЗ, що пояснюється наступними його особливостями:

1. Вартість інформації і вкладених в неї знань важко заміряти кількісно. Відповідно складно провести один з етапів ціноутворення - визначення попиту на товар, що визначається потребою покупця в даному товарі, ціною на товар - замінник, ціною на супутній додатковий товар, рівнем добробуту споживачів. Цінність програмного продукту визначиться тільки після застосування його користувачем.

2. Складність розрахунку витрат створення програмних продуктів пов'язана з тим, що вони є супутнім товаром і пропонуються користувачу в рамках конкретної технології реалізації нововведень, де відбувається поступове накопичення навичок і практичного досвіду, що має особливу цінність як для користувачів, так і для розробників. На відзнаку від продажу матеріальної продукції, реалізація програмного продукту може бути ускладнена у зв'язку з технічними, організаційними та економічними факторами, в тому числі:

· непідготовленість користувачів, їх апаратного і програмного середовища;

· відсутність навичок в рекламуванні і продажу програмного продукту;

· висока початкова ціна продукту і відсутність належного супроводу.

3. Доки те нове, унікальне, що вкладене в продукт, не розголошене цілком або частково, власник може одержувати весь монопольний прибуток. В даному випадку йдеться про ліцензування і продаж програмного продукту, коли в договорі купівлі-продажу користувач і виробник виключають передачу продукту третій стороні. І в випадку підключення третьої сторони і наступних користувачів продукт стає загальнодоступним (Lunix). До цього треба додати, що існують специфічні форми розповсюдження ПЗ, наприклад, ліцензії, що підпорядковуються GPL. Ліцензія GPL дозволяє вільне використання, розповсюдження і модифікацію ПЗ. Цій ліцензії підпорядковується розповсюдження операційної системи Lunix.

Отже, рівень цін на програмні продукти та їх оборот підкоряється закону вартості. Ціни на цей специфічний товар коливаються навколо вартості як і у випадку з іншими товаром. Але ціни на програмний продукт набагато менш корельовані з вартістю у порівнянні з іншими продуктами і послугами, що пояснюється згаданими особливостями.

Дата добавления: 2014-01-11